а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 листопада 2009 р.       Справа № 2-а-4698/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни ,

При секретарі судового засідання:   Котюжанська Тетяна Олександрівна  

За участю представника позивача   Гайдай А.В., що діє за довіреністю

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції  

до :   фізичної особи - підприємця ОСОБА_2   

про : стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією заявлено позовдо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2  про стягнення податкового боргу за рахунок активів  в сумі 1412 грн. 75 коп.

Ухвалою суду від 09 листопада 2009 року провадження у даній адміністративній справі було відкрито.

Позов мотивовано тим, що у відповідача за період з січня 2009 року по 20.10.2009 року існує заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1412 грн. 75 коп., яка станом на 06 листопада 2009 року не погашена.

Оскільки відповідач добровільно податковий борг не сплатив, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення даної заборгованості з підприємця  ОСОБА_2 за рахунок його активів.

24 листопада 2009 року до суду надійшло клопотання представника Вінницької МДПІ про забезпечення позову шляхом накладення заборони банку здійснювати будь-які операції з грошовими коштами платника податків (боржника) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на розрахункових рахунках. Суд, ухвалою від 25.11.2009 року відмовив у задоволенні клопотання представника позивача, виходячи з наступного.

У своєму клопотанні на підтвердження наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача його представник зазначає несплату у добровільному порядку відповідачем заборгованості до бюджету по єдиному податку в сумі 1412 грн. 75 коп., хоча про наявність коштів на рахунку відповідача підтвердити не може. Будь-яке інше обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову в заяві відсутнє.

Припущення представника позивача не знайшло свого підтвердження відповідними доказами. При цьому, згідно заяви відповідача, що надійшла до суду за вхідним номером 18940 від 25.11.2009 року вбачається, що у останнього кошти на рахунках банків - відсутні.

Разом з тим, слід зазначити, що предметом позову є стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача, а в розумінні підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків є не лише кошти, а й матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського віддання, які можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового богу виключно за рішенням суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити його, обґрунтовуючи позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву за вхідним номером 18940 від 25.11.2009 року з якої вбачається, що з позовом останній погоджується та не заперечує проти його задоволення. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.

За вказаних обставин, суд проводив засідання без участі відповідача.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) зареєстрований 23.07.2002р. за НОМЕР_2 Тиврівською районною Державною адміністрацією Вінницької області. Знаходиться на обліку в Тиврівському відділенні Вінницької МДПІ з 23.07.2002 року за №855 по теперішній час.

ФОП ОСОБА_2, є платником єдиного податку відповідно Указу Президента України №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ".

16.12.2008 року ФОП ОСОБА_2, подав заяву ( вх. №5091 ) до Тиврівського відділення Вінницької МДПІ на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, де зазначив видом діяльності роздрібна торгівля з переважно продовольчим асортиментом, діяльність таксі, надання інших індивідуальних послуг.

Згідно рішення від 26.12.2008 року Тиврівської районної ради Вінницької області на 2009 рік Про встановлення розміру сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва, зокрема за вищевказаний вид діяльності встановлено вартість сплати єдиного податку за календарний місяць в розмірі  - 150 грн.

Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, суб’єкт підприємницької діяльності —фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що в порушення зазначеної норми, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки податку, внаслідок чого станом на 06 листопада 2009 існує заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі1412 грн. 75 коп. Зазначене підтверджується скороченою формою зворотного боку облікової картки платника податків –відповідача та довідкою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції від 27.10.2009 року №5837/19.

Крім того, судом встановлено, що відповідачу під особистий підпис вручались податкові вимоги на суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями. Однак, заходи щодо погашення вказаної податкової заборгованості відповідач не вжив.

Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначає, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського віддання можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового богу виключно за рішенням суду.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти задоволення позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.

Взявши до уваги, що відповідач заявлені позовні вимоги позивача визнав, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути заборгованість до бюджету по єдиному податку в сумі 1 412грн. 75 коп. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (Вінницька область, Тиврівський район, АДРЕСА_1, ід.код  НОМЕР_1) за рахунок його активів.  

Копію даної постанови направити відповідачу по справі.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     26.11.09  

Суддя./підпис/.     Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: