а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4574/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича ,
при секретарі судового засідання: Запасній Ілоні Миколаївни
за участю:
представника позивача : Мельник Т.І.
відповідача : не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до : Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про : стягнення адміністративно-господарських санкцій
ВСТАНОВИВ :
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі СПД ОСОБА_2.) про стягнення 3506,25 гривень адміністративно-господарських санкцій та 204,75 гривень пені.
Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 3506,25 гривень та пені в розмірі 204,75 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається з реєстру відправлених поштових відправлень від 29.10.2009р. та від 11.11.2009р. відповідач повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи. Судом були прийняті всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
СПД ОСОБА_2 як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язана виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.
Ч.3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 даного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у СПД ОСОБА_2 у 2008 році становила 8 осіб.
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 8 осіб, зобов’язана забезпечити встановлення нормативу 1 робочого місця, призначених для працевлаштування інвалідів, про що свідчить поданий нею звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с.5).
В судовому засіданні було досліджено лист №01-07/1826 від 07.09.2009 року Тиврівського районного центру зайнятості (а.с.7), згідно якого СПД ОСОБА_2 звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2008 році не подавала.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що СПД ОСОБА_2 не вжито всіх передбачених законодавстом заходів по забезпеченню працевлаштування інваліда, зокрема не забезпечено виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Законом передбачено, якщо фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі фізичні особи щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Інструкцією щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був сплатити відповідач до 15.04.2009 року, становить 3506,25 гривень.
Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Оскільки відповідачем порушено терміни сплати санкцій, тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 204,75 гривень відповідно до ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було забезпечено встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів, а тому позов підлягає задоволенню.
За правилами частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, проте, лише ті, які пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (банківські реквізити: р/р НОМЕР_2, ЦВ ПІБ м. Вінниця, МФО 302571, код НОМЕР_1) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Тиврівський район, р/р 31215230700595, код ЄДРПОУ 34700980, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік) адміністративно-господарські санкції в розмірі 3506 (три тисячі п’ятсот шість) грн. 25 коп., пеню в розмірі 204 (двісті чотири) грн. 75 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.11.09
Суддя Аліменко Володимир Олександрович