а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4512/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Балан Марині Анатолівні,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
у відсутність представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування наказу й визнання відсутності повноважень у Державної податкової інспекції у м. Вінниці на видачу направлення на перевірку та проведення позапланової виїзної перевірки,
встановив:
21 жовтня 2009 року Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування наказу й направлення на проведення позапланової виїзної перевірки, а також визнання відсутності в ДПІ у м. Вінниці повноважень на проведення такої перевірки.
Зазначав, що підставами для прийняття відповідачем наказу й видання відповідного направлення, зазначено пункти 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ Про державну податкову службу в Україні(Закон №509), а метою перевірки вказано достовірність, своєчасність, повнота нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) до бюджету.
Посилаючись на те, що обов’язкові письмові запити ДПІ у м. Вінниці з вимогою надати письмові пояснення та документальні підтвердження до нього не направлялися, а також на те, що у відповідача не виявлено недостовірності даних його податкових декларацій, і те, що податкова інспекція жодних відомостей від осіб, які мали правові відносини з ФОП ОСОБА_2 не отримувала, а відтак, не обґрунтувала потреби у перевірці, - просив визнати протиправними та скасувати наказ ДПІ у м. Вінниці від 14 жовтня 2009 року №1495/17п й направлення від 14 жовтня 2009 року за №2685/17 про проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, та визнати відсутність в ДПІ у м. Вінниці повноважень на проведення зазначеної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу ДПІ у м. Вінниці №1495/17п від 14 жовтня 2009 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні повноважний представник позивача –ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги та представництва №008/09, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №627 на а.с. 32, 33) позовні вимоги підтримав в повному обсязі й просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, зробивши при цьому уточнення щодо відсутності повноважень відповідача на видачу направлення. Додатково пояснив, що працівниками ДПІ у м. Вінниці з 03 по 10 лютого 2009 року проводилась перевірка за дотриманням СПД ФО ОСОБА_2 вимог податкового та валютного законодавства, про що складено акт від 13 лютого 2009 року №388. Підстави для проведення повторної перевірки відсутні.
Представники відповідача у минулих судових засіданнях із задоволенням позову не погодилися з тих підстав, що перевірка проведена ДПІ у м. Вінниці в межах наданих повноважень й відповідно до закону, про що і зазначено в письмових запереченнях на позовну заяву, долучених до матеріалів справи (а.с. 35-37). В судовому засіданні зазначили, що в ході перевірки на виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентівДПІ у м. Вінниці здійснено аналіз співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів та встановлено розбіжності між відображеними ФОП ОСОБА_2 показниками по яких, під час проведення документальної перевірки для підтвердження податкового кредиту за період, що перевіряється, надано запити до державних податкових інспекцій по місцю реєстрації підприємств –постачальників ФОП ОСОБА_2 з метою проведення зустрічних перевірок.
Після отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку позивача, керівником податкового органу вжиті заходи щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки на підставах та в порядку, передбачених Законом України Про державну податкову службу в Україні.
В судове засідання 26 листопада 2009 року повноважний представник відповідача –Радзіковська І.Т. (довіреність на а.с. 34) не з’явилася, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить розписка (а.с. 194).
До початку судового засідання, 26 листопада 2009 року через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду за вхідним №19074, представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із необхідністю з’ясування відомостей про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та на якій стадії вона знаходиться (а.с. 196).
Враховуючи, що у справі попередньо проведено два судових засідання, на одному з яких були присутні представники Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області), представники ДПІ м. Вінниці, які безпосередньо проводили перевірку та займались збором інформації щодо здійснення позивачем підприємницької діяльності та оподаткування ним отриманих доходів, та відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) мали можливість надати повну інформацію про обставини справи, а також враховуючи те, що для вирішення адміністративної справи, відповідно до вимог частини першої статті 17 КАС України, мають преюдиціальне значення обставини встановленні лише судовим рішенням в кримінальній справі, що набрало законної сили, а не сам факт порушення кримінальної справи, то судом визнано причини неприбуття представника відповідача неповажними, а оскільки неповажні причини неявки не є, відповідно до статті 128 КАС України перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, то судом ухвалено і провести розгляд справи у відсутність повноважного представника ДПІ у м. Вінниці.
Суд вислухав пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно оцінив докази на підтвердження та спростування позовних вимог в сукупності та надав їм юридичну оцінку.
Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 04 квітня 2000 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради зареєстрований як Фізична особа –підприємець, про що зроблено запис за НОМЕР_3 (а.с. 6).
Факт реєстрації засвідчений також і довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області від 25 квітня 2006 року №474/06 (а.с. 7).
На податковий облік позивач взятий в ДПІ у м. Вінниці 06 квітня 2000 року, а із 28 серпня 2007 року, згідно із свідоцтвом серії НБ №050312 №100061301 - зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с. 8).
Крім того, ФОП ОСОБА_2, відповідно до повідомлення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці від 29 квітня 2004 року, зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за №133622 (а.с. 10).
Також встановлено, що з 03 лютого 2009 року по 10 лютого 2009 року на підставі направлень від 03 лютого 2009 року №326/17 та від 09 лютого 2009 року №416/17 ДПІ у м. Вінниці (а.с. 27, 28) та у відповідності з вимогами пункту 3 частини шостої й частини дванадцятої статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україніголовним державним податковим ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмивання доходів одержаних злочинним шляхом Т.В.Ставицькою та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці О.М.Левчуком проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_2 вимог податкового та валютного законодавства, відповідно до затвердженого переліку питань.
Перевірку проведено з відома та в присутності приватного підприємця ОСОБА_2, відповідно до наказу від 03 лютого 2009 року №206/17 (а.с. 25).
На підставі наказу ДПІ у м. Вінниці від 09 лютого 2009 року №262/17к Про продовження термінів проведення Позапланової виїзної перевірки ОСОБА_2 інд.под. НОМЕР_1позапланову виїзну перевірку позивача продовжено з 09 лютого 2009 року по 10 лютого 2009 року терміном на 2 робочих дні, у відповідності до підстав проведення перевірок, визначених частиною 12 статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні(а.с. 26).
Згідно із абзацом 2 пункту 1.2 розділу І складеного акта ДПІ у м. Вінниці від 13 лютого 2008 року №388/17 Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства СПД –фізичної особи ОСОБА_2, ід. НОМЕР_1 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, перевірка проведена відповідно до Законів України від 18 лютого 1997 року №77/97-ВР Про систему оподаткування, Про державну податкову службу в Україні, від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР Про податок на додану вартість, від 22 травня 2003 року №889-ІV Про податок з доходів фізичних осіб, та інших законодавчих актів з питань оподаткування (а.с. 14-24).
У наведеному акті також зазначено, що в результаті автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість ПП ОСОБА_2 за 2008 рік (аналіз нарахувань згідно декларацій на а.с. 24) в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України (ДПА України) встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 387,4 тис. грн. Розбіжності встановлені між даними податкового кредиту ПП ОСОБА_2 та даними податкових зобов’язань його контрагентів-постачальників.
Таким чином, в ході проведення перевірки, відповідачем направлені запити на відповідні державні податкові інспекції контрагентів по яким виявлено розбіжності на проведення зустрічних перевірок. На час закінчення перевірки, відповіді на вказані запити не надійшли, у зв’язку з чим, перевіряючими зазначено, що у разі виявлення розбіжностей по направлених запитах в бухгалтерському та податковому обліку між даними підприємства та первинними документами, наданими для перевірки приватним підприємцем будуть вживатися заходи щодо проведення позапланових перевірок у відповідності до статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні.
У розділі ІІІ акта (висновки) встановлено, що перевіркою порушень пунктів 2.1.1-2.3.9 не встановлено. Разом з тим зазначено, що при отримані матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України Про державну податкову службу в Україні.
18 листопада 2009 року представником відповідача для долучення до матеріалів справи, через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду за вхідним №18474 подано належним чином завірені копії документів на 112 аркушах (а.с. 73).
Як пояснили в судовому засіданні 20 листопада 2009 року головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_5 (довіреність на а.с. 186), головний державний податковий ревізор-інспектор відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ОСОБА_4 (довіреність на а.с. 187), старший оперуповноважений відділу організації боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області ОСОБА_6 (довіреність на а.с. 188) та начальник відділу організації боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом управління податкової міліції ДПА у Вінницькій області ОСОБА_7 (довіреність на а.с. 189) подані документи стосуються контрагентів позивача у яких здійснено зустрічні перевірки чи витребувано інформацію про взаємовідносини із ним. Зокрема, це копії первинних документів та здійснених запитів і відповідей по Товариству з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство Пріма Агро(а.с. 75-89, 95, 98, 110, 133, 145-151, 164-168), Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Рубін(а.с. 90-94, 96, 162), Приватному підприємцю ОСОБА_9 (а.с. 97), Фермерському господарству Новий рівень 2006(а.с. 98 на звороті, 99-109, 110 на звороті, 111-113), Фермерському господарству Горизонт (а.с. 114-128, 163), Приватному підприємству Агросистема Плюс(а.с. 129-132), Товаристу з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Лілея та партнери плюс(ТОВ ТД Лілея та партнери плюс) (а.с. 134-142, 154-159, 182), Товариству з обмеженою відповідальністю Дарті(а.с. 143, 152, 176-181), Товариству з обмеженою відповідальністю Геотекс(а.с. 144, 169175), Товариству з обмеженою відповідальністю Фортіс-Інформ(а.с. 160-161).
На підставі отриманої на запити інформації, ДПА у Вінницькій області СПД ФО ОСОБА_2 направлено лист від 09 липня 2009 року №13511/М/3540 Про надання інформації. У ньому, зокрема, зазначалося, що у зв’язку із виникненням потреби у перевірці відомостей, отриманих в ході проведення перевірки ТОВ ТД Лілея та партнери плюс, який мав правові відносини з СПД ФО ОСОБА_2, висловлено прохання відповідно до пункту 5 частини шостої статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Українінадати в десятиденний термін з дня отримання даного запиту управлінню боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Вінницькій області письмове пояснення та документальне підтвердження (копії первинних документів) щодо взаємовідносин між ним та вищезазначеним підприємством по придбанню ТМЦ (комбайнів) за період діяльності з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зокрема: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових касових ордерів, банківських виписок, тощо.
У разі ненадання пояснення та документального підтвердження до нього будуть вжиті заходи, передбачені пунктом 5 частини шостої статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні(а.с. 42, 74).
На отриманий ФОП ОСОБА_2 09 липня 2009 року, про що зроблено власноручно напис, запит, ним надано відповідь. Зокрема, у листі за вихідним №13/07 повідомлено, що він дійсно проводив господарські відносини з ТОВ ТД Лілея та партнери плюс. В ході проведення позапланової перевірки, що проводилась у період з 03 лютого 2009 року по 10 лютого 2009 року з ініціативи ДПА у Вінницькій області, ним були надані оригінали первинних документів, згідно яких і проводилась перевірка. Із зазначених документів відзнято копії та залучено перевіряючими ревізорами до справи.
Після проведеної перевірки, через його недбале ставлення до зберігання первинної документації, оригінали документів, що свідчать про взаємовідносини із ТОВ ТД Лілея та партнери плюсним втрачені. В подальшій господарській діяльності відносин із зазначеним підприємством позивачем не здійснювалось, його місцезнаходження як фактичне, так і юридичне йому не відомо (а.с. 43,74 на звороті).
Отримавши відповідь ФОП ОСОБА_2, з метою проведення його позапланової виїзної перевірки, керуючись статтями 8-9 та на виконання вимог пунктів 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в УкраїніДПА України у Вінницькій області прийнято наказ від 01 жовтня 2009 року №407 Про залучення працівників до проведення позапланової виїзної перевірки ПП ОСОБА_11 (код - НОМЕР_1).
Відповідно до пункту 1.2. цього наказу на перевірку направлено головного державного податкового ревізора інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Вінницькій області Т.В.Ставицьку, а згідно із пунктом 2 –наказано начальнику ДПІ у м. Вінниці залучити до проведення перевірки ревізора інспектора відділу оподаткування фізичних осіб податкової інспекції та видати відповідний наказ й виписати направлення (а.с. 40-41).
Супровідним листом від 02 жовтня 2009 року №20268/35-30-05 наказ направлений на виконання (а.с. 39).
Таким чином, начальником ДПІ у м. Вінниці В.В.Зваричем видано наказ від 14 жовтня 2009 року №1495/17к Про проведення позапланової виїзної перевірки фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 ідент. НОМЕР_1(реєстрація у журналі на а.с. 183, 185).
Згідно із цим рішенням, наказано провести позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з 14 жовтня 2009 року по 20 жовтня 2009 року терміном на 5 робочих днів, у відповідності до підстав проведення перевірок, визначених пунктами 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні(а.с. 11).
На підставі наказу від 14 жовтня 2009 року, начальником податкової інспекції головному державному податковому інспектору, раднику податкової служби ІІІ рангу Т.В.Ставицькій й головному державно податковому інспектору, інспектору податкової служби І рангу О.М.Левчуку видано направлення на передвіку №2685/17 (реєстрація у журналі на а.с. 184).
Метою перевірки у направленні вказано достовірність, своєчасність, повнота нарахування та слати податків та зборів (обов’язкових платежів) до бюджету (а.с. 12).
Як пояснили в судовому засіданні представники відповідача, адреса реєстрації фізичної особи –підприємця є його фактичною адресою місця проживання (АДРЕСА_1, 21020). За таких обставин, з метою повідомлення про призначення перевірки вони зателефонували позивачу 14 жовтня 2009 року. Оскільки у цей день він був відсутній у м. Вінниці, то прибув до податкової інспекції наступного дня, де і ознайомився з направленням на перевірку під розписку.
Не погодившись із вказаними в наказі та направленні підставами перевірки, ФОП ОСОБА_2 оскаржив їх до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України Про державну податкову службу в Україні.
Так, функції органів державної податкової служби передбачені статтями 8-10 цього Закону, і до них, зокрема відноситься здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, проведення перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, проведення за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю перевірок своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.
Для реалізації вказаних функцій, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону №509 право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно із частиною шостою статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводить за наявності хоча б однієї із таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Відповідно до частин дев’ятої, одинадцятої, тринадцятої, наведеної статті, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва –5 робочих днів. Продовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливо на термін не більш як 5 робочих днів, а суб’єктів малого підприємництва –2 робочі дні.
У відповідності зі статтею 11-2 Закону України Про державну податкову службу, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Зі змісту цієї статті Закону України Про державну податкову службувбачається, що у випадку проведення перевірки з виїздом, на її проведення повинен бути виданий відповідний наказ індивідуальної дії, у якому повинні міститися відомості лише стосовно конкретного суб’єкта господарювання, тобто перевірка якого здійснюється.
Ненадання вказаних документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою вказаної статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.
Із числа обставин, що є підставою для проведення позапланової перевірки, можна виділити обставини, коли платник податків не відповідає на запит податкового органу. До них можна віднести, зокрема, випадки, наведені у пунктах 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509, а саме:
–виявлено недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту;
–у разі виникнення необхідності в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту.
У наведених випадках, позаплановій перевірці обов’язкове передує запит податківців, а тому, слід зазначити, що по-перше, підставою для проведення позапланової перевірки повинно бути саме ненадання відповіді (пояснень) платника податків на запит податкового органу з того чи іншого питання.
Якщо запит платнику податків не направлявся, то без такого запиту податківці не мають права проводити позапланову перевірку, посилаючись при цьому на причини її проведення, зазначені у пунктах 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509. Позапланова перевірка в такому випадку (без запиту, що їй передує) буде незаконною.
По-друге, існують певні вимоги до форми запиту, а саме: запит, що направляється податківцями, має бути письмовим (про що прямо зазначається у кожному із наведених випадків). Отже, оскільки запит згідно із Законом №509 має складатися у письмовій формі, то платника податків також не може бути піддано позаплановій перевірці з підстав, перелічених у пунктах 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509, якщо контролюючі органи його при цьому запрошували не письмово.
По-третє, для відповіді на запит податкових органів Закон №509 відводить платнику податків 10 робочих днів від дня отримання запиту. Тому раніше цього строку позапланова перевірка також неможлива (оскільки в такому разі вона буде безпідставною).
Ну і, нарешті, складений запит має відповідати нормам законодавства. Так, у ньому повинні бути посилання на чинні (а не такі, що втратили чинність) нормативно-правові акти. Також має бути належним чином обґрунтовано та підкріплено законодавчо і повноваження перевіряючих. Зокрема, зауважимо, що, наприклад, працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених щодо таких платників податків (посадових осіб платника податків), що перебувають у їх віданні (частина п’ятнадцята статті 11-1 Закону №509). А отже, запит, що надійшов платнику податків від податкової міліції за обставин інших, ніж зазначені (тобто не пов'язані з розшуком або криміналом), буде безпідставним. До того ж зауважимо, що із статті 22 Закону №509, в якій застерігаються права податкової міліції, випливає, що податкова міліція взагалі не може користуватися правами, передбаченими статтею 11-1 цього Закону.
Стосовно запитів органів держаної податкової служби варто також звернути увагу на такий момент. Надсилання податківцями платнику податків письмовий запит, в якому, вони посилаючись на пункти 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509 (а в цих пунктах, також ідеться про надання пояснень і документальних підтверджень платником податків на письмовий запит податкового органу), вимагають від платника податків надати копії окремих первинних документів –є протиправним. Пов'язане це з тим, що право вилучати документи у платника податків застережено пунктом 9 статті 11 Закону №509.
Цим пунктом, зокрема, передбачено, що копії документів податківці мають право вилучати тільки при проведенні перевірок, причому це можуть бути лише копії документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування або несплату податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 27 лютого 2009 №1899 Щодо термінів зберігання та знищення
податкової і бухгалтерської документаціїстроки зберігання та порядок знищення первинних документів, документів податкової звітності та іншої документації підприємцями - фізичними особами визначено в положеннях наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року №41 Про затвердження Переліку типових документів(Перелік №41).
Відповідно до Переліку №41 документи, які приватний підприємець використовує у своїй господарський діяльності, мають термін зберігання відповідно 3 роки, 5 років, 75 років (за період до 01.07.2000) та протягом невизначеного терміну.
Обчислення термінів зберігання документів провадиться з 1 січня року, наступного за роком завершення їх діловодства. Винятки становлять зазначені в підпункті 2.12 частини II Переліку №41 випадки, а саме:
- у випадку зберігання документів податкової звітності необхідно керуватись нормами підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамита обчислювати відлік терміну з дати подання податкової декларації (розрахунку) (абзац 4);
- для різних видів договорів, угод відлік терміну починається з дати закінчення строку дії договору (абзац 5).
В підпункті 2.12 частини II Переліку №41 визначено також додаткові обмеження і уточнення термінів зберігання документів, які є обов'язковими до виконання.
Зокрема, в абзаці 4 даного підпункту зазначено:
- знищення первинних документів і документів податкової звітності дозволяється лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства. Тобто, всі документи податкової звітності підприємця незалежно від терміну їх зберігання знищувати до податкової перевірки не можна;
- у разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ, такі документи потребують зберігання (понад встановлений термін) до прийняття остаточного рішення відповідних інстанцій.
Крім наведеного, при визначенні підстави проведення позапланової перевірки, передбаченої пунктом 3 необхідно враховувати те, що виявлення в документах обов'язкової звітності суб’єкта господарювання недостовірних даних можливе під час проведення камеральної перевірки. Також, слід враховувати, що невідповідність даних, вказаних у податкових деклараціях, будь-яким показникам, само по собі не свідчить про недостовірність цих даних. Неузгодженість можуть спричинити й певні об'єктивні обставини, а тому така невідповідність не може бути підставою для проведення позапланової перевірки.
Що стосується виникнення потреби перевірити відомості, одержані від особи, яка мала правові відносини з підприємством (підприємцем), як підстави позапланової перевірки, передбаченої пунктом 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509, то варто зазначити таке. Перевірка відбувається лише в тому разі, якщо протягом 10 робочих днів після отримання офіційного запиту від податкового органу підприємець не надав документально підтверджених пояснень. У чинному законодавстві не конкретизовано, про які саме пояснення йдеться, а тому допускається, що працівники податкових органів мають право вимагати пояснення лише щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків та зборів, а також інших платежів.
Отже, проаналізувавши наведені норми матеріального права, встановлені у справі фактичні обставини, судом встановлено, що застосування ДПІ у м. Вінниці пункту 3 частини шостої статті 11-1 Закону №509 як підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 є необґрунтованими. Зокрема, податковий орган не виявив недостовірності даних, що містяться у поданих позивачем податкових деклараціях, оскільки ДПІ у м. Вінниці попередньо вже проводилась позапланова документальна перевірка ФОП ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2009 року №388/17, згідно висновку якого (пункт 3.1), порушень не встановлено.
Будь-якого запиту, в якому би вказувалось про виявлення недостовірності певних даних, поданої позивачем податкової декларації, ДПІ у м. Вінниці ФОП ОСОБА_2 не надсилалося.
Відповідачем також необґрунтовано застосовано і пункт 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509, оскільки будь-якого запиту, в якому би зазначалось про необхідність проведення перевірки певних відомостей, отриманих від конкретно визначеної особи, яка мала із позивачем правові відносини, ними не надсилалось.
Дійсно, ДПІ у м. Вінниці (ДПА у Вінницькій області) відправлені запити до податкових органів за місцем податкового обліку суб’єктів господарювання, з яким позивач вступав у господарсько-правові відносини (придбавав/реалізовував ТМЦ). Однак листи-відповіді податкових органів, результати проведення зустрічних перевірок не є відомостями осіб, які мали із ФОП ОСОБА_2 правові відносини.
Більше того, у відповіді на запит ДПА у Вінницькій області позивач повідомив про надання під час проведення відповідачем з 03 по 10 лютого 2009 року позапланової виїзної перевірки, оригіналів документів по його взаємовідносинах з ТОВ ТД Лілея та партнери плюс, а в подальшому їх втрату.
За таких обставин, у податкової інспекції фактично відсутні документи, за якими податковий орган міг би проводити у ФОП ОСОБА_2 документальну виїзну перевірку з питань взаємовідносин з ТОВ ТД Лілея та партнери плюсза період з 01 січня по 31 грудня 2008 року, який уже перевірявся ДПІ у м. Вінниці та результати перевірки оформленні відповідним актом.
Отже, у ДПІ у м. Вінниці відсутні повноваження на проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 за період з 01 січня по 31 грудня 2008 року, оскільки за своїм нормативним визначенням виїзнаперевірка може проводитись тільки в суб’єкта господарювання на підставі його первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.
Таким чином, відсутність в ДПІ у м. Вінниці повноважень на проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 за підставами, визначеними пунктами 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509, обґрунтовується тим, що відповідачем не виявлено недостовірності даних податкових декларацій позивача. Не отримано відповідачем і жодних відомостей від осіб, які мали правові відносини з позивачем.
Крім того, на запит ДПА у Вінницькій області позивач надав відповідь у межах строку встановленого чинним законодавством.
Що стосується ненадання ним копій первинних документів, то законодавством передбачено зберігання податкової і бухгалтерської документації протягом встановленого строку, однак у випадку проведення перевірки податковим органом, подальше зберігання не є обов’язковим. Крім того, вимоги ДПІ у м. Вінниці щодо відновлення втраченої документації не ставилося.
За відсутності первинних документів неможливим є проведення і виїзної перевірки. Як зазначено і самим представником відповідача, у матеріалах справи щодо перевірки ФОП ОСОБА_2 у лютому місяці 2009 року наявні належним чином завірені копії первинних документів (а.с. 153). Тому було прийнято рішення проводити перевірку за матеріалами попередньої позапланової документальної перевірки (акт від 13 лютого 2009 року №388/17). Отже, уже сам висновок податкового органу підкреслює необґрунтованість застосування підстави перевірки, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 11-1 Закону №509, у такому випадку. Тобто, доводи представника податкової інспекції про те, що позивач не надав жодної інформації, яка б підтверджувала або заперечувала наявність господарських операцій із ТОВ ТД Лілея та партнери плюс, а відтак, наявність підстав для детального аналізу та перевірки платника є неповноважними, оскільки такий детальний аналіз документам надавався під час попередньої перевірки, що зафіксовано в акті про відсутність порушень, а саме тлумачення ненадання інформаціїне може розумітись та ототожнюватись із ненаданням письмової відповіді на звернення податкового органу.
Із попереднього акта про результати позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства вбачається, що на час перевірки контролюючому органу були надані достовірні й в повному обсязі первинні документи. Додаткові чи інші документи, які б свідчили про діяльність суб’єкта господарювання за період, що перевірявся, - відсутні.
Також, законодавством передбачено і відсутність у державної податкової адміністрації повноважень вимагати надання копій документів у запитах, оскільки це виключні повноваження під час проведення перевірки.
Як зазначалося вище, платник податків зобов’язаний надати пояснення на обов'язковий письмовий запит саме органу державної податкової служби.
У судовому зсіданні встановлено, що запит на ім’я ФОП ОСОБА_2 від 09 липня 2009 року №13511/М/3540 оформлений до підпису першим заступником голови ДПА у Вінницькій області В.М.Дремлюгою. Однак, із відповідною відміткою запит про надання інформації підписаний Віннік С.О., який, як пояснено представником ДПА у Вінницькій області є заступником начальника податкової міліції ДПА у Вінницькій області за посадою. Тобто, Дремлюга В.М. на час виникнення даних відносин був першим заступником голови ДПА у Вінницькій області, начальником податкової міліції ДПА у Вінницькій області, а Віннік С.О. - заступником начальника податкової міліції ДПА у Вінницькій області.
За таких обставин, Віннік С.О. не може виступити від імені податкового органу в цілому, оскільки податкова міліція є лише структурним підрозділом.
Так, відповідно до статті 1 Закону України Про державну податкову службу в Україні до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
В той же час, пункти 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509 передбачають надсилання письмового запиту саме органом державної податкової служби, а тому заступник начальника податкової міліції ДПА України у Вінницькій області у розумінні наведених правових положень не наділений повноваженнями виступати від імені органу державної податкової служби.
При заперечені на позовну заяву, представники відповідача посилались, з одного боку, на зазначення ними в описовій частині та у висновку акта перевірки ФОП ОСОБА_2 від 13 лютого 2009 року №388/17 про можливість проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки після отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку позивача та підписання зазначеного акта підприємцем, з іншого.
За наведених псилань, суд вважає за належне зазначити, що відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205 , за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Згідно із пунктом 2.3 цього Порядку, описова частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається таким чином.
Результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів.
За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами суб'єкта господарювання.
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
У випадках відсутності податкового обліку або порушення порядку його ведення даний факт фіксується в описовій частині акта.
У разі, якщо невиїзною документальною, виїзною плановою чи позаплановою перевірками не встановлено порушень вимог нормативно-правових актів, які регламентують питання повноти нарахування та своєчасності сплати окремих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, в описовій частині акта відображаються задекларовані показники та робиться відповідний запис щодо невстановлення порушень. При цьому до акта перевірки додаються аналітичні таблиці, які підтверджують задекларовані показники.
Відповідно до пункту 2.4 зазначеного Порядку у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок зазначається наступне.
У висновку акта відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.
Виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.
У разі вилучення у ході перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для вилучення.
Відображається кількість складених примірників акта перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам суб'єкта господарювання.
Як вбачається з наведених положень Порядку, у випадку не встановлення фактів порушень суб’єктом господарювання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка, а не акт.
Якщо ж складено за результатами проведеної перевірки акт, то його висновок не передбачає посилання на обставини щодо можливості вчинення певних дій.
Зазначення таких обставин в описовій частині можливе, але це не може бути визначальним при застосуванні підстав призначення перевірки, передбачених пунктами 3, 5 частини шостої статті 11-1 Закону №509.
Така обставина може бути підставою обґрунтування звернення до суду із поданням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки. З відповідним поданням ДПІ у м. Вінниці не зверталася.
Тобто, повторну позапланову виїзну перевірку податковий орган може провести з власної ініціативи, тобто навіть тоді, коли підстав для здійснення такої перевірки немає. Втім, щодо цих повторних перевірок встановлено певні обмеження.
По-перше, повторну перевірку завжди здійснює вищий податковий орган.
По-друге, вищий податковий орган має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки лише за певних обставин —якщо стосовно до працівників контрольного органу, які здійснювали планову або позапланову виїзну перевірку, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. За інших обставин рішення про здійснення повторної перевірки може прийняти тільки ДПА України. Таке рішення належить оформити в наказі за підписом Голови ДПА України.
Частина 8 статті 11-1 Закону №509 визначає, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості.
Повторну позапланову перевірку здійснюють тільки за даними планової або позапланової виїзної перевірки. Проводити повторну оперативну або повторну зустрічну перевірку законодавство не дозволяє.
Суд звертає увагу на обґрунтовані заперечення відповідача щодо спростування посилання ФОП ОСОБА_2 на необхідність у випадку надсилання письмового запиту ДПА у Вінницькій області саме цим органом і проводити перевірку.
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 4 Закону №509, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно із пунктом 1.12 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, за рішенням керівника органу державної податкової служби, на обліку в якому перебуває платник податків, до проведення виїзних планових та позапланових перевірок платників податків можуть залучатися працівники цього органу державної податкової служби, за умови відсутності рішень керівників органів державної податкової служби вищого рівня щодо проведення перевірки такого платника податків з наведених питань.
В запереченнях на позовну заяву ДПІ у м. Вінниці також зауважує, що ФОП ОСОБА_2 не зазначено жодних доказів на підтвердження того, що відбулось порушення його права чи охоронюваного інтересу.
За наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам статті 11 Закону №509. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.
Суд також звертає увагу, що згідно абзацу 2 пункту 1 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, встановлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідач, діяв необґрунтовано, поза межами Закону України Про державну податкову службу в Україні, що породжує необхідність захисту прав та інтересів ФОП ОСОБА_2 в судовому порядку.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
ДПІ у м. Вінниці підтверджуючих доказів на заявлені заперечення до позову суду не надано, а позивачем в повній мірі обґрунтовано доведено та надано підтверджуючі матеріали про правомірність заявлених вимог.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, встановивши, що дії, рішення відповідача не відповідають вимогам до дій та рішень суб’єктів владних повноважень, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України, на думку суду, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень права ФОП ОСОБА_2 потребують судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Вінниці від 14 жовтня 2009 року №1495/17п, а як наслідок - відсутність в ДПІ у м. Вінниці повноважень на видачу направлення та проведення позапланової виїзної перевірки.
Відповідно статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 при поданні позовної заяви понесено витрати по сплаті судового збору, а також те, що його позов до суб’єкта владних повноважень задоволено, то сплочена ним сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14 жовтня 2009 року №1495/17п про проведення позапланової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іден НОМЕР_1) з 14 по 20 жовтня 2009 року.
Визнати відсутність повноважень в Державної податкової інспекції у м. Вінниці на видачу направлення від 14 жовтня 2009 року №2685/17 про проведення позапланової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іден НОМЕР_1) з 14 по 20 жовтня 2009 року та відсутність повноважень на проведення позапланової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іден НОМЕР_1) з 14 по 20 жовтня 2009 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14 жовтня 2009 року №1495/17п.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн 40 коп.
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 27.11.2009.
Суддя /підпис/ Чудак Олеся Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: