Справа № 2а-27975/09/1270
Категорія 6.13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«08» грудня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді : Смішливої Т.В.,
при секретарі: Лейбенко О.Д.
за участю:
представника позивача: Зозуля О.С. (довір. від 01.09.2008 року),
представник відповідача: не зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1 151 154,49 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
23.11.2009 року Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську звернулось до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» (далі – ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у якому зазначило, що ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» є платником страхових внесків та зборів до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області.
Станом на 01.10.09р. ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню виплати та доставки пільгових пенсій в розмірі 1 151 154,49 грн. за період з 01.08.09р. по 01.10.09р.
На теперішній час в добровільному порядку сума боргу ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» не сплачена, у зв’язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1 151 154,49 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином. Від нього на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи без участі його представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» є платником страхових внесків та зборів до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області.
Станом на 01.10.09р. ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню виплати та доставки пільгових пенсій в розмірі 1 151 154,49 грн. за період з 01.08.09р. по 01.10.09р.
На теперішній час в добровільному порядку сума боргу ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП«Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» не сплачена.
Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі за текстом - Закон) страхувальниками є роботодавці: фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру,— для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Приписом п. 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, — календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Згідно п.6.1. р.6. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.
П.6.10. р.6. Інструкції передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місце призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місце призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п.6.4. даної Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Призначених на пільгових пенсій, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Так, позивачем були надіслані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до відповідача, які останній отримав.(а.с.3-81).
Згідно п.6.8. р. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідачем цього не було зроблено, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість по відшкодуванню виплати та доставки пільгових пенсій за період з 01.08.2009 р. по 01.10.2009р., в розмірі 1 151 154,49 грн., наявність якої також визнано відповіддю на претензію від 22.10.2009 року №1233.(а.с.85).
Відповідно до ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №1) у сумі 1 151 154,49 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.159, 161, 163, 167 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..Д.Ф.Мельникова» (код 26349183) прострочену заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №1) в розмірі 1 151 154,49 грн. (один мільйон сто п’ятдесят одна тисяча сто п’ятдесят чотири грн. 49 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ