НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 року справа №1-295/09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Свередюка А.В.,
при секретарі Гнатюк К.В.,
за участю прокурора Смаля О.І.,
підсудного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, білоруса, громадянина ОСОБА_2 Білорусь, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, неодруженого, не працює, проживає за адресою: м. Нововолинськ, 15 мікрорайон, 11/72,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, — суд,
встановив:
ОСОБА_1 02 червня 2009 року близько 02 години 30 хвилин в м. Нововолинську, перебуваючи в приміщенні кафе-бару "Юджин", що по проспекту Перемоги, 16, таємно викрав з жіночої сумочки ОСОБА_3 бувший у користуванні мобільний телефон марки "Нокіа -Е65" вартістю 1954 грн., з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" вартістю 50 грн., на рахунку якої було 20 грн., флеш-карткою ємністю 1 гігабайт вартістю 100 грн., завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 2142 грн.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, показав, що 02 червня 2009 року він перебував у барі "Юджин" в м. Нововолинську. За стіл, де він сидів підсіли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Коли останні пішли танцювати, то на столі залишився мобільний телефон коричневого кольору марки "Нокіа-Е65", який він забрав собі. Потерпіла ОСОБА_3 не бачила як він забирав телефон, коли повернулась за стіл, то не запитувала у нього де подівся телефон. Пізніше він передав цей телефон своєму знайомому, за що останній обіцяв пригостити його у барі. Чи була у телефоні сім-картка та флеш-картка він не знає. Визнає що вчинив протиправно. У вчиненому щиро кається.
Факт вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна, крім його показів підтверджується також зібраними і дослідженими в суді доказами.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він зустрівся з ОСОБА_6 і останній запропонував йому купити телефон марки "Нокіа-Е65", що телефон нормальний, не крадений. Він погодився та заплатив за цей мобільний телефон 700 грн., пізніше виявилося, що вказаний телефон був крадений і його вилучили у нього працівники міліції. ОСОБА_7 виручені за телефон 700 грн. йому не повернув.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що при розмові з його знайомим ОСОБА_7 він поскаржився останньому, що у нього поганий мобільний телефон і ОСОБА_7 пообіцяв йому знайти нормальний телефон. Через тиждень до нього зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що є хороший мобільний телефон і запропонував зустрітись. Він поїхав на зустріч до ОСОБА_7, телефон йому сподобався і він придбав його за 700 грн. Коли купував телефон у ОСОБА_7, то при цьому був присутній його брат та ще один незнайомий, якого потім впізнав по фотографії в міліції при огляді альбому з базою даних злочинців, це був ОСОБА_1 Пізніше телефон продав ОСОБА_5, оскільки він останньому дуже сподобався.
З протоколу огляду місця події від 22 липня 2009 року (а.с.22) вбачається, що в с. Рогожани Володимир-Волинського району у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки "Нокіа-Е65".
З протоколу огляду предметів з фототаблицями (а.с.29-30) вбачається, що оглянутий мобільний телефон марки "Нокіа-Е65" визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінальної справи (а.с.31).
З довідки (а.с.10) вбачається, що вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки "Нокіа-Е65" станом на 09 червня 2009 року становить 1200 грн.
З розписки потерпілої ОСОБА_3 (а.с.32) вбачається, що мобільний телефон їй повернуто і остання претензій до ОСОБА_1 не має, цивільний позов по справі заявляти не буде.
Таким чином на підставі досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна 02 червня 2009 року, а саме мобільного телефону марки "Нокіа-Е65", належного потерпілій ОСОБА_3
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України.
Речовий доказ — мобільний телефон марки "Нокіа-Е65" переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3 (а.с.32) — залишити останній.
ОСОБА_1 знаходиться під вартою з 24 листопада 2009 року (а.с.86).
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не визнає. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає: з'явлення із зізнанням (а.с.20), щире каяття, те що злочином не завдано тяжких наслідків.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину та дані про особу: характеризується по місцю проживання негативно (а.с.57а), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.51, ст.203 КУпАП (а.с.19,92-96), до кримінальної відповідальності притягується вперше, злочином не завдано тяжких наслідків, і вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Дослідивши пом'якшуючі обставини, та дані про особу, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і приймає рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, — суд,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо протягом одного року не вчинить нового злочину.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його негайно з під варти з залу суду.
Речовий доказ — мобільний телефон марки "Нокіа-Е65" переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3 — залишити останній.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Свередюк