ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2007 Справа № 33/232
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Ванжула Я.В. представник, довіреність №б/н від 08.08.06;
від відповідача: Борульник А.В. адвокат, довіреність №14 від 15.01.07;
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Покровський сирзавод”, с.Олександрівка, Покровського району Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007р.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Толока”, м.Київ, 04205, пр.Оболонський,7а
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Покровський сирзавод”, с.Олександрівка, Покровського району Дніпропетровської області, 53600, вул.Леніна,1а
про стягнення 225 099,35грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.07р. по справі №33/232 (суддя Орешкіна Е.В.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Покровський сирзавод”, с.Олександрівка про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2005р. у справі №33/232 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення суду без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Покровський сирзавод”, с.Олександрівка звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилається на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Також скаржник просить відновити строк на подання апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Толока”, м.Київ відзив на апеляційну скаргу не надало. Представник позивача у судовому засіданні посилався на те, що ухвала суду прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не має. Просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2005р. у справі №33/232 стягнуто з відповідача на користь позивача 183 960грн. –основного боргу, пеня в сумі 4 347,35грн., штраф в сумі 36 792грн. Також стягнуто 2 250,99грн. держмита та 118грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач по справі звернувся до господарського суду з заявою про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами та просив скасувати спірне рішення й прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що судом при прийнятті рішення не було прийнято до уваги відсутність належного чином підписаного договору та додатків до нього, оскільки відповідач вважав, що направив позивачу другий (не підписаний) екземпляр договір. До того ж, 11 січня 2007р. прибиральницею відповідача при проведенні прибирання в приміщенні бухгалтерії в тумбі одного з столів за ящиками було знайдено конверт, адресований позивачу. При розкритті конверту в ньому було виявлено другий оригінал проекту договору постачання №24 від 16.06.2005р. та додатків до нього, який відповідач вважав відправленим на адресу позивача. Згідно пояснювальної записки робітниці бухгалтерії, нею був відісланий по факсу договір товариству позивача, який згодом вона приготувала до відправки. Потім він кудись зник і вона не стала його шукати, оскільки була впевнена що позивач має прислати ним новий екземпляр договору для підписання з запропонованими змінами. Таким чином, відповідач стверджує, що на час розгляду справи він не міг знати, що другий екземпляр оригіналу договору, який мав істотне значення як доказ по справі, який би свідчив про відсутність укладеного стороною договору, знаходиться не у позивача. Таким чином, у відповідача знаходяться 2 екземпляри договору постачання №24 від 16.06.2005р.
Колегія суддів дані твердження відповідача вважає хибними, оскільки відповідач –юридична особа і халатне відношення робітника бухгалтерії яка не добросовісно виконувала свої посадові обов”язки не може слугувати тим фактом, як нововиявлені обставини і тим фактом, що відповідач вважав їх не укладеними та не знав про їх існування. Суд вважає, що відповідач протиричить сам собі, оскільки ним було вчинено ряд дії, які свідчать про те, що договір поставки є укладеним належним чином. Про це свідчить те, що на договорі поставки та додатках до нього містяться підписи директора відповідача Головченка В.І. та відбитки печатки підприємства. На виконання умов договору прийнято попередню оплату за товар та частково його відвантажено, що підтверджується переданими відповідачем факсимільним зв”язком рахунки фактури від 16.06.2006р., які теж підписані директором відповідача Головченко В.І. та є відбиток печатки підприємства. Позивачем була перерахована передоплата. Крім того, вже після підписання договору поставки та здійснення першої поставки, підприємством позивача від відповідача було отримано протокол до договору №24 від 16.06.2005р. та супровідний лист до нього від 30.06.2005р.№267, в якому відповідач зробив пропозицію внести зміни до договору, а саме п.2.6.2 договору викласти в іншій редакції, а п.6.2.1 –виключити. Тобто, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було досягнуто згоду щодо укладання договору поставки по факсу, після чого, позивач повинен був направити на адресу відповідача обидва екземпляри договору та додатків до нього, підписані з боку позивача. Відповідач в свою чергу повинен був підписати їх та один екземпляр відправити позивачу, та із-за халатного відношення свого робітника це не зробив, хоча про існування цього договору знав і частково його виконав.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. У даному випадку такими фактами були наявність договірних відносин та заборгованість відповідача.
Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не є нововиявленими обставинами, на які посилається особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені судом.
У зв”язку з вищевикладеним, колегія суддів доходить висновку про те, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
Також, колегія суддів вважає, що відповідач пропустив строк для подання апеляційної скарги з поважних причин, тому вважає за необхідне відновити йому строк для подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 53, 83, 93, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Відновити строк подання апеляційної скарги.
2.Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007 року у справі №33/232 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Покровський сирзавод”, с.Олександрівка, Покровського району Дніпропетровської області – без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко