Справа № 2 -133/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

    03 грудня 2009 року                                                                м. Монастирище  

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді : Ротаєнко Д.С.

при секретарі - Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації,  

в и р і ш и в :  

 Позов у частині задоволити частково.

 Припинити право власності ОСОБА_1 на ј частину квартири № 6, яка знаходиться в м.Монастирище вул.Миру,18,  передавши цю частку у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних долях.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість ј частини квартири № 6, яка знаходиться в м.Монастирище вул.Миру,18, що становить 74 097 гривень 50 коп по 24  699 (двадцять чотири тисячі шістсот дев»яносно дев»ять) гривень  17 коп з кожного.

Визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину автомобіля «Фольскфаген», з державними номерними знаками СА2159АН, вартістю 43 086 (сорок три тисячі вісімдесят шість) гривень 30 коп.

Визнати право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину автомобіля «Фольскфаген», з державними номерними знаками СА2159АН, вартістю 43 086 (сорок три тисячі вісімдесят шість) гривень 30 коп.

Визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 15 000 (п»ятнадцять) тисяч гривень 00 коп.

Визнати право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 15 000 (п»ятнадцять) тисяч гривень 00 коп.

Виділити у власність ОСОБА_1 в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 (п»ятнадцять тисяч сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., в сумі 7 520 (сім тисяч п»ятсот двадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень 00 коп по 10 гривень 00 коп з кожного та судовий збір в сумі 740 гривень 98 коп, по 246 гривень 99 коп з кожного, а всього з кожного по  256 (двісті п»ятдесят шість) гривень 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень 00 коп та судовий збір в сумі  656 гривень 06 коп, а всього 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 06 коп.  

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

       Суддя                                                                                  Д. С. Ротаєнко  

                            Справа № 2 -133/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

    03 грудня 2009 року                                                                м. Монастирище  

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді : Ротаєнко Д.С.

при секретарі - Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації,  

в с т а н о в и в :  

 Позивач 25.02.2009 року звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Підставою звернення із позовом вважає те, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.09.1981 р., до дня постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, тобто до 18.02.2009 р. За час шлюбу нажито майно: 1) на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2000 р., зареєстрованого у державного нотаріуса Монастирищенського районного нотаріального округу в реєстрі за №1251 куплена будівля магазину площею 49,1 кв.м. в с. Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, інвентарною вартістю -15 040 грн.; 2) на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2004 р., зареєстрованого у приватного нотаріуса Монастирищенського районного нотаріального округу в реєстрі за № 2616 куплено нежитлове приміщення «Магазин», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 30 000 грн.; 3)легковий пасажирський мікроавтобус «Фольксфаген», реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 19.09.2006 р., дійсною вартістю відповідно до висновку спеціаліста - автотоварознавця № 4.4 від 27.01.2009 р. - 81 277 грн 35 коп.; 4) кімнатна стінка (шафа для одягу, сервант- бак, книжна шафа з антресолями) вартістю - 5 000 грн. 5) 2 крісла по ціні 800 грн. 1 шт., вартістю 1 600 грн.; 6) диван, вартістю 2 000 грн.; 7) стіл-тумба, вартістю 300 грн.;8) спальний гарнітур (двоспальне ліжко, трюмо, шафа для одягу) вартістю 3 000 грн.;9) прихожа (тумбочка з дзеркалом, вішалка), вартістю 2 000 грн.; 10) кухонний гарнітур (3 шт. шафи навісні, 2 столи-тумби, мойка, 4 табурети, стіл), вартістю  4 000 грн.; 11) холодильник двокамерний, вартістю 3000 гривень; 12) пилосос вартістю 500 грн.; 13) пральна машина, вартістю 2 000 грн.;14) бойлер, вартістю 500 грн.; 15) телевізор, вартістю 1000 грн.; 16) газова плита, вартістю 2 500 грн. Всього на суму 152 717 грн. Оцінка рухомого майна (меблів та електротоварів) надана з врахуванням ступеню зносу. Майно, яке використовується дітьми, які досягли повноліття, не враховано. Відповідно до ст.ст. 60, 70 Сімейного кодексу України перелічене майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності і частки сторін у переліченому майні є рівними. У грошовому виразі його частка становить 76 358 грн. 50 коп. ОСОБА_2 позбавила його права володіння як квартирою, так і майном в квартирі, не бажає в добровільному порядку розділити майно. В минулому він працював токарем, майстром виробництва на Монастирищенському машзаводі, але захворів, переніс обширний інфаркт міокарда, не зміг працювати на виробництві, тому змінив вид своєї діяльності на торгівельний. Саме для цього був куплений магазин, площею 49,1 кв.м. в с. Цибулів, вул. Леніна, 90, в якому він займається торгівельною діяльністю, отримавши свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії  В000 № 701188 від 20.03.2003 р. в Монастирищенській райдержадміністрації. Тому, вважає, що зазначене приміщення магазину повинно бути виділено йому. Приміщення в с. Шарнопіль, загальною площею 208.1 кв.м., може бути виділено ОСОБА_2, яка також займається торгівельною діяльністю. Автомобіль «Фольксфаген» повинен бути виділений йому, він згоден на виплату грошової компенсації ОСОБА_2, за перевищення частки в майні. Меблі та електротовари можуть бути розділені в натурі, а також можуть бути залишені відповідачці з умовою сплати на його користь їх вартості. Це залежить від волевиявлення ОСОБА_5 Просить постановити рішення, яким розділити майно подружжя, виділивши йому в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 грн, автомобіль «Фольскфаген», з державним номерним знаком СА2159АН, техпаспорт РСА № 818094, виданий Монастирищенським РП ДАІ ГУ - УМВС України 29.09.2006 р., вартістю. -81 277 грн 35 коп. ОСОБА_2 виділити нежитлове приміщення «Магазин», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 30 000 грн. та майно: кімнатна стінка (шафа для одягу, сервант- бак, книжна шафа з антресолями) вартістю 5 000 грн.; 2 крісла по ціні 800 грн. 1 шт., вартістю 1 600 грн.; диван, вартістю 2 000 грн.; стіл-тумба, вартістю 300 грн.; спальний гарнітур (двоспальне ліжко, трюмо, шафа для одягу) вартістю 3 000 грн.; прихожа (тумбочка з дзеркалом, вішалка), вартістю 2 000 грн.; кухонний гарнітур (3 шт. шафи навісні, 2 столи-тумби, мойка, 4 табурети, стіл), вартістю 4 000 грн.; холодильник двокамерний, вартістю 3 000 грн.; пилосос, вартістю 500 грн.; пральна машина, вартістю 2 000 грн.; бойлер, вартістю 500 грн.; телевізор, вартістю 1000 грн.; газова плита, вартістю 2 500 грн. на загальну суму - 56 400 грн. Стягнути з нього на користь відповідачки грошову компенсацію за перевищення частки у майні 19 959 грн. Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати. 07.04.2009 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації. Підставою звернення до суду із позовом вважає те, що в 1989 році він отримав квартиру № 6 в будинку № 18 в м.Монастирище. ОСОБА_2 була його дружиною, а інші відповідачі – діти. 16.01.1995 р. зазначена квартира приватизована всіма членами сім»ї,   сторонам видано  свідоцтво про право власності на житло, згідно   якого квартира належить на праві приватної, спільної,  часткової власності : по 1/4 частині або  по 15,7 кв.м., кожному. В січні 2008 року він фактично припинив сімейні стосунки з дружиною ОСОБА_2 Вона схилила на свою сторону дітей та сумісними діями унеможливила його проживання у квартирі і він вибув на постійне місце проживання в інший населений пункт. Більше року у вхідних дверях замінено замок без вручення йому ключа, що позбавило його права користуватись як квартирою так і майном. Рішенням Монастирищенського районного суду від 18.02.2009 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано. Квартирою користуються відповідачі. Це обумовлює необхідність прийняття рішення про припинення права на частку у спільному майні. Його частка у квартирі є незначною, не може бути виділена в натурі. Просить постановити рішення, яким припинити його право на ј частину квартири № 6, яка знаходиться в м.Монастирище вул.Миру,18,  передавши цю частку у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних долях та стягнути на його користь із відповідачів вартість його частки, виходячи із ринкової вартості квартири 36 000  дол.США, що за курсом Національного банку України становить 70 300 гривень. Стягнути на його користь із відповідачів судові витрати.

 Рішенням Монастирищенського районного суду від 05 травня 2009 року судом постановлено рішення про розподіл рухомого майна позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, крім автомобіля «Фольксфаген», з державним номерним знаком СА 2159 АН.

   У судовому засіданні позивач   позовні вимоги в частині припинення його права на частку у квартирі підтримав, просить стягнути на його користь із відповідачів компенсацію за ј частину квартири, яка на час розгляду, згідно відповіді експерта станом на 16 жовтня 2009 року становить 74 097 гривень 50 коп, у власність відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 передати його частку квартири,  постановити рішення, яким розділити майно подружжя, виділивши йому в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 грн, автомобіль «Фольксфаген», з державним номерним знаком СА2159АН, техпаспорт РСА № 818094, виданий Монастирищенським РП ДАІ ГУ - УМВС України 29.09.2006 р., вартістю. -86 172 грн 60 коп. ОСОБА_2 виділити нежитлове приміщення «Магазин», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 30 000 грн, стягнувши на її користь різницю частки. Стягнути із відповідачів судові витрати на його користь. Пояснив, що займатися підприємницькою діяльністю став тому, що захворів. Проходив курс лікування і проходить його періодично, про що надав довідку. Був ініціатором купівлі обох приміщень, займався їх ремонтом. По даний час підприємницьку діяльність в тому числі і завіз товару, його вибір, провадить в магазинах. Відповідач ОСОБА_2 лише веде бухгалтерський облік. В зв»язку із відсутністю доступу до житла в м.Монастирище, був змушений підшукати житло у смт.Цибулів. Не заперечує проти задоволення позову про позбавлення його права у житлі без внесення його вартості на депозитний рахунок. Тому вважає, що має переважне право на виділення йому магазину, який знаходиться в смт.Цибулів. Відповідач має посвідчення водія та навики керування транспортними засобами. Можливості внесення на депозитний рахунок частини вартості спірного майна немає.

  Представник позивача адвокат ОСОБА_6І  . повністю підтримав позивача, вважає, що він має переважне право на виділення саме йому, як ініціатору купівлі приміщень та здійснення ним підприємницької діяльності на даний час, приміщення, яке знаходиться в смт.Цибулів. Відповідач та представник відповідача не надали доказів на переважне право на отримання даного приміщення. На будь-які інші варіанти розподілу спільного майна відповідач не погоджується.

     У судовому засіданні ОСОБА_2 як відповідач та як представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,    позов у частині розподілу спільного майна подружжя визнала частково. Просить залишити у власності відповідача автомобіль вартістю 86 172 грн 60 коп та виділити нежитлове приміщення «Магазин», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 30 000 грн., виділити їй у власність магазин, який знаходиться в смт.Цибулів. Вважає, що вона має переважне право на вказаний магазин, так як першою оформилась як підприємець, брала участь у проведенні аукціонів, проводила ремонтні роботи. Позивачу перейде за рішенням суду автомобіль, чого вона не заперечує. До магазину, який знаходиться в с.Шарнопіль, поставщики не хочуть доставляти товар, а лише в смт.Цибулів. Вона транспортного засобу завозити товар не має. Крім цього, відстань до  смт.Цибулів від м.Монастирище коротша на 5 км чим до с.Шарнопіль. Не заперечує, що на даний час веде бухгалтерський облік, а підприємницькою діяльністю в магазинах займається позивач. На будь-які інші варіанти розподілу спільного майна не погоджується.  В частині передачі у її власність та власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 частини квартири, яка належить позивачу, та стягнення компенсації в розмірі 74 097 гривень 50 коп на користь позивача не заперечує. Визнає, що вартість частки позивача є саме такою станом на 16 жовтня 2009 року. Позивач має доступ до квартири, там буває та займається пошкодженням майна, яке не було включене в розподіл. Можливості внесення на депозитний рахунок частини вартості спірного майна немає. Відмовляється від пропозиції позивача укласти мирову угоду в частині визнаних позовних вимог.

  Представник відповідачів адвокат ОСОБА_7   підтримав позицію відповідача ОСОБА_2 та її як представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4  .

     У судове засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з»явилися  , про причини неявки суд не повідомили.   Відповідач ОСОБА_2 представляє їх інтереси згідно належних чином посвідчених довіреностей.  

  Допитаний в якості свідка ОСОБА_8   показав суду, що знає і позивача і відповідача. Позивач наймав його робити ремонтні роботи у магазині в смт.Цибулів. Ініціатором купівлі приміщення магазину був також позивач. Відповідач спочатку була незадоволена, що позивач купив цей магазин, але з часом привикла. Ремонтними роботами спочатку займався позивач, а пізніше і відповідач. Позивач купив цей магазин так як у нього виникли проблеми із здоров»ям. Раніше позивач та відповідач вдвох займалися підприємницькою діяльністю у магазині, який знаходиться в смт.Цибулів, а тепер він не знає, хто чим займається, так як давно там не бував.  Також знає, що ініціатором купівлі другого магазину в с.Шарнопіль був позивач.

  Свідок ОСОБА_9   показав суду, що позивач звертався до нього з питання участі в аукціоні з продажу магазину в смт.Цибулів. Відповідач в аукціоні брала особисто участь, так як у позивача були неприязні стосунки із продавцем. Магазин був куплений для позивача, так як він мав там займатися підприємницькою діяльністю. У той час усі змінювали свої види професій, так як роботи за спеціальностями не було.

  Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_10   показав суду, що він приймав участь у розрахунках вартості квартири на час проведення експертизи. На час розгляду справи станом на 16.10.2009 року, вартість частки квартири позивача становить 74 097 гривень 50 коп.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, спеціаліста, суд вважає, що позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного:

- при вирішенні даного спору суд керується нормами ЦК України в ред.1963 року та в ред.2003 року, КпШС України та СК України, в залежності від того, коли сторони придбали майно;  

- суд вважає, що позов у частині припинення права на частину квартири, передачу її у власність інших співвласників та стягнення компенсації на користь позивача за ј частину майна підлягає до задоволення виходячи із наступного:  

- у відповідності до ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд, при наявності до того законних підстав, постановляє рішення про задоволення позову;

 - оскільки, відповідачем та представником відповідача визнано позов у частині  припинення права на ј частину квартири позивача та стягнення компенсації саме в розмірі 74 097 гривень 50 коп, відповідач має належним чином посвідчені повноваження розпоряджатися таким правом і від інших відповідачів ( а.с.63-64) суд вважає, що він підлягає до задоволення у цій частині виходячи із наступного:

 - згідно свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1994 року позивач та відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 по 15,7 м2 кожний (а.с.48);

 - згідно ч.4 ст.113 ЦК України (ред.1963 року) кожний учасник спільної  часткової  власності  має  право  на оплатне або безоплатне  відчуження  іншій особі  своєї  частки  в спільному майні.

 - згідно висновку № 15 /у судової будівельно-технічної експертизи від 27.05.2009 року виділити кожній із сторін відокремлену частину квартири з самостійним виходом, виходячи із часток по 1/4, враховуючи вимоги Державних будівельних норм України та п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», неможливо (а.с.73-88);

 - відповідно до ст.114 ЦК України (ред.1963 року) при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників  спільної  часткової  власності  має  право  привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається,  і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів;

- тому суд вважає, що таке визнання позову відповідачем та представником відповідачів, відповідає нормам діючого законодавства, є підстави для постановлення рішення про задоволення позову у зв»язку із його визнанням.

Суд вважає, що позов у частині розподілу майна подружжя та  виділення у власність позивача в натурі нежитлового приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 грн, автомобіля «Фольскфаген», з державними номерними знаками СА2159АН, вартістю 86 172 грн 60 коп, у власність відповідача в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 30 000 грн., стягнення компенсації за різницю у вартості майна,  підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного:  

- у відповідності до ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд, при наявності до того законних підстав, постановляє рішення про задоволення позову;

- суд вважає, що позов про поділ майна подружжя та виділення у власність позивачу автомобіля «Фольскфаген», з державними номерними знаками СА2159АН, вартістю 86 172 грн 60 коп, стягнення компенсації на користь відповідача ОСОБА_2 за Ѕ частину автомобіля,  підлягає до часткового  задоволення у зв»язку із визнанням позову, так як :  

- автомобіль сторонами придбано 29.06.2006 року (а.с.11);

 - згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності;

- відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором;

- сторони не надали суду доказів наявності домовленості про інший розмір часток чи наявність шлюбного договору;

- вартість автомобіля визначена висновком експерта № 30/1 автотоварознавчої експертизи від 25.05.2009 року, згідно якої його вартість становить 86 172 гривні 60 коп (а.с.92-97) ;

- відповідно до ст.71 СК України якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше  
не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно,  зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за  його  згодою,  крім випадків,  передбачених Цивільним кодексом  
України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе  
за  умови  попереднього  внесення  другим  із подружжя відповідної  
грошової суми на депозитний рахунок суду;

 - згідно ст.365 ЦК України право  особи  на  частку  у спільному  майні  може   бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд  постановляє  рішення  про припинення  права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення  позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду;

 - ні позивач, ні відповідач на пропозицію суду про внесення на депозитний рахунок суду відповідної суми компенсації для сплати іншій стороні вартості своєї частки, дій не вчинили та пояснили, що у них такі кошти для внесення на рахунок відсутні;

- відповідно п.25  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007  N 11 « Про практику застосування судами  законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи  питання  про поділ майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  зокрема  неподільної  речі, суди мають   застосовувати   положення  частин  4,  5  ст.  71  СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової  компенсації  та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності  такої  згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав,  передбачених ст. 365 ЦК, за умови  звернення  подружжя  (одного з них) до суду з таким позовом (ст.  11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний  рахунок  суду відповідної грошової суми.     У разі  коли  жоден  із  подружжя  не  вчинив  таких  дій,  а неподільні   речі   не  можуть  бути  реально  поділені  між  ними відповідно до їх часток,  суд визнає ідеальні  частки  подружжя  в цьому  майні  без  його  реального  поділу  і  залишає  майно у їх спільній частковій власності;

- а тому суд вважає, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню і визнає  право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину автомобіля «Фольксфаген», з державним номерним знаком СА2159АН, вартістю 43 086 (сорок три тисячі вісімдесят шість) гривень 30 коп. та визнає право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину автомобіля «Фольксфаген», з державним номерним знаком СА2159АН, вартістю 43 086 (сорок три тисячі вісімдесят шість) гривень 30 коп;

Суд вважає, що позов у частині розподілу майна подружжя та  виділення у власність відповідача в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 30 000 грн., стягнення компенсації за різницю у вартості майна,  підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного:  

- магазин в с.Шарнопіль сторонами придбано у 2004 році ( а.с.121-126);  

- відповідно до ст.71 СК України якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше  
не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно,  зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за  його  згодою,  крім випадків,  передбачених Цивільним кодексом  
України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе  
за  умови  попереднього  внесення  другим  із подружжя відповідної  
грошової суми на депозитний рахунок суду;

 - згідно ст.365 ЦК України право  особи  на  частку  у спільному  майні  може   бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам  
співвласника та членам його сім'ї. Суд  постановляє  рішення  про припинення  права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення  позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду;

 - ні позивач, ні відповідач на пропозицію суду про внесення на депозитний рахунок суду відповідної суми компенсації для сплати іншій стороні вартості своєї частки, дій не вчинили та пояснили, що у них такі кошти для внесення на рахунок відсутні;

 - крім цього, вони не досягли згоди щодо отримання даного магазину у свою власність і сплату іншій стороні компенсації;

 - вартість спірного майна – 30 000 гривень, визначена позивачем,  визнається і не оспорюється відповідачем та його представником;

 - питання про призначення експертизи та варіантів розподілу цього майна в натурі, можливості чи відсутності можливості використання його за призначенням після розподілу в натурі, сторонами не ставилось, обидві сторони користувались послугами адвокатів, з положеннями ст.144 ЦПК України щодо можливості призначення судом експертизи про варіанти розподілу майна в натурі  лише за клопотанням сторін були повідомлені, і жодна із сторін не заявила такого клопотання;

- відповідно п.25  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007  N 11 « Про практику застосування судами  законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи  питання  про поділ майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  зокрема  неподільної  речі, суди мають   застосовувати   положення  частин  4,  5  ст.  71  СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової  компенсації  та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності  такої  згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав,  передбачених ст. 365 ЦК, за умови  звернення  подружжя  (одного з них) до суду з таким позовом (ст.  11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний  рахунок  суду відповідної грошової суми.     У разі  коли  жоден  із  подружжя  не  вчинив  таких  дій,  а неподільні   речі   не  можуть  бути  реально  поділені  між  ними відповідно до їх часток,  суд визнає ідеальні  частки  подружжя  в цьому  майні  без  його  реального  поділу  і  залишає  майно у їх спільній частковій власності;

- а тому суд вважає, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню і визнає :  право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 15 000 (п»ятнадцять) тисяч гривень 00 коп. та визнає право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 15 000 (п»ятнадцять) тисяч гривень 00 коп.

Суд вважає, що позов у частині розподілу майна подружжя та  виділення у власність позивача в натурі нежитлового приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 грн, стягнення компенсації за різницю у вартості майна,  підлягає до задоволення, виходячи із наступного:  

 - приміщення магазину в смт.Цибулів сторонами придбано згідно договору купівлі-породажу від 11.10.2000 року  (а.с.10);  

- згідно ст. 22 КпШС майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною сумісною  власністю.  Кожен  з подружжя має рівні права володіння,  
користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був  зайнятий  веденням  домашнього  господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку;

- відповідно до ст.26 КпШС речі професійних   занять   кожного   з   подружжя   (музичні інструменти,  лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя. У разі поділу спільного сумісного майна суд може присудити ці речі  одному  з  подружжя,  в користуванні  якого  вони  були,  з покладенням  на  нього  обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми;

 - згідно ст.28 КпШС в разі  поділу  майна,  яке  є  спільною  сумісною  власністю подружжя,  їх  частки  визнаються рівними.  В окремих випадках суд  
може відступити від начала рівності  часток  подружжя,  враховуючи інтереси  неповнолітніх  дітей або інтереси одного з подружжя,  що заслуговують на увагу;

 - відповідно до ст.29 КпШС якщо між  подружжям  не  досягнуто  згоди  про  спосіб поділу спільного майна,  то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без  
шкоди для його господарського призначення;  про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з  покладенням  на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.  При цьому суд також бере  до  уваги  інтереси неповнолітніх   дітей   або   інтереси   одного   з подружжя,  що заслуговують на увагу;

 - сторони не досягли згоди щодо отримання даного магазину у свою власність і сплату іншій стороні компенсації;

 - питання про призначення експертизи та варіантів розподілу цього майна в натурі, можливості чи відсутності можливості використання його за призначенням після розподілу в натурі без шкоди для його господарського призначення, сторонами не ставилось, обидві сторони користувались послугами адвокатів, з положеннями ст.144 ЦПК України щодо можливості призначення судом експертизи про варіанти розподілу майна в натурі  лише за клопотанням сторін були повідомлені, і жодна із сторін не заявила такого клопотання;

 - вартість приміщення магазину 15 040 гривень 00 коп, визначена позивачем, не оспорюється та визнається відповідачем та його представником;

- суд вважає за таких обставин за можливе присудити дане майно в натурі одному з подружжя - позивачу, з  покладенням  на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя – відповідачу його частку грішми.  При цьому суд бере  до  уваги інтереси   одного   з подружжя,  що заслуговують на увагу, а саме: позивач був ініціатором як купівлі приміщень обох магазинів,  так і ініціатором здійснення ним підприємницької діяльності взагалі, створення нових робочих місць для себе і для відповідача, в тому числі, що не заперечує відповідач та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 Крім цього, судом враховується і та обставина, що позивач відмовляється у добровільному порядку від жилого приміщення, що обумовлює необхідність пошуку нового житла та створить для нього додаткові незручності. Позивач також надав суду довідку про наявність у нього захворювання (а.с.120). Крім цього, як пояснив позивач, що не заперечує відповідач, позивач  продовжує займатись підприємницькою діяльністю в даному магазині, а відповідач лише веде бухгалтерський облік здійснення підприємницької діяльності. Доказів заборони чи наявності перешкод здійснення підприємницької діяльності особисто відповідачем у даному магазині – відповідачем та його представником не надано. Також, суд вважає, що пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника, що вона має рівне право на отримання саме цього майна в натурі,  не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині, так як пояснення сторін, які не допитувались в якості свідків, не є доказом у відповідності до ч.2 ст. 57 ЦПК України. Доказів на підтвердження своїх пояснень ( незручності доставки товарів, переїзд до місця роботи,  відмова від укладення договорів поставки товарів щодо магазину в с.Шарнополь) відповідач та представник відповідача не надали. Крім цього, відповідач, на пропозицію позивача та його представника про інші варіанти розподілу майна не погодився, а тому сду вважає, що позов у цій частині підлягає до задоволення і вважає за необхідне виділити у власність ОСОБА_1 в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 (п»ятнадцять тисяч сорок) гривень 00 коп. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., в сумі 7 520 (сім тисяч п»ятсот двадцять) гривень 00 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити, оскільки, позивачем не надано суду доказів для задоволення його в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню із відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст..88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.113, 114 ЦК України (ред.1963 року), ст.ст.22, 26, 28, 29 КпШС України, ст.ст. 11, 365 ЦК України (ред.2003 року), ст.ст. 60, 70, 71 СК України, ст.ст.3, 5,6,7,8,10,11,14, 57, 88, 144, 158-159, 174, 213-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007  N 11 « Про практику застосування судами  законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд  

  в и р і ш и в :  

 Позов у частині задоволити частково.

 Припинити право власності ОСОБА_1 на ј частину квартири № 6, яка знаходиться в м.Монастирище вул.Миру,18,  передавши цю частку у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних долях.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість ј частини квартири № 6, яка знаходиться в м.Монастирище вул.Миру,18, що становить 74 097 гривень 50 коп по 24  699 (двадцять чотири тисячі шістсот дев»яносно дев»ять) гривень  17 коп з кожного.

Визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину автомобіля «Фольскфаген», з державними номерними знаками СА2159АН, вартістю 43 086 (сорок три тисячі вісімдесят шість) гривень 30 коп.

Визнати право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину автомобіля «Фольскфаген», з державними номерними знаками СА2159АН, вартістю 43 086 (сорок три тисячі вісімдесят шість) гривень 30 коп.

Визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 15 000 (п»ятнадцять) тисяч гривень 00 коп.

Визнати право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН», загальною площею 208,1 кв.м. з прибудовами «І,ІІ», які розташовані в с. Шарнопіль, вул. Леніна, 22, Монастирищенського району, інвентарною вартістю - 15 000 (п»ятнадцять) тисяч гривень 00 коп.

Виділити у власність ОСОБА_1 в натурі нежитлове приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., інвентарною вартістю -15 040 (п»ятнадцять тисяч сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за Ѕ частину нежитлового приміщення «МАГАЗИН» в селищі Цибулів, вул. Леніна, 90, Монастирищенського району, площею 49,31 кв.м., в сумі 7 520 (сім тисяч п»ятсот двадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень 00 коп по 10 гривень 00 коп з кожного та судовий збір в сумі 740 гривень 98 коп, по 246 гривень 99 коп з кожного, а всього з кожного по  256 (двісті п»ятдесят шість) гривень 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень 00 коп та судовий збір в сумі  656 гривень 06 коп, а всього 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 06 коп.  

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

      Суддя                                                                                  Д. С. Ротаєнко