АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3490/08 Головуючий у 1-й інстанції: Максимчук З.М.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Стрелець Л.Г..
суддів Глазкової О.Г., Спас О.В.,
при секретарі Вертелецькій І. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВДВС Мелітопольського міжрайонного управління юстиції
на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2008 року
по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Мелітопольського міжрайонного управління юстиції,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеною скаргою.
В скарзі зазначала, що державний виконавець ВДВС МРУЮ Бабінін А.В., у провадженні якого знаходиться виконавчий лист №20-533/06, виданий Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з сином, ухвалила постанову про накладення на неї штрафу у сумі 340 грн. за невиконання з поважних причин рішення суду. Вважає цю постанову незаконною, так як вона повідомила державного виконавця про неможливість в даний час зустрічей дитини з батьком через хворобу дитини, у підтвердження чого надала виконавцю довідку з лікарні. На підставі викладеного просила суд визнати дії, державного виконавця ВДВС Мелітопольського МРУЮ незаконними та скасувати постанову від 10 липня 2008 року про накладення на неї штрафу в розмірі 340 грн.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2008 скаргу задоволено повністю. Визнано дії державного виконавця ВДВС Мелітопольського МРУЮ про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду - неправомірними Скасовано постанову від 10 липня 2008 року про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340 грн.
В апеляційній скарзі, ВДВС Мелітопольського МРУЮ посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Згідно рішенню Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.08.2006 року ОСОБА_2 зобов"язано не чинити перешкод ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, забезпечити зустріч сина з батьком з 09.00 до 19 години у кожну другу та четверту суботу та неділю щомісяця за місцем проживання батька без присутності матері. Проте , в рішенні суду не зазначено, яким чином ОСОБА_2 повинна забезпечувати зустріч сина з батьком.
На підставі рішення суду виданий виконавчий лист, який направлений для виконання до відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ( виконавчий лист № 2-533/ 2006 р. )
23.05.2008 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, копія постанови направлена ОСОБА_2 із зазначенням строку для добровільного виконання виконавчого документі - до 29.05.2008 року, яку вона отримала 28.05.2008 року. 07-08 червня 2008 року - перші вихідні дні для зустрічі батька з сином. Яким чином ОСОБА_2 повинна була добровільно виконати рішення суду до 29.05.2008 року, державний виконавець пояснень не надав.
Як вбачається з матеріалів справи і проти цього не заперечує представник ВДВС, 06.06.2008 року ОСОБА_2 надала державному виконавцю довідку з поліклініки № 1, із якої вбачається , що дитина ОСОБА_5 захворіла, дитина хворіла до 30.06.2008 року.
Відповідно до ст. 32 Закону України „ Про виконавче провадження „ за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії на строк до 10 днів.
Постановою від 10.06.2008 року державним виконавцем було відкладено провадження виконавчих дій до 20.06.2008 року.
23.06.2008 року зацікавлена особа ОСОБА_4 звернувся із заявою до ВДВС для прийняття заходів у відношенні до ОСОБА_2, яка добровільно не виконує рі -шення суду про надання зустрічей батька з сином.
Незважаючи на те, що у державного виконавця знаходилася довідка про хворобу дитини, ним 25.06.2008 року виноситься постанова про накладання наСинєгуб С.М. максимального штрафу у розмірі 170 грн.
Копія постанови була направлена заявителю рекомендованим листом, але дану постанову вона не отримала. Державний виконавець не надав доказів того, що заявителю належним чином була вручена вказана постанова, і 10.07.2008 року ним знову виноситься постанова про накладення на ОСОБА_2 максимального штрафу у розмірі 340 грн.
Ані державний виконавець , ані зацікавлена особа ОСОБА_4 не надали суду доказів, яким чином ОСОБА_2 чинила перешкоди у зустрічі батька з сином.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку , що суд першої інстанції повно та всебічно з"ясував обставини справи, дав належну оцінку встановленим доказам, правильно прийшов до висновку про задоволення скарги.
Оскільки ухвала відповідає вимогам закону, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст.307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВДВС Мелітопольського МРУЮ Запорізької області відхилити.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.