Справа № 2-а-46\2009 рік
Постанова
іменем України
7 квітня 2009 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Архангельського A.M., при секретарі: Волошко К.В.
з участю представників: позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетіїв справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання відмови управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни неправомірною та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" йому щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2006-2007 років вказана соціальна допомога не виплачувалась, а тому він посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, яким були визнані неконституційними окремі Положення ЗУ „Про державний бюджет на 2007 рік", просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, відновити пропущений строк звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену м щомісячну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн.30 коп.
В судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги
підтримав з мотивів, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнала та суду пояснила, що управління Пенсійного Фонду України в Тетіївському районі діє на підставі Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, та керується в своїй діяльності Законами України, Постановами Кабінету Міністрів Бюджет цього фонду такою затверджується Кабінетом Міністрів України. Поскільки даної категорії особам гроші в Пенсійний Фонд не поступали, то з цих причин не проводилась оплата.
Вважає, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „діти війни", має бути вирішено в законодавчому порядку. Стаття 73акону України „Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно ст. 6 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат, із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів зазначених законодавством. Відповідно до ст. 4 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності КМУ, які схвалюються Верховною Радою України. Після прийняття Рішення Конституційним Судом України № 6-рп 2007 року від 09.07.2007 року жодних нормативних актів з цих питань ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів не приймали. Вважає, що УПФУ у Тетіївському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами. Просить відмовити позивачці в задоволенні позову на підставі 99, 100 КАС України.
За письмовою згодою сторін суд розглядає справу без фіксування судового процесу технічними засобами.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши письмові докази , суд вважає, що позови підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, що підтверджується паспортними даними та копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно ст. 14 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується незалежно від встановлення інвалідності та у розмірі, встановленому для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Посилання представника відповідача на ч.3 вищевказаного рішення Конституційного суду України, згідно якої визнані неконституційними положення закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік втрачають чинність з дня ухвалення -Конституційним Судом України цього Рішення, як на підставу відмови в задоволенні позову, суд вважає безпідставними, оскільки з часу проголошення рішення Конституційного суду відповідач повинен був виплатити позивачці недоплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Як встановлено в судовому засіданні відповідач не вчинив цього, чим порушено конституційні права позивачки в сфері отримання встановленого законодавством, належного розміру надбавки до пенсії.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, що при прийнятті Закону України „Про державний бюджет" на 2007 рік, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України „Про соціальний захист дітей війни", права позивачки на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачці, як дитині війни, суд вважає за необхідне застосувати саме положення Конституції України та Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а не Закону України "Про державний бюджет" на 2007 р.
Згідно з ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлений річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Посилання представника відповідача на те, що позивачка пропустила даний строк, а тому в задоволенні позову слід відмовити, суд вважає безпідставними, оскільки про порушення своїх прав позивачка дізналася в липні 2008 року, з моменту отримання відповіді відповідача про відмову в перерахунку щорічної допомоги, а тому строк позовної давності нею не пропущено.
ч.3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.
Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня -387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня 2007 р- 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, стягнувши на користь позивача недоотриману щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, постільки відповідно до ст. 73 Закону України „Про Конституційний суд України", якщо акти, закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Республіки Крим або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають вимогам Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність. Тому суд вважає за необхідне провести стягнення за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 753, 30 грн., а саме: з липня 2007 рік розмір доплати становить 30 % від (406 гр. хЗмісяці = 1218 гр.), що становить 365.4грн. +30% від (411 гр.хЗ місяці = 1233 гр.), що становить 369.9 грн., а всього 365.40 грн. + 369, 90грн. = 753 гр. 30 коп.
Таким чином за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає стягненню на користь позивача 753, 30 грн.
Отже, суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії позивачу, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", та стягнути на користь позивачки недоотриману доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в сумі 753, 30 грн.
Посилання представника позивача управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі на те, що вони не є відповідачами по даній справі суд оцінює з точки зору ст. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України у районах, містах та районних у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року, в якій передбачено, що призначають і виплачують пенсії управління фонду у районах, містах у районних в містах, які є юридичними особами і саме до районного управління зверталась позивачка та отримали відповідь про те, що вона не має підстав для задоволення своїх вимог.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", , ст. ст. 71, 111 „Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп/2007 p., Положення про управління Пенсійного фонду України у районах, містах та районних у містах, ст..28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати ОСОБА_3 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 753 (сімсот п'ятдесят три) гр. 30 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.