УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22-5311/08     Головуючий у 1 інстанції Оксюта Т.Г.

Доповідач: Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого: Желепи О.В.

Суддів: Столбун В.І., Волошиної В.М.

При секретарі: Денисенко С.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Міністерства оборони України, Центрального друкованого органу Міністерства оборони України газети «Народна армія» на рішення Солом 'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, газети «Сегодня», Центрального друкованого органу Міністерства оборони України газети «Народна армія», ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, захист честі гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В. , пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів Міністра оборони України ОСОБА_5, заступника Міністра оборони України ОСОБА_6 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював та доповнював позовні вимоги, які остаточно виклав в позовній заяві від 03 грудня 2007 року. (а.с. 113-124 т.2)

Позивач просив поновити строк позовної давності на звернення до суду про спростування відомостей, які не відповідають дійсності і порочать його честь, гідність та ділову репутацію та відшкодувати завдану йому моральну шкоди.

Зобов'язати Міністерство оборони України відкликати шляхом вилучення прізвища, військового звання та посади Першого заступника Директора Департаменту утримання, реалізації та утилізації надлишкового військового майна МО України, яку він обіймав до видання незаконних наказів, зі списку посадових осіб МО України, які звинувачені у порушенні чинного законодавства та несумлінному виконанні службових обов'язків, з власного та інших сайтів електронних ЗМІ.

Зобов'язати Міністерство оборони України відкликати, згідно переліку розсилки по структурним підрозділам, накази Міністра оборони України №182 від 25. 03. 2005 року, №305 від 07. 06. 20005 року, №312 від 11. 06. 20005 року та Акт службового розслідування службової діяльності щодо нього від 18 травня 2005 року, вилучити їх та знищити в установленому законом порядку.

Зобов'язати редакцію газети «Народна Армія» відкликати статтю «Тень' генеральського счастя, или кто сидит у Министра обороны на скамейке запасных» розміщену на сайті газети «Київський телеграф» в місячний термін після набрання постановою суду законної сили.

Зобов'язати Міністерство оборони України відшкодувати на користь позивача майнову та моральну шкоду, завдану порушенням його особистого немайнового права, грошима в розмірі - 900 000 гривень.

Зобов'язати газету «НАРОДНА АРМІЯ» відшкодувати на його користь моральну шкоду, завдану порушенням його особистого немайнового права, грошима в розмірі - 40 000 гривень.

Зобов'язати газету «СЕГОДНЯ» відшкодувати на його користь майнову та моральну шкоду, завдану порушенням його особистого немайнового права, грошима в розмірі - 5 000 гривень.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Поновлено строк позовної давності на звернення до суду ОСОБА_2 з позовом про спростування відомостей, які не відповідають дійсності і порочать честь, гідність та ділову репутацію та відшкодування завданої йому шкоди.

Зобов'язано Міністерство оборони України відкликати шляхом вилучення прізвища, військового звання та посади Першого заступника Директора Департаменту утримання, реалізації та утилізації надлишкового військового майна МО України ОСОБА_2, яку він обіймав до видання незаконних наказів, зі списку посадових осіб МО України, які звинувачені у порушенні чинного законодавства та несумлінному виконанні службових обов'язків, з власного та інших сайтів електронних засобів масової інформації.

Зобов'язано Міністерство оборони України відкликати, згідно переліку розсипки по структурним підрозділам, накази Міністра оборони України № 182 від 25. 03. 2005 року, №305 від 07.06.2005 року, №312 від 11. 06. 20005 року та Акт службового розслідування службової діяльності полковника ОСОБА_2 від 18 травня 2005 року, вилучити їх та знищити в установленому законом порядку.

Зобовязано    редакцію    газети    «Народна    Армія»   відкликати    статтю    «Тень генеральського счастья, или кто сидит у Министра обороны на скамейке запасних» розміщену на сайті газети «Київський телеграф» в місячний термін набрання рішенням суду законної сили.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 4998,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення -24,99 грн., а всього 5022,99 грн.

Стягнуто з газети «Народна армія» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Стягнуто з газети «Народна армія» на користь держави держмито в розмірі 1002,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення -5.01 грн., а всього 1007,01 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія» просив рішення Солом 'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2008 року скасувати із закриттям провадження в справі. Посилався   на пропуск позивачем строку для звернення за захистом своїх прав, а також на ту  обставину, що визнану судом недостовірною інформацію вони отримали від посадової особи Начальника Головного контрольно-ревізійного управління Міністерства Оборони України ОСОБА_7 Також суд не врахував, що позивач не надав суду будь-яких доказів щодо спричинення йому моральних страждань. Представник Міністерства Оборони України також подав апеляційну скаргу, в якій просив про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд. В скарзі зазначав, що резолютивна частина рішення не містить будь-яких висновків щодо того, які саме суд вважає поширені ними відомості недостовірними. Суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження в справі до розгляду адміністративного позову позивача, щодо визнання недійсними наказів Міністерства оборони щодо його звільнення. Також застосований судом спосіб захисту немайнових прав у вигляді вилучення та знищення наказів Міністерства оборони України не відповідає вимогам Закону. Скарга також містить посилання на безпідставне та необгрунтоване в рішенні поновлення строку позовної давності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачами були поширені відомості , що порочать честь та гідність позивача, колегія суддів з вказаними висновками погодитись не може, так як суд їх зробив без повного та всебічного з 'ясувчання обставин справи, з численними порушенням процесуальних норм , без врахування роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

Статтею 277 ЦК України передбачено , що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено, внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

До відомостей, що порочать особу й можуть бути спростовані в передбаченому законом порядку , слід відносити, як роз 'яснив Пленум Верховного суду Україн, інформацію про особу або певні факти, дані, які принижують честь, гідність і ділову репутацію особи перед громадськістю чи окремими громадянами з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття, принципів людської моралі та не відповідають дійсності чи неправильно викладені.

Проте звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган наділений владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактичною метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.

Відповідно до положень п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" №7 від 28.09.1990 року, з послідуючими змінами, при прийнятті заяв у цивільних справах про захист честі і гідності судам слід більше уваги звертати на їх відповідність вимогам ЦПК. Така заява має, зокрема, містити в собі дані про те, які саме відомості, що порочать особу, поширені відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким такі відомості повідомлені, посилання на докази, що стверджують зазначені обставини, а також прохання про спростування відомостей.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Позивач викладаючи свої уточнені позовні вимоги до Міністерства Оборони України та газети «Народна армія», не зазначив які конкретно відомості, поширені цими відповідачами, порочать його честь та гідність, де і коли вони поширені, а зазначив лише способи спростування, а саме зобов'язання вилучення прізвища позивача зі списку, розміщеного на різних Інтернет сайтах, зобов'язання вилучення та знищення наказів, зобов 'язання вилучення статті. Разом з тим відсутні взагалі будь-які вимоги, щодо
спростування конкретних відомостей.

Суд, першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача про захист честі та гідності та стягнення з відповідачів моральної шкоди в рішенні суду взагалі не зазначив , які саме відомості він визнав такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність позивача, а лише зазначив способи спростування та розмір стягнутої моральної шкоди.

Тобто позовні вимоги позивача, викладені в первинній позовній заяві про визнання такими що не відповідають дійсності та порочать його честь і гідність відомостей, судом першої інстанції належним чином не були уточнені у позивача та не були розглянуті, що відповідно до ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Рішення суду в частині зобов'язання Міністерства оборони України відкликати шляхом вилучення прізвища, військового звання та посади Першого заступника Директора Департаменту утримання, реалізації та утилізації надлишкового військового майна МО України, яку він обіймав до видання незаконних наказів, зі списку посадових осіб МО України, які звинувачені у порушенні чинного законодавства та несумлінному виконанні службових обов'язків, з власного та інших сайтів електронних ЗМІ є неконкретним та не виконуваним, оскільки судом не визначено конкретно ті інші електронні ЗМІ з яких має бути вилучено прізвище позивача, не встановлено ким і коли розміщувалась інформація на цих сайтах, якого вона змісту і чи зачіпає вона честь та гідність позивача.

 Зобов'язуючи Міністерство оборони України відкликати, згідно переліку розсипки по структурним підрозділам, накази Міністра оборони України №182 від 25. 03. 2005 року, №305 від 07. 06. 20005 року, №312 від 11. 06. 20005 року та Акт службового розслідування службової діяльності щодо нього від 18 травня 2005 року, вилучити їх та знищити в установленому законом порядку, суд першої інстанції не зазначив яка конкретно інформація викладена у вказаних документах порочить честь та гідність позивача, а також не встановив, що вказані документи видавались державними органами з метою приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, а не в порядку проходження останнім військової служби.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд не    з'ясував і в рішенні не зазначив, у чому полягає ця шкода, чим підтверджується факт її заподіяння, поширенням яких недостовірних відомостей вона завдана, яких моральних страждань зазнав позивач. В рішенні суду також не зазначено, чим керувався суд, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди. При цьому суд не перевірив та не врахував і майновий стан відповідачів.

Зобов '  язуючи  редакцію  газети  «Народна Армія»  відкликати  статтю  «Тень генеральського счастья, или кто сидит у Министра обороны на скамейке запасных» розміщену на сайті газети «Київський телеграф», суд першої інстанції не звернув увагу, що стаття стосується не тільки особи позивача. В мотивувальній частині рішення вказано, що частина висловів журналіста, викладених в цій статті є оціночними судженнями, а тому вони не підлягають спростуванню. Таким чином підстав для вилучення статті в повному обсязі у суду не було. Постановлюючи рішення про вилучення статті в повному обсязі, в якій міститься інформація не лише стосовно особи позивача, судом були порушені вимоги диспозитивності цивільного процесу.

; Суд першої інстанції безпідставно не перевірив доводи відповідача газети «Народна армія» в тій частині, що інформацію опубліковану в статті вони отримали від  посадової

особи - Начальника Головного контрольно-ревізійного управління Міністерства Оборони України ОСОБА_7 та не обговорив питання про притягнення останнього до участі в справі як відповідача.

Не зважаючи на те, що позивач не надав суду жодних доказів розміщення статті «Тень генеральського счастья, или кто сидит у Министра обороны на скамейке запасных» на сайті газети «Київський телеграф» безпосередньо відповідачами, які заперечували, що саме вони розмістили статтю на вказаному сайті, суд першої інстанції не залучив до розгляду справи власника сайту - газету «Київський телеграф» та не перевірив у останніх ким була розміщена стаття.

Допущені судом першої інстанції порушення процесуального права, а саме прийняття до розгляду позовної заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК України, розгляд не всіх позовних вимог, заявлених позивачем, не залучення до розгляду справи всіх відповідачів, перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому оскаржуване рішення , керуючись ст. 311 ЦПК України слід скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні  скарги Міністерства оборони  України,  Центрального друкованого органу Міністерства оборони України газети «Народна армія» задовольнити частково.

Рішення Солом 'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців.