ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року Справа №2-а-6101/08/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді - Басай О.В.
при секретарі - Короташ О.Б.
за участю:
представника позивача – Дунець О.Я.;
представника відповідача – Грінчак В.В.;
прокурора – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
до відповідача: Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання бездіяльності щодо виконання обов’язку скасувати податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року протиправною та зобов’язання скасувати податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2004 року у справі №А-8/234-16/265-17/194, яке набрало законної сили, задоволено позов ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та визнано недійсними рішення №215/23-00152230/4299 від 09.09.2002 року та №216/23-00152230/4300 від 09.09.2002 року, якими податковим органом було відмовлено в задоволенні скарги ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про скасування податкових повідомлень-рішень №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року. Таким чином, судом встановлено неправомірність рішення відповідача №215/23-00152230/4299 від 09.09.2002 року та №216/23-00152230/4300 від 09.09.2002 року, так як контролюючий орган, на підставі пп. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111, був зобов’язаний скасувати податкові повідомлення рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року. В ст.72 КАС України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тому, зазначені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2004 року по справі №А-8/234-16/265-17/194, не потребуют додаткового доведення. Однак з листа №5353/10/24 від 19.06.2008 року вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року не скасовано. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до вимог п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: сума податкового зобов’язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків; контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов’язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження; рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов’язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом; податкові зобов’язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; податковий борг визнається безнадійним. Такої підстави для відкликання податкового повідомлення-рішення, як визнання в судовому порядку недійсним рішення про результати розгляду скарги, ні Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ні жодною іншою нормою права не передбачено. Тому, твердження позивача про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню у зв’язку із визнанням недійсним рішення про результати розгляду скарги є безпідставним та необґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем проведена перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за липень-грудень 2001 року та січень-березень 2002 року. За результатами даної перевірки складений акт від 02.08.2002 року (а. с. 87-92). На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132301/0 від 02.08.2002 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем акцизний збір на суму 50264391, 00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 40211512, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10052880, 00 грн та податкове повідомлення-рішення №0001142301/0 від 09.08.2002 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем акцизний збір на суму 43030144, 00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 34424113, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8606030, 00 грн. (а. с. 11-12).
Також, судом встановлено, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення були оскарженні позивачем в апеляційному порядку. Рішеннями №215/23-00152230/4299 від 09.09.2002 року та №216/23-00152230/4300 від 09.09.2002 року про результати розгляду скарги позивача податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року залишено без змін, а скаргу – без задоволення (5-10).
ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернулося в суд з позовом до Надвірнянської ОДПІ про визнання недійсними рішення Надвірнянської ОДПІ в Івано-Франківській області №215/23-00152230/4299 від 09.09.2002 року та №216/23-00152230/4300 від 09.09.2002 року про результати розгляду скарги №юр-2622 та №юр-2623 від 22.08.2002 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2004 року рішення Надвірнянської ОДПІ в Івано-Франківській області №215/23-00152230/4299 від 09.09.2002 року та №216/23-00152230/4300 від 09.09.2002 року про результати розгляду скарги №юр-2622 та №юр-2623 від 22.08.2002 року визнано недійсними (а. с. 13-16).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2004 року в справі №8/234 залишено без змін, а апеляційну скаргу Надвірнянської ОДПІ без задоволення (а. с. 17-19).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2006 року касаційну скаргу Надвірнянської ОДПІ в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2005 року без змін (а. с. 20-21).
Крім того, судом встановлено, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернулося в суд з позовом до Надвірнянської ОДПІ в Івано-Франківській області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2004 року податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року визнано недійсними (57-58).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року апеляційну скаргу Надвірнянської ОДПІ в Івано-Франківській області задоволено. Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2004 року у справі №А-1/237-14/10 скасовано. В задоволенні позову відмовлено повністю (а. с. 59-60).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2007 року касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року у справі №А-1/237-14/10 скасовано, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2004 року у справі №А-1/237-14/10 залишено в силі (а. с. 61-63).
Постановою Верхового Суду України від 06.05.2008 року скаргу першого заступника Генерального прокурора України задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.10.2007 року скасовано, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року залишено в силі (а. с. 64-66).
Відповідно до п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (далі – Закону) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: сума податкового зобов’язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків; контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов’язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження; рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов’язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом; податкові зобов’язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; податковий борг визнається безнадійним.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що такої підстави для відкликання податкового повідомлення, як визнання в судовому порядку недійсним рішення про результати розгляду скарги, не передбачено.
Крім цього, п.п. 6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону передбачено, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов’язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом
Як було зазначено вище, постановою Верхового Суду України від 06.05.2008 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.10.2007 року скасовано, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року залишено в силі, тобто податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року визнані правомірними, а тому, суд вважає, що у податкового органу відсутні підстави для відкликання (скасування) податкових повідомлень-рішень №0001142301/0 та №0001132301/0 від 09.08.2002 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.237 КАС України судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Згідно ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
В ст. 124 Конституції України зазначено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 26.10.2009 року у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному з 14.10.2009 року по 23.10.2009 року (листок непрацездатності серія АБЧ № 093110 від 14.10.2009 року); 24.10.2009 року та 25.10.2009 року – вихідні дні.