ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-3657/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Цебрівського Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВСУ у Львівській області про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку з 22.04.2008 року по 29.08.2008 року в сумі 14492,19 грн.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління МВСУ у Львівській області. Позивач просить суд стягнути з відповідача заробітну плату за час затримки розрахунку з 22.04.2008 року по 29.08.2008 року в сумі 14492,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.04.2008 року постановлено стягнути з ГУМВСУ у Львівській області на користь позивача 8996,69 грн. вихідної допомоги та 14803,85 грн. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. На день винесення постанови судом, ГУМВСУ у Львівській області позивачу не було виплачено вихідну допомогу в сумі 8996,69 грн., а виплачено її тільки 29.08.2008 року, тобто після винесення постанови мало місце продовження невиплати вихідної допомоги, внаслідок чого відповідачем було порушено вимоги ст. ст. 116,117 Кодексу законів про працю України. Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, позивач вважає, що відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку тобто з 22.04.2008 року по 29.08.2008 року в сумі 14492,19 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, зсідаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.04.2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та постановлено стягнути з ГУМВСУ у Львівській області на користь позивача 8996,69 грн. вихідної допомоги та 14803,85 грн. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.04.2008 року змінено в частині виключення з резолютивної частини постанови покликання про стягнення з відповідача в дохід держави 238 грн. судового збору та 30 грн. за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Отже, рішення суду у даній справі, яким постановлено стягнути з ГУМВСУ у Львівській області на користь позивача 8996,69 грн. вихідної допомоги та 14803,85 грн. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку набрало законної сили 20.01.2009 року у день винесення постанови Львівським апеляційним адміністративним судом.
Постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області до негайного виконання допущена не була.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з боку відповідача ГУМВСУ у Львівській області не було допущено затримки при розрахунку з ОСОБА_1, натомість виплачена 28.08.2008 року до набрання законної сили судовим рішенням.
Крім цього, суд вважає, що посилання позивача на ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України є невірними з наступних підстав. Правовідносини, що склались між сторонами стосуються проходження позивачем ОСОБА_1 служби в органах Міністерства внутрішніх справ України, а тому не можуть регулюватися КзпП України. Такі відносини регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вказаним Положенням не передбачена виплата затримки розрахунку.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що позов є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 – 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління МВСУ у Львівській області про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку з 22.04.2008 року по 29.08.2008 року в сумі 14492,19 грн. - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 15 липня 2009 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.