ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-3437/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представника позивача Солтис Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Тала» про скасування постанови в частині накладення арешту та зобов'язання відповідача звільнити майно з під арешту
в с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК» звернулось із адміністративним позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Тала». Позивач просить скасувати постанову від 20.02.2008 року ВП № 5285979 Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в частині накладення арешту на автомобіль марки TOYOTA, моделі AVENSIS, 2006 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_1 об'ємом двигуна – 1794 см.куб, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить СП ТзОВ «Тала» та перебуває у заставі у ВАТ «ФОЛЬКСБАНК» та зобов'язати відповідача звільнити з під арешту та виключити з акту опису та арешту від 24 квітня 2008 року вказаний автомобіль. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно оскаржуваної постанови, накладено арешт на автомобіль, що належить СП ТзОВ «Тала», однак вказаний автомобіль перебуває в заставі у позивача, відповідно до кредитного договору від 1 червня 2006 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Представив на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника Шевченківського ВДВС.
Третя особа у справі, СП ТзОВ «Тала» явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин суд вважав за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності представника третьої особи.
Заслухавши доводи позивача, а також, з’ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що 1 червня 2006 року ВАТ «Електрон Банк» та ТзОВ «Тала» уклали кредитний договір в сумі 144352 гривень строком на 5 років до 1 червня 2011 року для оплати за автомобіль марки TOYOTA, моделі AVENSIS.
З метою виконання забезпечення виконання зобов'язань ТзОВ «Тала» за кредитним договором № КР 28246 від 01 червня 2006 року, 2 червня 2006 року між ВАТ «Електрон Банк» та ТзОВ «Тала» укладено договір застави, предметом якого є автомобіль легковий седан -В марки TOYOTA, моделі AVENSIS, 2006 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_1 об'ємом двигуна – 1794 см.куб, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА № 403299, виданого 30.05.2006 року Львівським МРЕВ ДАІ ГУМВС України.
Застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 3876281, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 9511768.
Відкрите акціонерне товариство «Електрон Банк» змінило найменування на Відкрите акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК», який є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Електрон Банк», перейменованого згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів ( протокол № 36 від 03.04.2008 року ).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», Державна виконавча служба здійснює виконання рішень судів відповідно до законів України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів ( посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.
Згідно із п. 6 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню рішення, ухвали, постанови господарських судів.
Як вбачається з постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на виконанні у відповідача знаходиться наказ № 4/2668-17/366 виданий 23.02.2007 року Господарським судом Львівської області.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду позовом про звільнення заставленого майна з –під арешту.
Всупереч вимогам вказаної статті, державний виконавець не повідомив заставодержателя про накладення арешту на майно, яке перебуває у заставі. Доказів такого повідомлення позивача, відповідачем не представлено.
Крім цього, відповідно до ч. 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення потреб стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, договір застави укладений раніше, ніж виданий наказ Господарським судом Львівської області, тому на автомобіль, який перебуває у заставі арешт не міг бути накладений.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державного виконавця, відповідно до якої державний виконавець має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.
З врахуванням наведеного, державний виконавець міг та мав право отримати інформацію про те чи майно, на яке ним накладено арешт перебуває у заставі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем дії та рішення відповідача, суд вважає, що такі вчинялись з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції не надано суду доказів прал мірності своїх рішень.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправною постанови від 20.02.2008 року ВП № 5285979 Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в частині накладення арешту на автомобіль, що перебуває у заставі.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити з-під арешту та виключити з акту опису та арешту від 24 квітня 2008 року автомобіль марки TOYOTA, моделі AVENSIS, 2006 року випуску, то така до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність постанови в частині накладення арешту на вказаний вище автомобіль, то відповідно як наслідок протиправності такої постанови втрачають свою силу і дії, вчиненні державним виконавцем на її виконання, зокрема включення автомобіля у акт опису і арешту майна.
Крім цього, виходячи з положень статей 105 та 162 КАС України, адміністративний суд не вправі переймати на себе повноваження та функції посадових осіб органу виконавчої влади, тобто державного виконавця та зобов'язувати його вчинити певні дії.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71- 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною постанову від 20.02.2008 року ВП № 5285979 Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в частині накладення арешту на автомобіль марки TOYOTA, моделі AVENSIS, 2006 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_1 об'ємом двигуна – 1794 см.куб, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить СП ТзОВ «Тала» та перебуває у заставі у ВАТ «ФОЛЬКСБАНК».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 21.07.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.