КОПІЯ:
Справа № 11-620, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції
Марцинкевич В.А.
Категорія: ст.286 ч.2 КК України Доповідач Бойко Л.В.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого-судді Матущака М.С.,
суддів Бойко Л.В., Цугеля І.М.,
з участю: прокурора Леськіва В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 04 вересня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та
мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України,
з вищою освітою, одружений, працює робітником
ТОВ „Вісла”, раніше не судимий,
засуджений:
- за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведені експертні дослідження в сумі 141 грн. 19 коп.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередню – підписку про невиїзд.
Автомобіль „Фольксваген Венто” державний номер НОМЕР_1 повернуто ОСОБА_1
Питання про речові докази вирішено відповідно до закону.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 26 червня 2009 року біля 22 год. 50 хв., керуючи автомобілем „Фольксваген Венто” реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул.Кам'янецькій зі сторони вул.Вайсера у напрямку вул.Прибузької під час проїзду перехрестя з вул.Примакова в м.Хмельницькому, відволікся від керування та в порушення п.п 1.5 ч.1, 2.1„а”, 2.3 „б”, 2.10 ”а”, 12.2, 12.3, 12.4, 16.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перетинали проїзну частину вул.Кам'янецької по нерегульованому пішохідному переході з ліва на право по ходу руху автомобіля, після чого залишив місце пригоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті, а ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Вказує, що судом не взято до уваги, що в результаті скоєного ОСОБА_1 злочину одна людина загинула, а іншій завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а тому безпідставно звільнив його на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання апеляції, засудженого, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
з н а х о д и т ь :
Апеляцію прокурора не підлягаючою задоволенню.
Відповідно до ст.299 КПК України суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи. Таке рішення суду відповідає вимогам закону. У зв'язку з цим фактичні обставини справи не можуть бути предметом розгляду в апеляційному порядку, про що було судом першої інстанції роз'яснено засудженому.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особистість та обставини, які пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання судом не виявлено. ОСОБА_1 раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, а також враховуючи його щире каяття та добровільне відшкодування завданої ним матеріальної та моральної шкоди, а ці обставини істотно знижують тяжкість скоєного, колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано відповідно до ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, підстав для скасування вироку за м'якістю покарання і задоволення апеляції прокурора колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 04 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.
Головуючий-суддя:/підпис/
Судді:/підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Л.В.Бойко