Справа №1-316, 2009 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2009 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Маржиної Т.В.
при секретарі – Мирошниченко Р.М.
за участю прокурора – Літвіненко О.І.
захисника – адвоката ОСОБА_1
потерпілого – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, дітей не маю, не працюючого, інваліда П групи, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
05.01.2009 року у денний час ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вживали спиртні напої, під час чого побачили у ОСОБА_2 гроші та мобільний телефон „Самсунг С-160”, якими вирішив заволодіти разом із ОСОБА_4 Виконуючи задумане, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в той же день 05.01.2009 року о 16.00 годині ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 з метою заволодіння майном ОСОБА_2, почали переслідувати останнього і наздогнавши його близько 17.00 години між будинками №87 та №89 по вул. 20 Жовтня в м. Первомайську, вчинили грабіж. А саме ОСОБА_4 застосував до ОСОБА_2 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я, а ОСОБА_3 відкрито заволодів майном ОСОБА_2: мобільним телефоном „Самсунг С-160” вартістю 250 грн., чоловічою шапкою з хутра вартістю 280 грн., портмоне вартістю 5 гривень з грошима в сумі 200 грн. Викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поділилися, гроші витратили на свої потреби, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 735 грн. Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани слизової оболонки губи справа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я.
Допитаний під час судового слідства підсудний ОСОБА_3 ніякі фактичні обставини справи та розмір заподіяної шкоди не заперечував і пояснив, що дійсно 05.01.2009 року розпивав спиртне з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Потім ОСОБА_4 побіг за ОСОБА_2, наздогнав його і вдарив. З потерпілого упала шапка, яку він підібрав, а ОСОБА_4 забрав портмоне і мобільний телефон ОСОБА_2 Коли вони відійшли від потерпілого, ОСОБА_4 витягнув з портмоне гроші і забрав їх, а саме портмоне викинув.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 05.01.2009 року в денний час розпивав спиртні напої з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з якими раніше не був знайомий. Потім вони розійшлися, а через деякий час на нього ззаду напав ОСОБА_4 і разом з ОСОБА_3 викрали його шапку, мобільний телефон і портмоне з грошима. Всього йому завдано збитку на суму 735 грн. Шапку йому повернули, невідшкодованою залишається сума 455 грн., але вона стягнута з ОСОБА_4 вироком суду, тому просить позов до ОСОБА_3 про стягнення 455 грн. залишити без розгляду.
Крім повного визнання своєї провини самим підсудним, а також пояснень потерпілого, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів: протоколом огляду місця події /а.с.5,6/; заявою ОСОБА_3 про видачу шапки ОСОБА_2 /а.с.12/; протоколом огляду виданої шапки /а.с.13/; довідками про вартість викраденого майна /а.с.14, 23/; яке визнане речовим доказом /а.с.24/; висновком судово-медичної експертизи №46-М від 20.01.2009 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани слизової оболонки губи справа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я /а.с.30/.; висновком товарознавчої експертизи №09 від 05.02.2009 року, згідно якого залишкова вартість чоловічої шапки з хутра, наданої на дослідження, складає 280 грн. /а.с. 32-36/; розпискою потерпілого про отримання шапки /а.с.38/.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області №1-199 від 24.04.2009 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 186 ч.2 КК України за вчинення вказаного вище злочину. При цьому з нього на користь потерпілого стягнуто на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 455 грн., а речовий доказ у справі – шапку – повернуто у власність ОСОБА_2 /а.с.113/.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства. Його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який раніше не судимий, має постійне масце проживання, перебуває на обліку у психіатра. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 343 від 08.05.2009 року ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у формі простої шизофренії, стійка реміссія. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. В даний час може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує /а.с.98-102/.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування збитків, негативний стан здоров’я.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтжує покарання винного, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніня.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, покарання йому слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов’язки відповідно до ст. 76 ч.1 п.п.2,3,4 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 слід залишити без розгляду згідно його заяви. Питання про речовий доказ – хутряну шапку – вирішений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області №1-199 від 24.04.2009 року, тому додаткового вирішення в наданій справі не потребує.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд. –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 76 ч.1 п.п.2,3,4 КК України зобов’язати ОСОБА_3 періодично з’являтися до кримінально-виконавчої інспекції на відмітку, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти із зали суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду згідно його заяви.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ: