Справа №1-232, 2009 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Маржиної Т.В.
при секретарі – Мирошниченко Р.М.
за участю прокурора – Кінько Р.Є.
захисників – ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2
потерпілої – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобов’язаного, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
15.02.2009 року близько 22.00 години на вул. П.Гречаного напроти домоволодіння №34 у стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих нерпиязнених стосунків, шляхом нанесення ударів руками та ногою в область голови та обличчя, ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6, від яких останній помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №75 від 02.04.2009 року причиною смерті ОСОБА_6 явилася черепно-мозкова травма, яка проявилася лінійним зламом кісток зводу і основи черепа, субдуральною гематомою у лівій скроневій області (згорток крові під твердою мозковою оболонкою, субарахноїдальними крововиливами у скроневих долях), скупченням рідкої крові під м’якими мозковими оболонками, дільницями зашибів речовини головного мозку у скроневих долях. При судово-медичному дослідженні трупу виявлено такі тілесні ушкодження: лінійний злам правої скроневої кістки з переходом на передньочерепну ямку, субдуральна гематома у лівій скроневій області, субарахноїдальний крововилив і зашиби речовини головного мозку у скроневих долях, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Також виявлена рана верхньої губи, рана надбрівних дуг, кровонабряк верхнього віка лівого ока, садно правої скулової області і надбрівних областей, крововиливи шкіряно-м’язових лоскутів голови в правій скронево-теменній, потиличній областях, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Рана верхньої губи, рани надбрівних областей є зашибленими, оскільки мають зашиблені края та гостро-кутові кінці. Такі тілені ушкодження могли утворитися від дії тупого (их) твердого (их) прадмета (ів) по типу ударів. Після отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 жив значний проміжок часу, який рахується годинами, про що свідчить наявність під твердою мозковою оболонкою крові у вигляді однорідного еластичного згортку, рихло зпаяного з ним.
Допитаний під час судового слідства підсудний ОСОБА_4 винним в пред’явленому обвинуваченні визнав себе частково. Не заперечував, що 15.02.2009 року пізно увечері на території торгівельно-розважального комплексу в с. Кримка Первомайського району під час гри у більярд, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, посварився з ОСОБА_6, який був у нетверезому стані. В результаті сварки ОСОБА_6 замахнувся на нього більярдним києм, а він у відповідь наніс ОСОБА_7 два удари кулаками правої та лівої рук в обличчя, від чого ОСОБА_6 не впав, але випустив кий з рук. При цьому у ОСОБА_6 була розбита губа і з неї текла кров. Ці події відбувались на порозі бару, на терасі, де знаходяться більярдні столи. Потім ОСОБА_6 запропонував йому вийти з бару і з’ясувати стосунки, що вони і зробили і направились по вулиці до ліхтаря. Він ішов першим, а ОСОБА_6 позаду і вдарив його по спині, після чого він озирнувся і побачив, що ОСОБА_6 наближається до нього з кулаками. ОСОБА_6 вдарив його правою рукою у нижню щелепу. Тоді він у відповідь наніс ОСОБА_6 два удари в обличчя руками – лівою і правою руками по черзі, від чого ОСОБА_6 зігнувся, закрив лице руками. А він наніс удар ногою ОСОБА_6 по рукам, які закривали обличчя. Від цього ОСОБА_6 упав на спину на землю, а він перестав його бити і повернувся до бару. При цьому ОСОБА_6 був живий, намагався підвестись і говорив, що більше не буде. Він же повернувся до торгівельно-розважального комплексу, забрав свої речі і поїхав з друзями додому на мотоциклі. Вважає, що від нанесених ним ОСОБА_6 ударів, той не міг померти. Крім того, такі удари він наніс не умисно, а з метою захисту від дій ОСОБА_6 Від нанесених ОСОБА_6 ударів жодних слідів у нього не залишилось. Також на ньому не було крові потерпілого, його одяг був чистим.
Таким чином підсудний ОСОБА_4, фактично визнаючи нанесення ударів ОСОБА_6 та їх кількість, заперечує такі наслідки спричинених ударів як настання смерті ОСОБА_6 Підсудний також пояснив, що мав можливість уникнути продовження конфлікту, але не скористався нею: не повернувся до бару за ОСОБА_8, не намагався викликати міліцію, про що дуже жалкує.
Незважаючи на часткове заперечення своєї вини підсудним, дослідивши докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства.
Як пояснили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і сам підсудний ОСОБА_4 – увечері 15.02.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходились в торгівельно-розважальному комплексі в с. Кримка Первомайського району Миколаївської області. Обидва при цьому перебували у стані алкогольного сп’яніння, оскільки вживали спиртні напої. Удвох вони грали в більярд на терасі вказаного торгівельно-розважального комплексу (далі ТРК) і між ними раптово виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_6 замахнувся на ОСОБА_4 більярдним києм, а той у відповідь вдарив його кулаками лівої та правої рук в обличчя, при цьому ОСОБА_4 розбив верхню губу ОСОБА_6, оскільки як пояснив підсудний в судовому засіданні, з неї потекла кров. Після цього ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 продовжити з’ясування стосунків і вони спустились по сходах бару і пішли на вулицю ОСОБА_16. Такі обставини підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які безпосередньо бачили цей конфлікт. Свідку ОСОБА_10 відомо про вказаний інцидент зі слів ОСОБА_8, також по дорозі додому йому розповів про це сам ОСОБА_4 Такі ж обставини підтверджуються протоколом огляду місця події – торгівельно-розважального комплексу, на порозі якого виявлено п’ятна бурого кольору, а також на бордюрі тротуару /а.с.6-10/. Згідно висновку біологічної експертизи речових доказів №219 від 25-31.08.2009 року такі п’ятна є кров’ю і її походження на виключається в тому числі і від ОСОБА_6 Як пояснив суду ОСОБА_4, він мав можливість припинити з’ясування стосункв з ОСОБА_6, але такого не зробив.
Так, відійшовши від ТРК до ліхтаря на вул. ОСОБА_16, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 продовжили з’ясування стосунків. При цьому ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 два удари кулаком правої руки в обличчя, від чого ОСОБА_6 зігнувся і закрив обличчя руками, а ОСОБА_4 наніс йому один удар ногою в голову в область обличчя, після чого ОСОБА_6 упав на землю на спину, а ОСОБА_4 перестав його бити і повернувся до ТРК, де забрав свої речі з бару і на мотоциклі ОСОБА_8 разом з друзями поїхав додому. Після нанесення ударів ОСОБА_4, ОСОБА_6 намагався підвестись і розмовляв. Про такі події ОСОБА_4 розповів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в той же день, а згодом і ОСОБА_17, що вони підтвердили в судовому засіданні. Після таких подій ніхто ОСОБА_6 живим більше не бачив. Свідки ОСОБА_18 /а.с.71-72/ та ОСОБА_19 /а.с.76-77/, пояснення яких були оголошені і досліджені судом, пояснили на досудовому слідстві, що після повернення до бару ОСОБА_8 розказав їм, що бачив, як ОСОБА_4 біля більярду вдарив кулаком ОСОБА_6 в обличчя, а свідок ОСОБА_19 також додала, що згодом від співмешканця ОСОБА_8 дізналася, що ОСОБА_4 розповів йому, як на вул. П.Гречаного наніс ОСОБА_6 удари кулаком та ногою.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що ОСОБА_6 її брат. 16.02.2009 року вночі її брат ОСОБА_20 розказав їй, що вбили брата, про що він дізнався від голови сільської ради. На вул. ОСОБА_16 на відстані приблизно 10 метрів від ліхтаря вона побачила тіло брата, сліди волочіння, сліди розбризканої крові і кров під самим ліхтарем. Також вона бачила, як 17.03.2009 року удень проводили огляд місця події. Краплі крові тягнулися від самого ТРК до ліхтаря.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які знайшли тіло ОСОБА_6 16.02.2009 року приблизно о 1.20 годині, надали схожі свідчення.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 не можна каліфікувати як самозахист, оскільки його поведінка свідчить про намір продовжити бійку з ОСОБА_6 Як сам він пояснив, він хотів провчити останнього. Крім того, жодних слідів тілесних ушкоджень, які нібито наносив ОСОБА_6, у ОСОБА_4 не виявлено. Про це він також не заявляв слідчому та своїм захисникам під час досудового слідства. Така поведінка ОСОБА_4 свідчить про умисний характер нанесених ним ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Вказані обставини не заперечував сам підсудний як під час судового слідства, так і в ході досудового слідства /а.с.21-22, 47-48, 82-83/. Під час відтворення обстановки та обставин подій 01.04.2009 року ОСОБА_4 продемонстрував, які саме удари і в які частини тіла наносив ОСОБА_6, що зафіксовано в протоколі відтворення обстановки та обставин подій та фототаблиці до нього /а.с.65-67/. При цьому відтворення проведено з метою встановити механізм, локалізацію та кількість ударів. Сам ОСОБА_4 не заперечував у суді, що на вказаній фототаблиці зафіксовано саме такі удари, які він спричинив ОСОБА_6
Як пояснив у судовому засіданні підсудний, 15.02.2009 року він був озутий у чорні шкіряні черевики, які у нього одні і такі черевики були вилучені у нього 19.02.2009 року, що вбачається з протоколу виїмки /а.с.35/. Як видно з протоколу огляду місця події від 16.02.2009 року, на місці події по вул. П.Гречаного в с. Кримка Первомайського району виявлено труп чоловіка, неподалік від якого виявлено сліди взуття /а.с.3/, з якого зроблено фотознімок /а.с.5 на звороті/. Цей же слід зафіксовано під час огляду місця події 17.02.2009 року /а.с.11, 14/. Згідно висновку трасологічної експертизи №66 від 17.03.2009 року слід взуття, який був зафіксований на фотоапарат за правилами масштабної зйомки в ході огляду місця події 17.02.2009 року на вул. П.Гречаного в с. Кримка Первомайського району Миколаївської області, придатний для ідентифікації лише за груповою належністю. Даний слід взуття міг бути залишений черевиками, вилученими у ОСОБА_4 /а.с.59-61/. При цьому суд критично оцінює твердження підсудного та його захисника ОСОБА_1 про те, що у підсудного вилучили взуття ще до проведення огляду місця події, що викликає сумніви у походженні цього сліду на місці події. Адже сам підсудний пояснив суду, і це підтверджується протоколом його допиту в якості підозрюваного /а.с. 21-22/, що одразу після затримання він був шокований і вказав слідчому, що 15.02.2009 року був озутий у кросівки, а не шкіряні черевики і лише згодом про це зізнався, а тому його взуття було вилучене лише 19.02.2009 року, тобто після проведення оглядів місця події. Такі обставини також підтверджуються постановою слідчого від 18.02.2009 року про проведення виїмки, в якій після допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного слідчий постановив провести виїмку саме кросівок і лише коли їх не було виявлено /а.с.29/, 19.02.2009 року у ОСОБА_4 були вилучені шкіряні черевики /а.с.35/. Суд вважає, що слід взуття на місці події належить саме підсудному. Також критично суд оцінює твердження захисника ОСОБА_1 про те, що слід виявлено не в тому місці, де знайшли труп. Суд вважає таке зауваження несуттєвим. Оскільки як видно з висновку судово-медичної експертизи № 75 від 19.02.–02.04.2009 року /а.с.38-40/ і це підтвердив судово-медичний експерт ОСОБА_23 в судовому засіданні, ОСОБА_6 після отримання тілесних ушкоджень і до часу настання смерті міг пересуватись, тобто місце розташування самого трупу не обов’язково повинно співпадати з місцем, в якому наносились тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №75 від 19.02.-02.04.2009 року причиною смерті ОСОБА_6, постала черепно-мозкова травма, яка проявилася лінійним переломом кісток зводу та основи черепу, субдуральною гематомою у лівій скроневій області ( згорток крові під твердою мозковою оболонкою), субарахноїдальними крововиливами у скроневих долях (скупчення рідкої крові під м’якими мозковими оболонками), ділянками забиття речовини головного мозку у скроневих долях. При судово-медичному дослідженні трупу були виявлені такі тілесні ушкодження: лінійний перелом правої скроневої кістки з переходом на передньочерепну ямку, субдуральна гематома у лівій скроневій області, субарахноїдальний крововилив і забиття речовини головного мозку у скроневих долях, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Також виявлена рана верхньої губи, рана надбрівних дуг, крововилив верхньої повіки лівого ока, садно правої скулової області і в надбрівних областях, крововилив у шкіряно-м’язові лоскути голови у правій скронево-теменній області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Рана верхньої губи та рани надбрівних областей є забитими, оскільки мають забиті кінці та гострокутні кінці. Такі тілесні ушкодження утворились від дії тупого/их/ твердого/их/ предметів по типу ударів. Будь-яких тілесних ушкоджень, які б свідчили про можливість їх утворення в результаті ДТП при дослідженні трупу не виявлено. Після отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 жив значний проміжок часу, який обчислюється годинами, про що свідчить наявність під твердою мозковою оболонкою крові у вигляді однорідного еластичного згортку, рихло зпаяного з ним. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу етиловий спирт виявлено у концентрації 1,87%, що у живих осіб відповідає алкогольному сп’янінню середнього ступеню /а.с.38-40/.
В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 пояснив суду, що кількість крові навколо трупу пов’язана саме з виявленими на ньому легкими тілесними ушкодженнями – ранами губи, надбрівних дуг. Розбризкування крові, що виявлено на місці знаходження трупу може бути викликане падінням тіла лицем донизу, адже на той час у ОСОБА_6 уже були рани губи та надбрівних дуг і, відповідно, кровотеча. Смерть же настала від удару у скроневу область, який викликав внутрішню кровотечу. При цьому смерть не настала раптово, а потерпілий міг прожити ще не менше трьох годин і в разі просвітлень у свідомості, міг навіть пересуватись. Такі обставини пояснюють виявлення тіла на відстані від місця, де за вказівкою ОСОБА_4 відбувалася бійка між ним та ОСОБА_6, адже після отриманих ударів ОСОБА_6 міг пересуватись, що також підтверджують виявлені на місці пригоди сліди тертя, або як назвали їх свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 та потерпіла ОСОБА_3 – сліди волочіння. Такі сліди також зафіксовані у протоколі огляду місця події та фототаблиці до нього /а.с. 3-5, 11-14/. Суд критично оцінює твердження підсудного про те, що він не причетний до смерті ОСОБА_6, бо не він його волочив по вулиці, а він лише наніс удари і пішов геть, оскільки ОСОБА_6 після отриманих ударів згідно висновку судово-медичного експерта міг самостійно пересуватись (як ходити, так і повзати в залежності від просвітлень у свідомості), тобто такі сліди могли залишитись від власних дій ОСОБА_6 Крім того, у вину ОСОБА_4 вказані дії не ставляться. Смерть ОСОБА_6 настала не внаслідок волочіння його по землі, а внаслідок удару у праву скроневу область, що викликало внутрішню кровотечу, при цьому, як пояснив експерт, одного удару могло бути для цього достатньо. Також суд критично оцінює зауваження захисника ОСОБА_1 щодо не встановлення приналежності знайденого на місці події зубу людини, оскільки згідно вказаного висновку судово-медичної експертизи, не відсутність зубу постала причиною смерті ОСОБА_6, таким чином приналежність вказаного зубу не має суттєвого значення для вирішення наданої справи. Згідно висновку біологічної експертизи речових доказів №219 від 25-31.08.2009 року на куртці та черевиках, вилучених у ОСОБА_4, п’ятен крові не виявлено, але тілесне ушкодження, від якого настала смерть ОСОБА_6, пов’язане з внутрішньою кровотечею, таким чином відсутність крові потерпілого на одязі та взутті підсудного не може свідчити про його непричетність до нанесення ОСОБА_6 тілесного ушкодження, саме від якого настала смерть останнього.
Також суд критично оцінює пояснення підсудного щодо фізичного та морального тиску на нього з боку працівників міліції, внаслідок чого він оговорив себе на досудовому слідстві. Так, пояснення підсудного, які він давав в якості підозрюваного та обвинуваченого /а.с. 21-22, 47-48, 82-83/, не суттєво відрізняються від тих, що він давав у суді, адже ОСОБА_4 і під час досудового, і під час судового слідства зізнавався, що наносив удари ОСОБА_6 і розказував де, які саме, в які частини тіла, за яких обставин. Під час досудового слідства він давав пояснення в присутності адвоката, мав з нею неодноразові побачення, про що ОСОБА_24 підтвердила в судовому засіданні. Також необґрунтованим суд визнає заперечення підсудним проведення відтворення обстановки та обставин подій, адже проведення такої слідчої дії зафіксовано у фототаблиці до відповідного протоколу/а.с.66/. Крім того, заява ОСОБА_4 про застосування відносно нього недозволених методів ведення дізнання та досудового слідства перевірена прокурором і винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції за вказаним фактом. Під час досудового слідства підсудний змінював захисника, про що подавав заяву, і це свідчить про те, що ОСОБА_4 мав змогу вести себе вільно, вільно давати пояснення, тим більше у суді він заявив, що спочатку давав неправдиві пояснення слідчому щодо свого взуття, брехав йому. Крім того, під час досудового слідства ОСОБА_4 також, як і на судовому слідстві, визнав лише факт нанесення ударів ОСОБА_6, однак не говорив нічого про те, що визнає себе винним в тому, що такі удари потягли смерть ОСОБА_6, тобто фактично під час досудового слідства ОСОБА_4 не зізнавався у спричиненні смерті ОСОБА_6, а лише у нанесенні йому ударів руками та ногою. Крім того, під ча взяття під варту 20.02.2009 року в суді ОСОБА_25 зустрічався із суддею, прокурором в присутності свого адвоката, однак не робив жодних заяв щодо тиску на нього з боку працівників міліції. Суд вважає, що факт дачі поясненнь щодо нанесення ударів ОСОБА_6, їк кількості, місця та часу події, тобто про фактичні обставини справи, під тиском працівників міліції, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Крім того, викладені в обвинуваченні фактичні обставини підтверджені сукупністю досліджених судом доказів, приведених вище: поясненнями свідків, потерпілої, письмовими доказами. Характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6, їх локалізація, механізм утворення відповідають нанесеним ОСОБА_4 ударам, про які він особисто заявив суду та при обставинах, які судом встановлені під час судового слідства. Суд вважає, що саме за вказаних вище обставин ОСОБА_4 наніс удари руками і ногою ОСОБА_6 і таким чином спричинив наявні у того тілесні ушкодження, які явились причиною смерті ОСОБА_6 Тобто насладки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_6, які потягли його смерть, перебувають у прямому причинному зв’язку з діями ОСОБА_4, а саме з нанесеними ним ударами руками та ногою по голові ОСОБА_6
Крім того, як пояснив сам підсудний, а також вказані вище свідки, які перебували разом з ним у ТРК, ні з ким, крім ОСОБА_4 у ОСОБА_6 в той вечір не було конфлікту і бійки. Саме ОСОБА_4 пішов з ним з ТРК на вулицю для продовження з’ясування стосунків і ніхто із присутніх у барі не пішов разом з ними. На вулиці П. Гречаного в с. Кримка, де відбувався конфлікт між підсудним та потерпілим, були відсутні інші особи. Інцедент відбувся у нічний час (приблизно о 23 годині), в сільській місцевості, тобто не в людному місці. Близько 1.20 години ОСОБА_6 знайшли свідки ОСОБА_22. Тому твердження підсудного про те, що крім нього хтось наносив удари, не заслуговує на увагу, оскільки заперечується сукупністю досліджених доказів.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_4 в пред’явленому обвинуваченні доведена повністю і знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства. Його дії слід кваліфікувати за ст. 121 ч.2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який має постійне місце проживання, до арешту не працював, розлучений, має неповнолітню дитину, на утримання якої сплачує аліменти за рішенням суду; не проходив військову службу, але зарахований до резерву Збройних Сил України як маючий низькі морально-ділові якості /а.с.92/; давав правдиві свідчення і хоча не визнав повністю себе винним в пред’явленому обвинуваченні, щиро покаявся у тому, що завдав ударів ОСОБА_6
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом’якшують покарання ОСОБА_4, суд визнає його молодий вік, вчинення злочину вперше, позитивні характеристики з місця проживання та колишніх місць роботи.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи наведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід призначити в мінімальних межах санкції статті, за якою він обвинувачується – у вигляді позбавлення волі.
Речові докази у справі згідно ст. 81 КПК України – два марлевих тампони зі змивами бурого кольору, зуб людини, картонну пачку з-під цигарок «Классік», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області згідно квитанції №1524 від 02.04.2009 року /а.с.75/ - знищити; фотокартку сліду взуття, яка зберігається там же згідно тієї ж квитанції – залишити на зберігання при справі; шкіряні черевики чорного кольору 46-го розміру та куртку спортивну чорного кольору, належні ОСОБА_4, які зберігаються там же згідно тієї ж квитанції – повернути за належністю ОСОБА_4
На підставі ст. 93 КПК України зі ОСОБА_4 на користь експертної установи слід стягнути витрати за проведення трасологічної експертизи /а.с.57/.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 121 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 17 лютого 2009 року /а.с.17/.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити – утримання під вартою.
Речові докази у справі згідно ст. 81 КПК України – два марлевих тампони зі змивами бурого кольору, зуб людини, картонну пачку з-під цигарок «Классік», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області згідно квитанції №1524 від 02.04.2009 року /а.с.75/ - знищити; фотокартку сліду взуття, яка зберігається там же згідно тієї ж квитанції – залишити на зберігання при справі; шкіряні черевики чорного кольору 46-го розміру та куртку спортивну чорного кольору, належні ОСОБА_4, які зберігаються там же згідно тієї ж квитанції – повернути за належністю ОСОБА_4
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (УДК в Миколаївській області, код ОКПО 25574110, МФО 826013, р/р 35229001000016/ за проведення трасологічної експертизи 405 (чотириста п’ять) грн. 65 коп.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.
СУДДЯ: