АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2642 Головуючий у 1 інстанції:
2008 р. Купавська Н.М.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів : Прокопенка О.Л., Маловічко С.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2008 року по справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення моральної шкоди ,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року КП. «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди.
В позові зазначалось, що 03 серпня 2006 року на приватній земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 при проведені земляних робіт було пошкоджено дві електрокабельних лінії, чим було знеструмлено Новопилипівський водозабір і протягом 8 годин до міста не подавалась питна вода. Вартість ремонту пошкоджених ліній склала 8 774,30 грн., а в результаті непостачання питної води КП «Водоканал» недотримало коштів в розмірі 16 595,76 грн. Пошкодження кабельних ліній (КЛ) виникло з вини відповідачів.
З урахування подальшого уточнення позовних вимог, просили стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх користь солідарно матеріальну шкоду в розмірі 8 774,30 грн. і суму недопоставлених послуг у розмірі 16 595,76 грн. та витрати по справі.
У травні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення моральної шкоди.
В позові зазначав, що в листопаді 2006 року він дізнався про те, що його притягнуто до участі по справі в якості відповідача про стягнення матеріальної шкодив розмірі 30 000 грн. Свої позовні вимоги КП «Водоканал» обґрунтовує тим, що на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3 на праві власності, при проведені земельних робіт було пошкоджено дві кабельні лінії, в результаті чого КП «Водоканал» нанесено шкоду. Посилаючись на те, що КП «Водоканал» як балансоутримувач пошкоджених КЛ, не повідомив Семенівську сільську раду про розташування КЛ, кабельні лінії не були нанесені на схеми землеустрою, просив суд стягнути з КП «Водоканал» на його користь моральну шкоду у розмірі 1 600 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2008 року позовні вимоги задоволені частково, у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь КП «Водоканал» матеріальну шкоду в розмірі 8 774,30 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 87,74 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалите нове рішення.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Суд першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 мав намір на риття ям під посадку дерев на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності. Його батько ОСОБА_4 домовився про буріння ям, дав вказівку водію автомобілю де саме бурити, тобто він діяв в інтересах свого сина.
В процесі буріння ям під дерева був пошкоджений кабель електропередачи у зв'язку з чим було знеструмлено ОСОБА_1 пилипівський водозабір і протягом 8 годин до міста не подавалась питна вода.
Відповідно наданого позивачем розрахунку затрати на ремонтні роботи по відновленню енергопостачання складають 8774,30 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про стягнення з відповідачів солідарно суми матеріальної шкоди заподіяної КП „Водоканал".
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.