АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-640 2008 року     Головуючий у 1-й інстанції Кобзій Б.І..

Категорія ст. 289ч.2 КК України -Т.З. Доповідач: Захожай О.І.

УХВАЛА

Іменем України

2008 року   серпня місяця 8 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Давиденко Е.В.

суддів: Томилка В.П., Захожай О.І.

з участю:

прокурора: Рибачук Г.А.

засудженого: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3;

на  вирок  Крюківського  райсуду  м.  Кременчука  Полтавської  області     від 31 березня 2008 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений, освіта середня , не працюючий,  раніше судимий:

•   -     17.10.1988 р. Крюківським райсудом м. Кременчука за ст. ст.140 ч.2, 81 ч.3, 42 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-КК України та відстрочкою виконання вироку на 2 роки. 18.05.1988 року згідно ухвали вказаного суду, направлений для відбуття реального покарання. Звільнився 09.07.1990 року умовно-достроково на 10 місяців 12 днів згідно ухвали Іллічевського райсуду м. Одеси.

•   -     31.10.1996 року Козельщанським райсудом Полтавської області за ст. 140 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 05.09.1998 року згідно постанов Крюківського райсуду, на підставі ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 року.

•   -     14.10.2002 р. Крюківським райсудом м. Кременчукав за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

•   -    

-15.04.2003 року Автозаводським райсудом м. Кременчука за ст. 309 ч.2 ,71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.07.2005 року умовно-достроково на 2 місяці 17 днів, згідно постанови Крюківського райсуду ,-

засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст. 289 ч.2 КК України на кроків позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно до 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого: на користь потерпілого ОСОБА_4 19119 грн. матеріальної шкоди, 7000 грн. моральної шкоди , 500 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи, 1000 грн. витрат по наданню юридичної допомоги. На користь потерпілого ОСОБА_5 1750 грн.

Вирішено питання стосовно речових доказів

Згідно вироку суду, 27.12.2006 року о 20.00 годині ОСОБА_3-знаходячись у квартирі свого знайомого ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, таємно викрав майно останнього - 450 грн, дублянку вартістю 1000 грн., кепку вартістю 60 грн., мобільний телефон «Нокія 6100» вартістю 300 грн., а всього на суму 1810 грн., а також ключі від автомобіля «Опель Омега» , належного вітчиму ОСОБА_5, ОСОБА_4

28.12.2006 року , близько 01 години ОСОБА_3 з території автостоянки, розташованої біля будинку №33 по вулиці 50 років СССР в м. Кременчуці, незаконно заволодів належним ОСОБА_4 автомобілем НОМЕР_1 вартістю 19190 грн., управляючи яким, на мосту через річку Дніпро скоїв ДТП.

В апеляції засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку суду та пом'якшення визначеного йому покарання , оскільки по справі не вірно встановлені фактичні обставини інкримінованих йому злочинів, не врахований тяжкий стан його здоров*я та його каяття.

Колегія суддів апеляційного суду заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 , який підтримав надану кожним апеляцію із підстав в ній зазначених, заперечення прокурора , яка вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції в її межах, приходить до висновку , що надана апеляція задоволенню не підлягає .

Суд вірно встановив фактичні обставини скоєних злочинів та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, за які він засуджений.

Винуватість ОСОБА_3 доведена сукупністю доказів, зібраних та перевірених у відповідності до чин«ого законодавства, достовірність яких не викликає сумніву.

ОСОБА_3 факт скоєння ним крадіжки майна ОСОБА_5 в квартирі останнього, не оспорює.

Твердження засудженого, про те , що в його діях відсутній склад злочину передбачений ст.289 ч'.2 КК України, оскільки ключі від машини йому дав сам потерпілий ОСОБА_5, колегія суддів вважає методом захисту з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин. Зазначене суперечить матеріалам справи та унеможливлюється фактом скоєння засудженим майна потерпілого , в тому рахунку і його верхнього одягу. Вказане під час досудового та судового слідства спростував і потерпілий ОСОБА_5, який сам повідомив про скоєний злочин. Без скоєння крадіжки верхнього одягу потерпілого, засуджений не міг би ввести в оману охорону та заволодіти автомобілем не дивлячись на наявність у нього ключів , оскільки транспортний Засіб знаходився на охороняємій стоянці.

ОСОБА_3 під час досудового слідства пояснював , що ключі від машини йому дала ОСОБА_6 , яка категорично даний факт спростовує згідно її пояснень. Під час судового слідства засуджений пояснив , що ключі знаходились в дублянці, яку ним було викрадено. Таким чином ОСОБА_3 тричі змінював свої показання стосовно фактичних обставин вказаного злочину. Потерпілий на очній ставці із засудженим категорично зазначив , що ключі у нього було викрадено і він їх останньому не давав , як і інше майно.

Судова колегія вважає, що суд дав належну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку дій із відповідною їх кваліфікацією.

Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально -процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни вироку, колегією суддів не встановлено.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд вірно та відповідно до вимог закону врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів,, їх тяжкість та наслідки, конкретні обставини справи, позитивні дані про особу винного та стан його здоров*я, обставини , що пом*якшують та обтяжують покарання.

Судом першої інстанції під час судового слідства досліджувались документи , які характеризують ОСОБА_3, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашені судимості і відповідно до матеріалів справи дійшов обґрунтованого висновку про те, що перевиховання та виправлення засудженого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Таким чином обране засудженому покарання є мінімальним, відповідає вчиненому та даним про особу ОСОБА_3 і є необхідним та достатнім- для попередження нових злочинів.

Колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку і задоволення апеляції засудженого згідно її меж, оскільки вирок суду відповідно до вказаного, є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КІЖ України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Краківського райсуду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2008 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін.