П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
№ 2-а-1063/09
11 грудня 2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Максюта Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Запорізькій області Добрянського Юрія Дмитровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що постановою відповідача від 15.09.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та на нього було накладено штраф у розмірі 255 гривень.
Позивач зазначає, що вказаного правопорушення він не скоював.
Позивач просить суд скасувати зазначену постанову.
У судовому засіданні позивач на позові наполіг.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Всебічно дослідивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами статті 283 КУпАП встановлено, що, р озглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З дослідженої судом оскаржуваної постанови від 15.09.2009 року вбачається, що 15.09.2009 року о 14-48 год. позивач, керуючи автомобілем, рухаючись по вул. Українській в м. Запоріжжі, перевищив швидкість на 27 км/год, рухався зі швидкістю 87 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Радіс» № 2129.
З пояснень позивача вбачається, що зазначеного правопорушення він не скоював, рухався зі встановленою ПДР швидкістю.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є, зокрема, засоби вимірювальної техніки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач встановив той факт, що автомобіль під керуванням позивача рухався зі швидкістю 87 км/год, користуючись засобом вимірювальної техніки «Радіс» з відповідним серійним номером.
Статтею 28 вище названого Закону встановлено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Частинами 1 та 2 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Вимогами ч.2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте суду стороною відповідача не було надано доказів про те, що засіб вимірювальної техніки «Радіс» № 2129, яким вимірювалася швидкість автомобілю під керуванням позивача, пройшов повірку, про що має відповідний документ, виданий державним метрологічним наглядом.
Крім того, з дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2009 року вбачається, що відповідач вніс ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до названого протоколу, як свідків вчиненого позивачем правопорушення. Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься рапорт старшого інспектора ДПС ОСОБА_4
Проте жодних клопотань від відповідача з цього приводу до суду не надходило, а за власною ініціативою суд позбавлений права вирішити питання про допит зазначених осіб.
Крім того, за ст. 268 КУпАП о соба, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, які узгоджуються з ними, відповідач безпосередьо після складання протоколу про адміністративне правоворушення, і виніс постанову, яка оскаржується до суду. При цьому відповідач не зясовував думку позивача про необхідність надання йому юридичної допомоги чи відмови від такої.
Таким чином суд дійшов до висновку про те, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було порушено право позивача користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про те, що відповідачем не була доведена суду правомірність прийнятого ним рішення, і оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, Законом України “Про дорожній рух”, ст.ст. 222, 228, 256, 283, 284, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 122, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову АР № 012577 від 15.09.2009 року в справі про адміністративне правопорушення, видану старшим інспектором ДПС УДАІ УМВС України в Запорізькій області Добрянським Юрієм Дмитровичем, про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з наступного дня після її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Суддя П.В. Зарютін