Справа № 2-а-856  

2009 року

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  19 листопада 2009  року    суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Орел І.І. розглянувши в порядку письмового провадження  справу за адміністративним  позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду в Чорнухинському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни ”,-

  ВСТАНОВИВ:  

Позивачка   ОСОБА_1 з  вернулася до Чорнухинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду в Чорнухинському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “дітям війни”.  України ”Про соціальний захист дітей війни” становить 30% мінімальної пенсії за віком . Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 350 грн.; з 1 квітня – 359 грн.; з 1 жовтня – 366 грн..

Згідно із Законом України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 грн.; з 1 квітня – 406 грн.; з 1 жовтня – 411 грн..

Оскільки за 2006-2007 роки позивачці державна соціальна допомога як “дитині війни” не виплачувалась та на підставі вище викладеного, просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 до 31.12.2007 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Чорнухинському районі нарахувати на її користь недоплачену їй як “дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні 30 копійок.  

В судове засідання  позивачка   ОСОБА_1  не з»явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду подала заяву  про розгляд  справи без її участі, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача   ОСОБА_2   в судове засідання не з»явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в заяві поданій суду проти позову заперечує, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи  та матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1  отримує пенсію за віком. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” вона є “дитиною  війни». Суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” з 1 січня 2006 року позивачу, як “дитині війни”, повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, але  Верховна Рада України  Законом України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Законом України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року визнав неконституційним ст. ст. 77, 110 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пункт 12 статті 71 положення Закону України  “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.  

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету  ” та на  Закон України від 05.10.2005 року  “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту ” суд не бере до уваги, так як  вважає їх такими, що не стосуються даної справи.

Заперечення представника відповідача про безпідставність позовних  вимог в зв’язку з тим, що виплати надбавок  “дітям війни” повинні здійснюватися не за рахунок Пенсійного фонду України, а за рахунок Державного бюджету України, не заслуговує на увагу, так як на думку суду,  це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі і на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, тобто відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачці кошти в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року .

Керуючись ст.ст. 69-71,160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Чорнухинський районний суд ,-

  ПОСТАНОВИВ:  

         Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити частково.  

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України у Чорнухинському районі здійснити нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці  с. Богодарівка    Чорнухинського району   Полтавської області  надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги.