Справа № 2-4247/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2008 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Сребняк І. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Шоста Одеська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту частково недійсним та визнання права на обов'язкову частку,
ВСТАНОВИВ:
13.02.2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати заповіт, складений ОСОБА_5 на користь відповідачки частково недійсним, а також визнати за ним право власності на обов'язкову долю в спадщині, тобто на відповідну частину квартири №9 по пр-т. Шевченко, 11 в м. Одесі. При цьому посилається на те, що 18.08.2007 року померла його мати ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді частини вищезазначеної квартири. Він є спадкоємцем першої черги за законом і звернувся до Шостої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але його було проінформовано, що він не має права на обов'язкову частку в спадщині, оскільки йому ще не виповнилося 55 років та ОСОБА_5 видано заповіт на ім'я відповідачки.
Вважає, що відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України він, як непрацездатний, має право на половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. Оскільки він є пенсіонером по старості, то має право на обов'язком частку у спадщині, тому заповіт в цій частині вважає недійсним.
(а.с. 3-4) В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Представник відповідачки та одночасно третя особа ОСОБА_4 позов не визнала та посилалася на те, що згідно Закону позивач не є непрацездатним і не має права на обов'язкову частку у спадковому майні.
Представник Шостої Одеської державної нотаріальної контори просить розглянути справу за її відсутністю.
(а.с. 25) Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.11.2003 року ОСОБА_5 у встановленому законом порядку видала заповіт на успадкування належної їй частки квартири №9 по пр-т. Шевченко, 11 в м. Одесі на ім'я доньки ОСОБА_2 .
(а.с. 14) 18.08.2007 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
(а.с. 13) ОСОБА_53а життя належало 2/5 частин квартири №9 по пр-т. Шевченко, 11 в м. Одесі.
(а.с. 9-12) Позивач по справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження.
(а.с. 5) В цей час він мешкає в м. Сосновий Бор, Ленінградської області, Російської Федерації, та з 03.05.2001 року отримує пенсію за старістю, що підтверджується відповідно паспортом та довідкою.
(а.с. 6-8) Співвласником зазначеної квартири, крім ОСОБА_5, також є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Ці особи безпосередньо користуються спірною квартирою.
(а.с. 10) Позивач має у власності трикімнатну квартиру за місцем проживання в м. Сосновий бор, АДРЕСА_1.
(а.с. 8) Являючись пенсіонером, позивач, як це вбачається із наданих довідок, продовжує працювати на посаді старшого наукового співробітника Науково-дослідного Технологічного Інституту ім. О.П. Александрова в м. Сосновий Бор.
Відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Що стосується Цивільного кодексу України, то непрацездатними в понятті ст. 1241 ПСУ є чоловіки, що досягли 60 років, інваліди І, 11, III групи, незалежно від того чи призначена їм пенсія.
Відповідно до Постанови Міністерства праці № 41 від 01.09.1992 року працездатність здатність людини - це здатність до активної діяльності, що характеризується можливістю виконання роботи й функціональним станом організму в процесі роботи.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, які спричини втрату працездатності» № 1105-Х1У від 23.09.1999 р. непрацездатними особами є:
• - діти, що не досягли 16-ти років; з 16 до 18 років, які не працюють; не старше 23 років, якщо вони є студентами денної форми навчання;
• - жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, що досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди й т.д.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП від 05.11.1991 р. непрацездатними особами є:
- діти, що не досягли 18 років, або старше цього віку, якщо вони стали
інвалідами до досягнення 18 років;
мати, батько, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли віку чоловіка - 60 років, жінки - 55 років і т.п. (дорослі діти взагалі не включені).
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 р. непрацездатними особами є:
чоловік, дружина, батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону (чоловіка - 60 років, жінки - 55 років) -дорослі діти взагалі не включені;
діти, що не досягли 18 років, або старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
• - діти-сироти до 23 років;
• - діти, що є студентами за денною формою навчання до закінчення навчання, але не більш ніж до 23 років.
Таким чином, виходячи з існуючих у законодавстві понять «непрацездатності» суд робить висновок, що ОСОБА_7 ні під одне з них не підпадає, оскільки на час відкриття спадщини не досяг пенсійного віку та працював, тому не має правових підстав для визнання заповіту від 24.11.2003 року, складеного ОСОБА_5, частково недійсним у відповідності до ч.б ст. 203 ЦК України.
В зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про відсутність у позивача права на обов'язкову долю в спадщині, також не підлягають задоволенню і інші позовні вимоги.
Керуючись, ст. ст. ч.б ст. 203, 1241 ЦК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, які спричини втрату працездатності» № 1105-Х1У від 23.09.1999 року, ст. ст. 208, 209, 213-215 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Шоста Одеська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповіту частково недійсним та визнання права на обов'язкову частку відмовити.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.