Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С,

суддів: Косигіної Л.М., Кочетова Л.Г.

при секретарі судового ОСОБА_1

засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 12.12.2011 року,

встановила :

14.04.2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором позики. Зазначила, що 27.08.2007 року ОСОБА_3 в інтересах своєї сім'ї для купівлі ремонту житлового будинку позичив у неї 30 000 грн., про що склав розписку, на строк до 27.08.2009 року. Оскільки, у визначений договором позики строк, відповідачі не повернули борг, тому просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 12.12.2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення в частині стягнення з неї коштів за договором позики та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні даних вимог. Зазначає, що вона не давала своєї згоди на укладення договору позики, про нього вона дізналась лише після звернення ОСОБА_2 до суду із позовом. Даний правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості позивачки із своїм сином та з метою уникнути справедливого розподілу майна набутого подружжям за час шлюбу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах ювних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Справа №22ц/0690/1151/2012 Головуючий в 1 інстанції Стратович О.В. Категорія 27 Доповідач Жигановська О.С.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені у ст.. 203 ЦК України.

Згідно з правилом су. 204 ЦК України правочин є правомірними якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, а одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених, законом, то, згідно із ст.215 ЦК України такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж ркількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із Ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є yклaденим моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках позикодавцем є юридична особа- незалежно, від суми (ч.І ст.1047 ЦК України).

Частина 2 ст.1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (ч.І ст.1051 ЦК України).

При цьому, за змістом ч.2 ст.1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на поясненнях свідків, а може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами (ч.2 ст.58, ст.59 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 21 серпня 2007 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 була складена боргова розписка, відповідно до змісту якої останній позичив у ОСОБА_2, 30 000 грн. строком до 27.08.2009 року для купівлі та ремонту житлового будинку для потреб сім'ї (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд 1-ї інстанції виходив з того, що даний договір відповідно до вимог ст.65 СК України вчинений одним із подружжя в інтересах сім'ї, кошти договором використані в інтересах сім'ї /придбаю відремонтований житловий будинок/, а тому він створює обов"язки щодо повернення боргу за договором позики і для другого подружжя.

Такий висновок є правильним, узгоджується із вимогами чинного законодавства та підтверджується дослідженими в справі доказами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ч.2 ст.65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі, дрібного побутового.

Проте відповідачка ОСОБА_4 таким правом не скористалась, зустрічного позову про визнання договору позики недійсним не подавала, обмежившись письмовими запереченнями проти позову (а.с,20-21). За таких обставин даний правочин презюмується як чинний.

Враховуючи наведене, підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 507, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Олевського районного суду Житомирської області від 12.12.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_5