справа № 22ц-1180/2009рік головуючий у 1 інстанції – Костів О.З.
категорія – спори, що виникають із доповідач – Гірський Б.О.
земельних правовідносин (45)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
при секретарі - Жовняревич Т.М.
з участю апелянтів ОСОБА_1., ОСОБА_2., представників ОСОБА_3. – ОСОБА_4., ОСОБА_5., представника Великогаївської сільської ради Тернопільського району – Лисиканича М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про часткове скасування державного акту на право приватної власності на землю, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2009 року позов задоволено частково.
"Поновлено строк позовної давності.
Визнано частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №001536 від 12.02.1998 року, виданий ОСОБА_3 в частині включення до вказаного державного акту проїзної дороги до будинковолодіння АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено".
Додатковим рішенням цього ж суду від 08.10.2009 року зазначено площу земельної ділянки – 0,034 га, яка підлягає виключенню з вищезазначеного акту на право приватної власності на землю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2. просять скасувати рішення суду в частині, що стосується їх незадоволених вимог та ухвалити в цій частині нове, яким в повному обсязі задовольнити і інші пред’явлені ними вимоги.
Апелянти зазначають, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно порушення їх прав, як землекористувачів та неправильно оцінив докази у справі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2. слід відхилити.
З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2008 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №001536 від 12.02.1998 року, виданий на ім’я ОСОБА_3. є незаконним в частині: 1) приватизації останньою земельної ділянки площею 0,23 га для обслуговування житлового будинку 38, господарських будівель і споруд, оскільки на даній частині земельної ділянки розташований єдино можливий заїзд до належного їм будинковолодіння 36; 2) приватизації земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства, оскільки ще в 1991 році дана земля була виділена під город працівнику колгоспу "Поділля" – ОСОБА_2. і вони нею постійно користувалися, про що свідчать всі сусіди.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., ОСОБА_2. в частині визнання незаконною приватизацію ОСОБА_3. земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено, що має місце порушення їх прав землекористувачів.
З даним висновком погоджується суд апеляційної інстанції.
Так, позивачі, як на підставу своїх вимог, посилаються на те, що приблизно в квітні 1991 року вищезазначена земельна ділянка була надана в користування ОСОБА_2. під город і вони її тривалий час обробляли.
Однак, будь-яких доказів про те, що дана земельна ділянка перебувала у їх правомірному користуванні, відповідно до вимог глави 2 ЗК України в редакції 1990 року, який діяв на той час, позивачі суду не надали, про що підтвердили в суді апеляційної інстанції, де також вказали, що будь-яких рішень правління чи зборів колгоспу та рішень сільської ради з питання надання їм зазначеної земельної ділянки не приймалось.
При вказаних обставинах, судом першої інстанції дана вірна правова оцінка представленим сторонами доказам.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2. відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: