Славутицький міський суд Київської області

м. Славутич, Невський квартал, 3-а, 7101, (04579) 2-40-90

ПОСТАНОВА Іменем України

Справа № 2-а-6432/11/1023;

12 вересня 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла A.C., розглянувши в м. Славутичі в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради Київської області про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, яка є особою, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до категорії 2, перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення, як одержувач компенсаційних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у листопаді 2010 року отримала щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 100 гривень, звернулася до адміністративного суду з позовними вимогами:

•Визнати бездіяльність відповідача по відношенню до перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік протиправною.

•Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області заборгованість за щорічною допомогою на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4435 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2010 році позивачеві виплачено за 2010 рік допомогу на оздоровлення у розмірі 100 гривень замість п'яти мінімальних заробітних плат, на які він має право як особа, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, згідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цими діями відповідач порушив її права.

Відповідачем подано письмові заперечення проти адміністративного позову з мотивів правомірності дій управління праці та соціального захисту населення у м. Славутичі щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві.

Адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на таких положеннях

закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХП, у базовій редакції , чинність якої було відновлено в зв'язку з тим, що положення розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 27.12.2007 року № 107-УІ були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі № 10-рп/2008, щорічна допомога виплачується:

•Інвалідам І і П групи - п'ять мінімальних заробітних плат;

•Інвалідам Ш групи - чотири мінімальні заробітні плати;

•Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 2 - п'ять мінімальних заробітних плат;

•Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 3 - три мінімальні заробітні плати;

•Кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного із батьків - три мінімальні заробітні плати;

•Евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - три мінімальні заробітні плати.

Згідно п. 7 цієї статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Датою виплати є відповідно до довідки відповідача - листопад 2010 року. Законом України № 1646-УІ від 20.10.2009 року "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" встановлено такі розміри мінімальної заробітної плати : з 01.11.2009 року - 744 гривні; з 01.01.2010 року - 869 гривень; з 01.04.2010 року - 884 гривні; з 01.07.2010 року - 888 гривень; з 01.10.2010 року - 907 гривень; з 01.12.2010 року - 922 гривні.

Отже, щорічна допомога на оздоровлення у листопаді 2010 року за 2010 рік повинна обраховуватися та виплачуватися із розміру мінімальної заробітної плати, який встановлено законом на день виплати.

Із заперечень відповідача та матеріалів особової справи 703682 позивача, які оглянуті в ході розгляду справи, видно, що зазначених вимог закону відповідач не дотримався, що призвело до обмежень прав позивача та є підставою для судового захисту.

Оскільки відповідач виплатив позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то його дії є неправомірними .

Суд прийшов до висновку про необхідність задоволити вимоги позивача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, а не сплатити конкретно визначену суму допомоги на оздоровлення, так як спеціальним законом функції щодо призначення та виплати допомоги на оздоровлення віднесено до компетенції органів соціального захисту населення, а суд не уповноважений самостійно здійснювати розрахунок сум соціальної допомоги

Заперечуючи проти позову, правомірність своїх дій відповідач не довів.

Керуючись ст. 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради Київської області у перерахунку ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради Київської області перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік ОСОБА_1 відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХП, як особі, що відноситься до категорії 2, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до абз. 9 ч.І ст. 256 КАС України, постанова підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

Оскарження постанови не зупиняє її негайного виконання.

Суддя