Справа №2-5917/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Сребняк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справа за позовом ОСОБА_1 до Шостої Одеської державної нотаріальної контори про визначення частки в спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів, та просить визначити розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_2 в їх спільній власності - квартирі АДРЕСА_1 рівними по 1/2 частини квартири, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер 25.07.2007 року.
При цьому вона посилається на те, що квартиру АДРЕСА_1 було приватизовано нею та за життя її чоловіком, про що на їх ім'я було видане свідоцтво про право власності на житло від 22.09.1993 року. У вказаному свідоцтві не зазначена доля власників у спільній сумісній власності. 25.07.2007 року чоловік позивачки помер. В зв'язку з тим, що у свідоцтві не було зазначено частку у майні її чоловіка вона не може отримати свідоцтво на право власності на спадкове майно.
В судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, надав суду заяву в якій просили розглянути справу за його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивачки дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло зареєстрованого під №8-1620 від 22.09.1993р., виданого УЖКГ виконкому Одеської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження органу приватизації від 22.09.1993 року №20279, власниками квартири АДРЕСА_1 є позивачка та за життя був її чоловік. При цьому як вбачається з вказаних документів вищевказана квартира належала зазначеним особам на праві спільної сумісної власності, тому розміри часток кожного не були вказані.
(а.с. 10-11)
Чоловік позивачки ОСОБА_2 помер 25.07.2007 року.
(а.с. 5, 8-9)
У відповідності зі ст. ст. 357, 370 ГК України, суд вважає, що частки ОСОБА_1 та її померлого чоловіка - ОСОБА_2 у спільній сумісній власності вищевказаної квартири є рівними і становлять по 1/2 частини квартири кожному.
Таким чином, суд вважає, що у відповідності до ст. ст. 1220, 1226 ЦК України суд вважає, що після смерті ОСОБА_2, відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Як вбачається з пояснень представника позивачки при зверненні в шосту Одеську державну нотаріальну контору листом від 11.04.2008 року їй було відмовлено в оформлені права власності на спадкове майно, в зв'язку з тим, що в правовстановлюючих документах не вказана доля у спільній сумісній власності.
(а.с. 15)
Позивачка на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем і на протязі строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від спадщини.
(а.с. 5 зворотня сторона, 14)
Таким чином, суд вважає, що за позивачкою у відповідності зі ст. ст. 1222, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України слід визнати право власності в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 357, 370, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 в їх спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/2 частини цієї квартири.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1, після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер 25.07.2007 року.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення про що подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.