Справа № 22-10558/ 2008р Головуючий у 1-інстанції: 

Богінкевич С.М. Доповідач: Мороз Л.Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.

Києва в складі:

головуючого судді -Мороз Л.Л.

суддів - Усика Г.І., Лесько А.О.

при секретарі - Горлатенко О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року в справі за позовом Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні до ОСОБА_1, третя особа Подільська районна адміністрація м. Києва про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, виселення, вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Подільська районна адміністрація м. Києва про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення відповідача з сімейного гуртожитку АДРЕСА_1 з наданням іншого приміщення - ліжкомісця у гуртожитку АДРЕСА_2.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що рішення суду постановлене із порушенням вимог матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно статті 107 ЖК України із часу одержання наймачем у порядку поліпшення житлових умов іншого жилого приміщення, укладення

договору найму цього приміщення і його заселення, договір найму попереднього жилого приміщення (правила поширюються на всі види жилих приміщень) вважається розірваним, а особи, які включені до ордеру, однак продовжують користуватися попереднім житлом, не набувають права користуватися цим приміщенням і підлягають виселенню з нього без надання іншого житлового приміщення відповідно до статей 98, 99 ЖК України, незалежно від строку проживання в ньому та виконання обов»язків за попереднім договором найму.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, у справі відсутні підстави для виселення відповідача, оскільки законом не передбачено максимальна норма жилої площі на якій може проживати одна особа, а відтак відповідач має право проживати у трьохкімнатній квартирі сімейного гуртожитку.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду є невірний, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 разом з своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_4 з 1990 року згідно ордеру вселився та проживав у сімейному гуртожитку АДРЕСА_1.

З вересня 2001 року по червень 2006 року ОСОБА_1 у вказаному помешканні не проживав, так як навчався у м. Львові, після чого повернувся та знову вселився в квартиру 11.

Згідно ордеру №26660 від 14.03.2003 року, виданого Шевченківською районною у м. Києві адміністрацією ОСОБА_2 та членам його родини, у тому числі відповідачеві їм надано право на вселення та проживання у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_3.

У 2003 році родина відповідача переселилася у надану квартиру, а відповідач цього не зробив, у зв»язку із проживанням у м. Львові.

Отже з 14.03.2003 року ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщення АДРЕСА_1, оскільки набув право на вселення та проживання АДРЕСА_3, а тому позов про виселення відповідача підлягає задоволенню.

Враховуючи, що до 2006 року відповідач не користувався помешканням по вул. Святлицького, то позивач не втратив права вимагати його виселення, у зв»язку із наданням житлового приміщення по вул. Лук»янівській відповідно із зазначеними вище нормами житлового законодавства.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог, та враховуючи, що відповідач перебуває з позивачем у трудових стосунках, та те, що рішенням житлово-побутової комісії від 6.03.2008 року (а.с.6) позивач надав відповідачеві право проживати у гуртожитку АДРЕСА_2, колегія суддів вважає можливим задовольнити вимоги позивача про вселення відповідача у вказаний гуртожиток, де він має право користуватися ліжкомісцем.

Таким чином, колегія встановила, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні задовольнити. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року у даній справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту.

Позовну заяву ГУ Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 із сімейного гуртожитку АДРЕСА_1, вселивши в інше житлове приміщення - гуртожиток АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом
двох місяців. . .