Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2621 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції –Кавун Т.В.
Категорія – 20 Доповідач – Потапенко В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненка В.В.
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Ліпкіній Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно , -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , укладений 7 вересня 2005 року між ним та ОСОБА_3 і визнати право власності на вищезазначене житло. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2009 року у ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що 07.09.2005 року ОСОБА_3 взяла завдаток в сумі 500 грн. за хату в ОСОБА_1. 4.10.2005 року ОСОБА_3 надала довіреність ОСОБА_2 на керування та розпорядження всім майном, укладати всі дозволені законом угоди по використанню та розпорядженню майном: купляти, продавати, дарити та інше. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу. Відповідно до технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого є відповідач на підставі рішення суду від 25.02.2009 року вартість будинку становить 45311 грн. У судовому засіданні відповідач пояснив, що мав на меті продати будинок за 10000 грн. ,
2
а отримані від позивача 2000 грн. були лише на оформлення договору купівлі-продажу. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що ОСОБА_3, не мала наміру продавати будинок за 2000 грн. , а не менше ніж за 10000 грн. Виходячи з встановлених обставин справи та з посиланням на ст. 202, 205,208, 655, 657 ЦК України , суд першої інстанції дійшов висновку , що в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому підстави для задоволенні позову відсутні. Крім цього суд зазначив, що розписки, які містяться в матеріалах справи не є договором купівлі-продажу, оскільки вони ні за формою , ні за змістом не відповідають вимогам закону . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку(квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації . Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами , і відбулося повне або часткове виконання договору , але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення , суд може визнати такий договір дійсним. З матеріалів справи вбачається, що ні розписка ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_1 завдатку у сумі 500 грн., ні розписка ОСОБА_2 про взяття в ОСОБА_1 1500 грн. не містить визначення ціни продажу спірного будинку. ( ас.32, 33). Як відповідач , так і допитані у судовому засіданні свідки пояснили , що ОСОБА_3 мала намір продати спірний будинок не менше ніж за 10000 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що позивачем не надано доказів про ціну продажу спірного будинку саме за 2000 грн., а тому сторони не досягли згоди щодо ціни продажу будинку , що є перешкодою застосування судом наслідків, передбачених ч.2 ст. 220 ЦК України. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення нумерації спірного будинку не мають суттєвого значення для даної справи , а тому до уваги не беруться. Доводи скарги щодо вселення у спірний будинок не підтверджують досягнення між продавцем та покупцем домовленості щодо ціни продажу будинку , а тому також є необгрунтованими та такими , що не впливають на правильність прийнятого рішення. Питання щодо відшкодування коштів, витрачених на ремонт будинку та отриманих від позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 може бути вирішено судом у разі пред’явлення такого позову. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи , а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :