Апеляційний суд Кіровоградської області ________________________________________________________________________________
Справа № 22 - 2487 2009року Головуючий у 1-й інстанції Поліщук В.В.
Категорія 46 Доповідач Чорнобривець О.С.
Ухвала
Іменем України
11 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Суддів: головуюча - Белінська І.М.
Чорнобривець О.С.
Гайсюка О.В.
при секретареві Ткач І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2009 року ,-
встановила :
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі і ними спільно придбано майно. 14 січня 2009року шлюб розірвано, вони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна. Просила поділити будинок, що розташований у АДРЕСА_1 та меблі по Ѕ частині кожному.
У вимогах зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив про те, що ними також були придбані пральна машина „Сатурн”, велосипед „Адрес”, телевізор „Електрон”, два паласи та стіл під комп’ютер, на загальну суму 2.830грн., які просив включити до переліку майна, що підлягає поділу. Крім того, наполягав на тому, що зазначені позивачкою меблі - м’якій куточок та шафа-купе були придбані його матір’ю, не є спільним майном подружжя, просив про виключення його з розподілу.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Вимоги зустрічного позову задоволено частково. Судом в порядку поділу майна постановлено поділити будинок у АДРЕСА_1 в натурі з виділенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 конкретних приміщень, що становить для кожного по Ѕ частини будинку, зобов’язати кожного провести відповідні переобладнання будинку для влаштування двох ізольованих квартир, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1663,15грн. компенсації за зменшення вартості її частки у власності на будинок; поділити меблі по Ѕ частині кожному і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 90грн. компенсації за зменшення вартості його частки у власності на рухоме майно. У користування виділено присадибну земельну ділянку
ОСОБА_2 площею 239,75кв.м., ОСОБА_1 - 243,97кв.м., в загальному користуванні залишено 68,86кв.м. У задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні його вимог про виключення з переліку майна меблі - м’якій куточок та шафа-купе, що не підлягає поділу. Посилаючись на невідповідність висновку суду встановленим обставинам справи, просив ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заявлених вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права /ч.1 ст.308 ЦПК України/.
Судом правильно встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, спірне майно ними було придбано за час шлюбу, тому, відповідно до ст. 60 СК України, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Відповідно до встановленого суд постановив про реальний поділ майна з розрахунку рівності часток сторін.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі /ст.60ЦПК України/.
Судом відмовлено у задоволенні вимог зустрічного позову про виключення частини меблів з переліку майна, що підлягає поділу між подружжям, з підстав недоведеності вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки, як встановлено судом першої інстанції та убачається з пояснень ОСОБА_1 апеляційному суду, спірні меблі - м’якій куточок та шафа-купе, з часу їх придбання знаходилися у користуванні сторін, мати ОСОБА_1 не пред’являла до них вимог щодо її повернення, інших доказів на підтвердження позовних вимог про те, що спірне майно було придбано за особисті кошти його матері та є її власністю, в матеріалах справи немає, не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
Відповідно до наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: