Справа № 22- 2354/ 2009р 

Головуючий у 1- інстанції:

Гримич М.К. 

Доповідач : Мороз Л.Л. 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого судді - Мороз Л.Л. суддів - Усика Г.І., Закропивного О.В. при секретарі - Козачук О.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року в справі за заявою ОСОБА_1, 3-я особа ОСОБА_2, Відділ РАЦС Печерського РУЮ м. Києва про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 є його донькою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.012009 рокувказана заява залишена без розгляду, у зв»язку із наявністю спору про право.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Статтею 53 КпШС України передбачено, що походження дитини від батьків, які не перебувають між собою у шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батька і матері дитини в державні органи запису актів громадянського стану. У разі народження дитини у батьків, які не перебувають між собою у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд зазначив, що із його заяви вбачається спір про встановлення батьківства стосовно ОСОБА_2 і правовідносини між ними, а також матір»ю ОСОБА_2 регулюються нормами КпШС України, а відтак справа має розглядатися у позовному провадженні.

Вказаний висновок суду є правильний та таким, що відповідає роз»ясненням постанов Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо
батьківства, материнства та стягнення аліментів» і колегія суддів з ним
погоджується. 

Отже ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому апеляція задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.3ОЗ, 304, 307, 312, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.