ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/1946/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кузьменко Н.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

з участі:

представника позивача - Ніценка О.С.

представника відповідача - Кірющенка Д.М.

третя особа - не прибула

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Федчишина Віктора Степановича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати дії протиправними, а саме:

- визнати протиправною дію державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Федчишина В.С., вчинену ним 09.02.2017 року о 16:19:09 год., на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 24.01.2017 року по справі №369/1495/16-ц, за якою припинено іпотеку, запис про яку 09.11.2007 року о 18:42:23 год в Державний реєстр іпотек внесено реєстратором: приватним нотаріусом Заєць І.О., що мав реєстраційний номер обтяження 4350007, та за яким квартира під №55, загальною площею 179,9 кв.м., житлова площа 117,9 кв.м., що складається з 6 кімнат та розташована за адресою: Україна, м. Київ, АДРЕСА_1, належна на праві власності ОСОБА_4, передана нею в іпотеку АБ «УКРГАЗБАНК», згідно запису про іпотеку №18939857 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 26 грудня 2017 року.

22 грудня 2017 року представник позивача недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 27.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою суду від 23 січня 2018 року призначено судове засідання.

Судом поставлено на обговорення питання про залишення адміністративного позову без розгляду, в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що про порушення свої прав дізнався 27.03.2017 року, вважав, що строк на звернення до суду ним не пропущено та заперечував проти залишення позову без розгляду.

Представники відповідача просив суд залишити позов без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, поштова кореспонденція направлена на адресу третьої особи повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «закінчення терміну зберіганні».

Відповідно до приписів ст.ст. 126,127, 128 КАС України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про свої права і обов'язки.

В ухвалі від 27 грудня 2017 року про відкриття провадження у справі суд не вирішував питання про поновлення позивачу строку на звернення до суду.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши адміністративний позов, вважає, що вказаний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З системного аналізу зазначеної норми видно, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В адміністративному позові позивач просить визнати протиправною дію державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Федчишина В.С., вчинену ним 09.02.2017 року о 16:19:09 год., на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 24.01.2017 року по справі №369/1495/16-ц, за якою припинено іпотеку, запис про яку 09.11.2007 року о 18:42:23 год. в Державний реєстр іпотек внесено реєстратором: приватним нотаріусом Заєць І.О., що мав реєстраційний номер обтяження 4350007, та за яким квартира під №55, загальною площею 179,9 кв.м., житлова площа 117,9 кв.м., що складається з 6 кімнат та розташована за адресою: Україна, м. Київ, АДРЕСА_1, належна на праві власності ОСОБА_4, передана нею в іпотеку АБ "УКРГАЗБАНК", згідно запису про іпотеку №18939857 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зі слів представника позивача, про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивачу стало відомо 27.03.2017 року, що підтверджується також і листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. №100/01-17/2017 від 27 березня 2017 року адресованим заступнику Голови Правління АБ "УКРГАЗБАНК". Даний лист є відповіддю на запит позивача від 27 березня 2017 року №100/3067/2017 щодо надання інформації про об'єкт іпотеки та вчинені з ним всі дії за період з 01.01.2017 року.

Водночас, до суду позивач звернувся 13.12.2017, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 122 КАС України.

В той же час, представником не надано суду жодних доказів на підтвердження поважності причини не звернення до суду у період з 28.03.2017 по 25.09.2017 у зв'язку з чим судом також не знайдено поважних причин пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав на через 8 місяців з дня коли він дізнався про порушення своїх прав та інтересів.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, п.8 ч.1 ст. 240, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 22 лютого 2018 року.

Суддя Кузьменко Н.А. кат. 6.3.