У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                 10 грудня  2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюк Б.Ю.

суддів –   Фазикош Г.В., Мацунич М.В.

при секретарі – Добра М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

Зазначеним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна та стягнення грошової компенсації за покращення власності відповідачки відмовлено.

Позивач порушив питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи для нового розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням обставин справи.

В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав підтримав.

Заслухавши доповідача, апелянта та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованясть рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Позивач звернувся до суду з позовом до колишньої дружини ОСОБА_2 і просив поділити між ними речі, придбані під час спільного проживання /меблі, морозильну камеру, ліжко та інше на загальну суму 7680 грн./, а також стягнути з відповідачки вартість матеріалів та роботи, яка ним були витрачена у зв’язку з дообладнанням та реконструкцією домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить відповідачці.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції констатував, що позивач не довів своїх вимог.

І з таким висновком колегія суддів погоджується.

Так, відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, на яку є посилання в рішенні суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вказано вище, позивач просив розподілити майно, яке було придбано під час його спільного проживання у шлюбі з відповідачкою і навів перелік конкретних  речей. Але жодного доказу того, що такі речі були придбані  не приєднані до позовної заяви і не надані вони при розгляді справи.

Жодного доказу не надано суду у підтвердження проведення позивачем робіт по дообладнанню та реконструкції будинку відповідачки та придбання для цього необхідних матеріалів. Саме це слід довести відповідними доказами і лише при доведеності цього необхідно проводити будівельну експертизу по визначенню вартості цих робіт.

Така експертиза була призначена на прохання позивача ухвалою суду від 2.10. 2007 року, але проведена не була по причині ненадання доступу експерта до будинку відповідачки. Після відновлення провадження по справі 2.07.2009 року справа була вирішена без проведення вказаної експертизи і це не є підставою для скасування рішення суду: навіть при наявності висновку експерта про вартість певних робіт, проведених у будинку відповідачки, цей висновок не є доказом проведення таких робіт позивачем.

Це стосується і питання стосовно витребування документації для проведення газифікації та відхилення клопотання про опис майна у будинку відповідачки.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

При таких колегія суддів констатує про безпідставність доводів апеляційної скарги та ухвалення рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

 Керуючись ст.ст.307,308,314  ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її ухвалення.

Головуючий:        

    Судді :