АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-ц/2690/1136/2012 головуючий у 1-й інстанції: Шереметьєва Л.A.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного су­ду м. Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.

при секретарі: Поліщук О.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інте­ресах ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Со­лом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2011 року,

встановила:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення суми.

Зазначали, що вони разом із третіми особами у справі є співвласниками земельної ділян­ки, розташованої по АДРЕСА_1 а відповідач є суміжним землекористувачем. На протязі тривалого часу відповідач незаконно використовує частину їх земельної ділянки, самовільно зніс встановлений ними паркан та змістив межу займаної ним земельної ділянки в бік земельної ділянки, співвласниками якої вони є, на відстань 0,30 м. Окрім того, на самовільно зайнятій час­тині їх земельної ділянки, відповідач незаконно побудував огорожу (встановив стовпи), туалет, яму для відходів та сарай.

Посилаючись на вище наведене, просили зобов'язати відповідача усунути перешкоди їм у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу (перенесення) своїми чи за власний ра­хунок спорудженого ним паркану відповідно до встановленої в технічній документації по від­новленню зовнішніх меж земельної ділянки лінії розподілу між суміжними ділянками сторін, а також стягнути витрати на проведення геодизично-пошукових робіт по відновленню меж земе­льної ділянки в розмірі 1500 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення по­зову, мотивуючи скаргу порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивачі та їх представник у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з наведе­них в ній підстав.

ОСОБА_3 та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вва­жали, що спір судом вирішений правильно.

Треті особи в суд апеляційної інстанції не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і об­ґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами не подано належних та допустимих доказів щодо порушення відповідачем меж земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1.

Такий висновок є правильним.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Порядок видачі державних актів про право власності на земельну ділянку регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та догово­рів оренди землі, затвердженою наказом Державного Комітету по земельних ресурсах 4 травня 1999 р. № 43.

Відповідно до п. 1.12 цієї Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою під час передачі або надання земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому законом порядку відведення цієї ділянки.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою ви­конуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; скла­дання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Судом установлено, що відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки від 5 травня 2010 року, виданого на підставі рішення Київської міської ради від 15 кві­тня 2004 року № 185-1/1395 та від 6 жовтня 2005 року № 143-1/3607, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 (кожному з них належить по 25/100 від 0,1000 га).

Судом також установлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 23 листопада 2010 року, який виданий згідно з рішен­ням Київської міської ради від 28 травня 2009 року № 591-4/1647.

Зазначені державні акти на право власності на земельні ділянки, видані сторонам, у встановленому законом порядку не оспорювались та недійсними не визнавались.

Відповідно до технічної документації та плану про встановлення меж земельної ділянки вбачається, що з боку суміжних користувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, межі земельної ділянки проходять по огорожі, з кута повороту 12-13-14-15-16, далі по стіні будівлі з кутів 16-17-18, та по огорожі з кутів 18-19-20-21-22-1.

Межі земельної ділянки ОСОБА_3 встановлені в натурі геодезичним відділом КП «Ки­ївський міський центр земельного кадастру та приватизації землі».

Згідно акту про перенесення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі та складання де­ржавного акта на право власності на земельну ділянку, встановлено, що земельна ділянка пло­щею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 має 22 кути повороту. Межові знаки (точки теодолітного ходу) закріплені в натурі (на місцевості) металевими штирями та відпові­дають межам земельної ділянки в натурі на місцевості. Межові знаки у кількості 22 штуки пе­редані на зберігання ОСОБА_3

У пояснювальній записці геодезичного відділу КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» вказано, що для перенесення зовнішніх меж земельної ділянки був прокладений теодолітний підхід. Місцеположення кутів зовнішніх меж присадибної земе­льної ділянки встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості. Закріплення точок кутів повороту земельної ділянки виконувалось полярним методом з точок теодолітного ходу з незалежним контролем геодезичного визначення. Кутові та лінійні вимірювання викона­ні електронним тахеометром. Обробку матеріалів польових вимірів виконано автоматично сис­темою «Інвентград». Одержані похибки не перевищують допусків зазначених у нормативних документах.

Відповідно до акта перевірки та прийомки виконаних геодезичних робіт про встановлен­ня меж земельної ділянки в натурі та складання державного акта на право власності на земельну ділянку, дані роботи виконані у відповідності з вимогами нормативних документів, з викорис­танням польових журналів геодезичних вимірювань та матеріалів обчислень.

Відповідно до висновку спеціаліста № 109 від 11 січня 2012 року фактична площа земе­льної ділянки по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, відповідає площі та межам земельної ділянки, зазначених у державному акті на право вла­сності на земельну ділянку від 23 листопада 2010 року, виданого на підставі рішення Київської міської ради від 28 травня 2009 року № 591-4/1647. Порушень меж земельної ділянки не має.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті об­ставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Позивачами не подано належних та допустимих доказів щодо здійснення відповідачем будівництва паркану на території їх земельної ділянки та порушення ним встановлених меж зе­мельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1

Поданий позивачами абрис встановлення (відновлення) межі земельної ділянки та лист Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 1 червня 2011 року не підтвер­джують порушення відповідачем встановлених меж земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими проце­суальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції і задово­лення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: О.В. Шахова

Л.Д.Поливач