Судове рішення #6962527

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2009 р.                                                           Справа № 12/40-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

Щепанської Г.А.

 при секретарі                                                            Феськовій М.Ю. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Стрякіної З.О. - представника за довіреністю №26/99 від 31.05.2007р.;

Грачової З.Г. - представника за довіреністю №26/100 від 31.05.2007р.;

Кукси М.А. - представника за довіреністю №26/201 від 24.06.2009р.;

від відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорді": не з'явився,

-Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка):

Градобика А.Г. - представника за довіреністю №14-59/16 від 01.10.2008р.,

від третьої особи: не з'явився,

прокурор відділу представництва в інтересах громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області - Сич Ю.М. (посвідчення  №52),

розглянувши апеляційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка), м.Київ

на рішення господарського суду Житомирської області

від "08" липня 2009 р. у справі №  12/40-Д  (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави        в особі Житомирської міської ради, м. Житомир  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорді", м.Житомир

Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка), м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Житомирське обласне бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, м.Житомир

про визнання частково недійсним договору від 05.05.2004р. та визнання права власності,  

ВСТАНОВИВ:  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.07.2009р. у справі 3 12/40"Д" позов, заявлений Першим заступником прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ТОВ "Сорді", Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Житомирське обласне бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання укладеного між Центральною спілкою споживчих товариств України (Укоопспілка) та ТОВ "Сорді" договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. недійсним в частині продажу овочесховища з сараєм, дитячої площадки, двоповерхової будови дитячого садка, зовнішнього водопроводу, благоустрою території дитячого садка відповідно до п.п.70-74 додатку №1 до договору, що знаходяться за адресою: вул.Слобідська,7 у м.Житомирі, та визнання права власності на вказане майно, задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства (єдиного майнового комплексу) Укоопспілки "Житомирська паперова фабрика" від 05.05.2004р. в частині продажу  овочесховища з сараєм та двоповерхової будови дитячого садка, що знаходяться за адресою: м.Житомир, вул.Слобідська,7, та зазначені в пунктах 70 і 72 додатку №1, який є невід’ємною частиною вказаного договору купівлі-продажу від 05.05.2004р.

Визнано за територіальною громадою м.Житомира в особі Житомирської міської ради право власності на овочесховище з сараєм та двоповерхову будову дитячого садка, що знаходяться за адресою:  м.Житомир, вул.Слобідська,7.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Центральної спілки споживчих товариств України в доход Державного бюджету України  12792,50грн. державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорді" в доход Державного бюджету України 12792,50грн. державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що вказане рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неповним з'ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, відповідач - Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) - звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та припинити провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- висновок господарського суду першої інстанції про те, що доказом права власності позивача на спірне приміщення є рішення Житомирської міської Ради народних депутатів від 22.10.1992р. "Про формування комунальної власності міської Ради народних депутатів та передачу в управління виконкому майна міської Ради                (т.3 а.с.9-19), яке прийняте відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), рішення міськвиконкому від 09.04.1992р. №219 "Про прийом  у комунальну власність міста Житомира державного майна" та з урахуванням рішень обласної Ради народних депутатів від 18.03.1992р., 26.06.1992р., є незаконним та безпідставним, оскільки вказане рішення від 22.10.1992р. прийняте з порушенням компетенції органу місцевого самоврядування, визначеної Законом України від 07.12.1990р. №553-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", яким чітко визначені джерела формування комунальної власності, а органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо прийняття рішення самовільно, на власний розсуд, включати до комунальної власності майно, яке ними не створене і не придбане за власні кошти та не передане їм іншими суб'єктами права власності чи державою, крім того, вищезазначені акти, на які є посилання в рішенні Житомирської міської Ради народних депутатів від 22.10.1992р., спрямовані на врегулювання здійснення операцій з державним та комунальним майном і не передбачають повноважень органу місцевого самоврядування самовільно, без згоди власника, приймати до комунальної власності майно, належне суб'єктам інших форм власності, у даному випадку колективної;

- місцевий господарський суд не взяв до уваги, що рішення Житомирської міської Ради народних депутатів від 22.10.1992р. не містить жодних ознак, які б дозволили ідентифікувати "дитячий садок №3" із спірними будівлями, а саме з "овочесховищем з сараєм, дитячою площадкою, двоповерховою будовою дитячого садка, зовнішнім водопроводом, благоустроєм території дитячого садка";

- суд необґрунтовано визнав встановленим факт передачі спірного майна міському відділу народної освіти відповідно до рішення виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих №632 від 17.08.1965р. "Про відкриття дитячих ясел-садка №3 на території паперової фабрики", оскільки вказане рішення не містить положень щодо передачі новозбудованої будівлі дитячого садочка в оперативне управління, соціалістичну (державну, загальнодержавну), колгоспно-кооперативну власність, власність профспілкових та інших громадських організацій, особисту власність тощо, а лише констатує факт створення на території паперової фабрики установи - дошкільного навчально-виховного закладу й на момент прийняття цього рішення будівництво спірного приміщення ще не було завершене, про що свідчить рішення виконкому Житомирської міської Ради депутатів трудящих № 133 "Про затвердження акту державної прийомки новозбудованого 2-х поверхового будинку дитсадка-ясел на                90 місць для Житомирської паперової фабрики, с.Станишівка" ;

- судом не враховано, що будь-які документи, які підтверджують передачу основних засобів кооперативною організацією державній (акт приймання передачі спірного майна та ін.), в матеріалах справи відсутні;

-  висновок суду першої інстанції про те, що майно Житомирської міської ради без законних підстав перейшло до іншої особи, не відповідає обставинам справи, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. право власності на спірне майно позивач не набув. Зокрема, свій висновок про те, що власником спірного майна є територіальна громада м.Житомира в особі Житомирської міської ради, місцевий господарський суд обґрунтував наявністю у позивача правовстановлюючих документів - рішення Житомирської міської Ради народних депутатів від 22.10.1992р. та свідоцтва про право власності від 14.06.2007р. Так, рішення міської ради, відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, не є правовстановлюючим документом, а, враховуючи, що свідоцтво про право власності на спірне майно видане у червні 2007 року, -  на момент укладення договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. право власності на спірне майно позивач не набув;

- визнаючи частково недійсним договір купівлі-продажу від 05.05.2004р., місцевий господарський суд не взяв до уваги, що на момент його укладення були дотримані усі вимоги ст.203 ЦК України, недодержання яких, у відповідності до                   ст.215 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним;

- дійшовши висновку, що твердження відповідачів стосовно віднесення спірного приміщення дитячого садка до складу цілісного майнового комплексу суперечать положенням ст.191 ЦК України, суд першої інстанції не врахував, що в наведеній нормі йдеться про єдиний майновий комплекс, а не цілісний майновий комплекс, як зазначено у рішенні суду, крім того, дана стаття визначає, що до складу підприємства, як єдиного майнового комплексу, входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто, у наведеній нормі йдеться про діяльність підприємства, а не підприємницьку діяльність, як вказав суд, а відтак, забезпечення сприятливих умов праці, благоустрій приміщень, території підприємства, створення додаткових соціальних пільг для працівників (в тому числі будівництво приміщення на території підприємства для відкриття дитячої дошкільної установи для дітей працівників) також може бути віднесене до діяльності підприємства. Розшифровка ж про складові частини єдиного майнового комплексу надається в абз.2 п.п.1.1 спірного договору з метою забезпечення правильного приймання передачі активів, пасивів та зобов'язань.

Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) також звертає увагу, що в матеріалах справи є видане їй на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 25.11.1999р. №664 свідоцтво про право власності на майновий комплекс, розташований у м.Житомирі по майдану Станишівському,7.

Житомирська міська рада у письмовому відзиві №47-вих від 18.09.2009р. на апеляційну скаргу (т.8 а.с.88-101), який зареєстровано апеляційним господарським судом 21.09.2009р. за вх.№02-01/5874/09, заперечила проти вимог Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) щодо скасування оскарженого рішення та просить останнє залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ТОВ "Сорді" у письмових поясненнях по справі, зареєстрованих судом апеляційної інстанції 13.10.2009р. за вх.№02-01/6453/09 (т.9 а.с.4-6), підтримало апеляційну скаргу, за виключенням вимоги Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) про припинення провадження у справі, надавши відповідні пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Прокурором та третьою особою письмових відзивів на апеляційну скаргу не надано.

Враховуючи, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку сторони подавати письмовий відзив на апеляційну скаргу (відповідно до ст.29 цього Кодексу, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди, згідно ж зі               ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на  відмову  від  позову або визнання позову), колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмового відзиву прокурора на апеляційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка).

Представники ТОВ "Сорді" та третьої особи - Комунального підприємства "Житомирське обласне бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради - в судове засідання не з'явились. Про причини їх нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Беручи до уваги приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників                   ТОВ "Сорді" та третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2009р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників ТОВ "Сорді" та третьої особи.

Представник Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) підтримав доводи апеляційної скарги. Просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати, як таке, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неповним з'ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, та припинити провадження у справі.

Представник ТОВ "Сорді", яка брала участь в судовому засіданні 13.10.2009р., підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає оскаржене рішення у даній справі прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обгрунтування своїх заперечень, просять рішення господарського суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Укоопспілки - без задоволення.

Прокурор відділу прокуратури Житомирської області з представництва інтересів громадян і держави в судах вважає апеляційну скаргу безпідставною, а тому просить рішення суду першої інстанції  залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2007р. в господарський суд Житомирської області звернувся перший заступник прокурора Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорді", Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) про визнання договору купівлі-продажу від 05.05.2004р., укладеного між відповідачами, недійсним в частині продажу овочесховища з сараєм, дитячої площадки, двоповерхової будови дитячого садка, зовнішнього водопроводу, благоустрою території дитячого садка відповідно до п.п. 70-74 додатку №1 до цього договору, а також визнання права власності територіальної громади м.Житомира в особі Житомирської міської ради на овочесховище з сараєм, дитячу площадку, двоповерхову будову дитячого садка, зовнішній водопровід, благоустрій дитячого садка за адресою: м.Житомир, вул.Слобідська,7.

В обґрунтування позову, перший заступник прокурора, зазначив, зокрема, що проведеною прокуратурою області перевіркою було виявлено факт незаконного вибуття із комунальної власності м.Житомира будівлі дитячого садка №3 та належних до нього будівель, розташованих по вул.Слобідській,7 у м.Житомирі.

Так, за твердженням першого заступника прокурора, згідно рішення виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих №632 від 17.08.1965р. "Про відкриття дитячих ясел-садка №3 на території паперової фабрики" (т.1 а.с.10) міському відділу народної освіти було передано новобудівлі на території паперової фабрики для відкриття дитячого дошкільного закладу на 90 місць із зобов'язанням міськвідділу народної освіти контролювати будівництво дитячого дошкільного закладу, обладнати інвентарем та приладдям, а також встановленням штатних одиниць з 01.09.1965р. для організації дитячого закладу з 4 осіб, й, в подальшому, управління освіти Житомирської міської ради за кошти міського бюджету забезпечувало фінансування Житомирського дошкільного навчального закладу №3 по вул.Слобідській,7, й здійснює утримання приміщення дошкільного закладу в належному технічному стані, благоустрій його території, оплату комунальних платежів вже більше 41-го року.

Як зазначив, перший заступник прокурора, усе обладнання дошкільного  закладу, його штати знаходяться на балансі управління освіти Житомирської міської ради, а згідно Статутів дошкільного закладу №3 м. Житомира (т.3 а.с.145-151,                        т.4 а.с.1-6) Житомирська міська рада являється його засновником та власником.

В зв'язку з викладеним перший заступник прокурора вважає, що будівля дитячого садка і належні до неї будівлі для обслуговування садка є комунальною власністю та належать територіальній громаді міста.

Проте, як стверджує заступник прокурора, незважаючи на вказані обставини, 05.05.2004р. Центральна спілка споживчих товариств України та ТОВ "Сорді" уклали договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна (т.1 а.с.11-18), відповідно до якого ТОВ "Сорді" придбало, зокрема, будівлі Житомирського дошкільного навчального закладу №3 по вул.Слобідській,7, а саме: овочесховище з сараєм, дитячу площадку, двохповерхову будову дитячого садка, зовнішній водопровід, благоустрій території дитячого садка, які зазначені в п.п.70-74 додатку №1 до цього договору, а тому, на думку заступника прокурора, договір слід визнати недійсним в частині продажу зазначених об'єктів.

В позовній заяві третьою особою без самостійних вимог на предмет спору вказано Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.

Житомирська міська рада в письмових поясненнях №21/4293 від 19.06.2007р. (т.1 а.с.55-61, т.4 а.с.124-133, т.6 а.с.82-93,102-105) підтримала позовні вимоги першого заступника прокурора, виклала такі ж доводи, що зазначені прокурором в позовній заяві, та додавши власні. На додаток до цих пояснень, а також пояснень №1047 від 09.07.2007р., зокрема, щодо фінансування спірного дитячого садка за рахунок бюджетних коштів (т.2 а.с.116, т.5 а.с.21-22) Житомирська міська рада надала, зокрема, накази дитячих ясел-садка №3 про формування штату, штатний розклад дитячих ясел-садка №3, копії кошторисів видатків на утримання дитячих ясел-садка №3                              за 1965-1969,1971,1974-1977,1979-1980,1984,1982-1986,1994-2007р.р., планів та тимчасових планів асигнувань бюджетних коштів на дошкільний навчальний заклад №3 на 2005-2006р.р., лімітну довідку про бюджетні фінансування на 2006 рік,  копії Статутів Житомирського дошкільного навчального закладу №3 (т.1 а.с.64-84, 88-131,151-155,             т.2 а.с.118-146, т.3 а.с.145-151, т.4 а.с.1-6).

Житомирська міська рада також звертає увагу, що згідно договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. ТОВ "Сорді" набуло право власності на об'єкти нерухомого майна згідно пунктів 1-29 додатку №1 до цього договору, однак, в зазначеній частині додатку будівля дитячого садка №3 відсутня.

Відмічає, що відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. об'єкти купівлі-продажу знаходяться за адресою: м.Житомир, майдан Станишівський,7, а згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №2086 від 06.03.2003р. та Статуту Житомирського дошкільного навчального закладу №3 його юридичною адресою є вул.Слобідська,7 у м.Житомирі.

На підтвердження права власності територіальної громади міста на спірні об'єкти заступником прокурора та позивачем надано рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.06.2007р. №457 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" (т.1 а.с.160-161, т.3 а.с.3-4,139-140), свідоцтво про право власності від 14.06.2007р. та витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно від 17.07.2007р.   (т.3 а.с.5, т.3 а.с.89-92,141,142) .

ТОВ "Сорді" у відзиві №347 від 05.06.2007р. та №23 від 09.10.2007р. на позовну заяву (т.1 а.с.33-35, т.3 а.с.109-110) проти позовних вимог заперечило, посилаючись на те, що будівництво спірного дитсадка розпочалось у 1963 році за рахунок Житомирської паперової фабрики на земельній ділянці, відведеній рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих №626 від 04.07.1958р. "Про відведення 4,50га землі з колгоспу ім.40-річчя Жовтня - села Слобода Селець, Станишівської сільради, Житомирського району" Житомирській обласній спілці споживчих товариств "Укоопспілки" під будівництво паперової фабрики.

Стверджує, що посилання позивача на рішення виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих №632 від 17.08.1965р. не підтверджує правомірності набуття права власності, а лише констатує факт відкриття дитячих ясел-садка №3 на території паперової фабрики.

Вказує, що рішенням виконкому Житомирської міської Ради депутатів трудящих №133 від 01.03.1966р. “Про затвердження акту державної прийомки новозбудованого будинку дитсадка-ясел на 90 місць для Житомирської паперової фабрики в м.Житомирі, с.Станишівка” було затверджено акт державної прийомки новозбудованого                       2-х поверхового будинку дитячого садка-ясел на 90 місць корисною площею 693 кв.м., с.Станишівка по вул.Поруб для Житомирської паперової фабрики (т.3 а.с.119), а на момент укладення оспореного договору Укоопспілкою було надано, серед інших правовстановлюючих документів, свідоцтво про право власності на майновий комплекс паперової фабрики, який складається з об'єктів нерухомого майна згідно інвентарної справи №9559 на будову дитячого садка та сараю з овочесховищем.

Вважає, що свідченням тому, що на момент укладення оспорюваного договору будова дитячого садка не була прийнята до об'єктів комунальної власності, є листи відділу освіти Житомирської міської ради №1183 від 17.12.1997р., №1896 від 08.02.2000р., №581 від 03.05.2001р., №130 від 15.12.2006р., адресовані                               ПУ "Житомирська паперова фабрика", в яких викладено прохання вирішити питання щодо безоплатної передачі приміщення дитячого садка до комунальної власності міста або пропозиції укласти довгостроковий договір оренди вже з новим власником -                ТОВ "Сорді".

Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) у відзиві від 04.07.2007р. на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі (т.1 а.с.38-39,             т.4 а.с.35-39) також заперечила проти позову, зазначивши, що, відповідно до розпоряджень правління Укоопспілки №858-р від 18.09.1963р., №388-р від 30.04.1964р., остання виступила замовником проектної документації будівництва, розпорядженням №1088-р від 09.10.1965р. був затверджений на 1965 рік уточнений титульний список перехідних будов виробничого, житлово-цивільного і комунального призначень, кошторисною вартістю від 0,2млн.крб., що є об'єктами власного господарства Укоопспілки, згідно з додатком №1", в п.22 якого серед об'єктів будівництва зазначено дитячі ясла-садок в с.Станишівка. Вказує, що будівництво дитячого садка здійснювалось Укоопспілкою і було завершене у березні 1966 року, про що свідчить рішення виконкому Житомирської міської Ради депутатів трудящих №133 від 01.03.1966р. “Про затвердження акту державної прийомки новозбудованого будинку дитсадка-ясел на 90 місць для Житомирської паперової фабрики в м.Житомирі, с.Станишівка”, а  на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.11.1999р. №664 Центральній спілці споживчих товариств України Кримспоживспілки обласних споживчих спілок видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: м.Житомир, майдан Станішівський,7 (т.1 а.с.40), а відповідно до рішення виконкому Житомирської міської ради від 29.01.2004р. №48 (т.1 а.с.41) Центральній спілці споживчих товариств України видане свідоцтво про право власності на майновий комплекс  Житомирської паперової фабрики. Вважає, що до складу вказаного цілісного майнового комплексу входило і спірне приміщення дитячого садка з господарськими будівлями.

При цьому, посилаючись на те, що, у відповідності до законодавства, зокрема, ч.1 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна", поняття "єдиний майновий комплекс" та "цілісний майновий комплекс" є тотожними, а згідно свідоцтва про право власності від 03.02.2004р. (т.5 а.с.52-54) Центральна спілка споживчих товариств України стала власником майнового комплексу Житомирської паперової фабрики, до складу якого, на думку Укоопспілки, входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства, як єдиного майнового комплексу, в тому числі і спірні об'єкти овочесховища з сараєм та двоповерхова будова дитячого садка.  

Вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною. Захист прав такої особи, на думку Укоопспілки, можливий шляхом подання віндикаційного позову.

Крім того, звертає увагу, що рішенням господарського суду Житомирської області від 08.04.2004р. у справі №6/91"НМ" право власності на цілісний майновий комплекс, в тому числі дитячий садочок, визнане за Центральною спілкою споживчих товариств України (Укоопспілкою).

Дослідивши зібрані у справі докази, що надані учасниками судового процесу, оцінивши їх доводи в сукупності з аналізом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Як зазначено в ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюються або не визнається іншою особою, з якою власник перебуває у зобов'язальних відносинах, а відповідачем – особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст.16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України такими доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує  заперечення проти позову.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом спору, як зазначалося вище, є вимога про визнання за територіальною громадою м.Житомира в особі Житомирської міської ради права власності на овочесховище з сараєм, дитячу площадку, двоповерхову будову дитячого садка, зовнішній водопровід, благоустрій дитячого садка за адресою: м.Житомир, вул.Слобідська,7.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, Акт державної прийомки 2-х поверхової будівлі дитсадка-ясел на 90 місць в с.Станишівка, вул.Поруб для Житомирської паперової фабрики (т.9 а.с.26-31), будівництво зазначеного дитсадка було розпочате в 1964 році. Забудовником дитсадка виступила Житомирська паперова фабрика, що також підтверджується архітектурно-планувальним завданням (т.2 а.с.13-18).

В липні 1965 року директор Житомирської паперової фабрики звернувся до голови виконавчого комітету Житомирської міської Ради депутатів трудящих з листом (т.4 а.с.84), в якому, посилаючись на здачу в експлуатацію дитсадка на 90 місць, який підлягає передачі на баланс міськвідділу освіти, просив затвердити штат для забезпечення підготовки до відкриття дитсадка-ясел.

Рішенням виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих №632 від 17.08.1965р. "Про відкриття дитячих ясел-садка №3 на території паперової фабрики" (т.1 а.с.10,62) в зв'язку з передачею міському відділу народної освіти новобудівлі на території паперової фабрики для відкриття в ній дитячого дошкільного закладу було постановлено відкрити в новозбудованому приміщенні на території паперової фабрики дошкільний дитячий заклад – ясла-садок №3 на 90 місць та зобов'язано міський відділ народної освіти контролювати будівництво дитячого дошкільного закладу, обладнати інвентарем та приладдям, з 1 вересня 1965 року дозволено утримувати чотири штатні одиниці для організації дитячого закладу.

Акт державної прийомки 2-х поверхової будівлі дитсадка-ясел на 90 місць, корисною площею 693кв.м, в с.Станишівка, вул.Поруб для Житомирської паперової фабрики затверджено рішенням виконавчого комітету Житомирської міської Ради депутатів трудящих №133 від 01.03.1966р. (т.3 а.с.119).

Наказом відділу народної освіти Житомирської міської ради депутатів трудящих від 29 вересня 1965 року №255 (т.1 а.с.63) призначено завідуючу дитячими яслами-садком №3, розпочато його фінансування з місцевого бюджету, яке забезпечувалось і станом  на день пред'явлення позову до суду, про що свідчать надані позивачем кошториси витрат за 1965-1969, 1971, 1974-1977, 1979-1980, 1984, 982-1986, 1994-2007р.р., плани та тимчасові плани асигнувань загального фонду бюджету                           (т.1 а.с.88-125,128-131, т.2 а.с.118-146).

22.02.1992р. Житомирською обласною Радою народних депутатів, у відповідності до  постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311  "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність", рішень облвиконкому від 20.11.1991р. №322 "Про організацію роботи по формуванню комунальної власності та її розмежуванню між адміністративно-територіальними одиницями області", від 23.12.1991р. №339 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) та основі протоколів засідань обласної узгоджувальної комісії, було прийняте рішення №30 "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної Ради і власністю районних та міських, міст обласного підпорядкування Рад народних депутатів"                    (т.9 а.с.63-66) з подальшими змінами та доповненнями, внесеними рішеннями обласної Ради народних депутатів від 18.03.1992р., 26.06.1992р. (т.9 а.с.35-39), яким затверджено перелік майна комунальної власності обласної Ради народних депутатів (додаток №1) та перелік майна комунальної власності районних і міських Рад народних депутатів (додаток №2), яке їм передається згідно з цим рішенням.

В п.п.1 п.1 "Народна освіта" додатку №2 до вказаного рішення (Перелік майна комунальної власності районних і міських Рад народних депутатів)  значаться дитячі дошкільні заклади системи народної освіти.

Цим же рішенням постановлено до 20.04.1992р. оформити приймання-передачу майна актами передачі (додаток №3, т.9 а.с.67) з передачею їх комітету по економіці облвиконкому, органам статистики, податковим і фінансовим органам.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської Ради народних депутатів №219 від 09.04.1992р. "Про прийом в комунальну власність міста Житомира державного майна" (т.9 а.с.43-46), було погоджено передачу майна, визначеного додатком №2 до рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів від 22.02.1992р. №30, за винятком п.п.5.5 цього додатку.

25.05.1992р. заступником голови обласної Державної адміністрації Петранговським Р.Р. було затверджено акт передачі у комунальну власність Житомирської міської Ради народних депутатів навчально-виховних закладів (Богунського та Корольовського) відділів народної освіти (т.9 а.с.40-42), з якого вбачається, що до комунальної власності міста передається дитсадок №3 по вул.В.Бердичівській,293 (колишня назва вулиці К.Маркса).

Відповідно  до  рішення  Житомирської  міської  Ради  народних депутатів від 22.10.1992р. "Про формування комунальної власності міської Ради народних депутатів та передачу в управління виконкому майна міської Ради" (т.9 а.с.68-71) приміщення дитячого садка №3 було вирішено прийняти до комунальної власності міської Ради народних депутатів.

Дане рішення було прийняте у відповідності до Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", рішення міськвиконкому від 09.04.1992р. №219 "Про прийом в комунальну власність міста Житомира державного майна" та з урахуванням рішень обласної ради народних депутатів від 18.03.1992р. "Про розмежування об'єктів комунальної власності між власністю обласної ради і власністю районних та міських (міст обласного підпорядкування) рад народних депутатів" і 26.06.1992р. "Про формування комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць області та передачу в управління обласній державній адміністрації майна обласної ради" про які вказувалось вище.

Як передбачено підпунктом "а" п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.2002р. №7/56, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, органами місцевого   самоврядування.

14.06.2007р. №457 виконавчим  комітетом Житомирської міської ради було прийняте рішення "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", а на його підставі 14.06.2007р. видане свідоцтво про право власності територіальної громади міста Житомира в особі міської ради на будівлю дитячого садка та господарські будівлі відповідно до інвентарної справи №18569 (т.3 а.с.3-5), 17.07.2007р. зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за територіальною громадою міста Житомира в особі міської ради (т.3 а.с.89-92).

Докази скасування рішення Житомирської міської ради від  22.10.1992р. та від 14.06.2007р. в матеріалах даної справи відсутні.

З інвентарної справи №18569 (т.3 а.с.76-84) вбачається, що до складу будівлі по вул.Слобідській,7 у м.Житомирі увійшли дитячий садок та сарай з овочесховищем.

Як вбачається із Статутів дошкільного закладу №3 (т.1 а.с.151-155,                              т.3 а.с.145-151, т.4 а.с.1-6) Житомирська міська рада являється його засновником та власником.

Слід також зазначити, що 28.03.2008р. Житомирською міською радою було прийняте рішення №568 (т.6 а.с.32), яким затверджено переліки об'єктів, що підлягають і не підлягають приватизації в 2008 році" й згідно додатку  №2 до цього рішення (Перелік об'єктів комунальної власності міста, що не підлягають приватизації у 2008 році) Житомирський дошкільний навчальний заклад №3 визнано таким, що не підлягає приватизації.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються, що власником будівлі дитячого садка-ясел №3 та сараю з овочесховищем по вул.Слобідській,7 у м.Житомирі є територіальна громада міста Житомира в особі міської ради. Спірний об'єкт знаходиться у володінні позивача, тому твердження Центральної спілки споживчих товариств України про неправильне обрання способу захисту порушеного права позивача є безпідставним.

Водночас, право власності позивача на будівлю вказаного дитсадка не визнається відповідачами у справі.

На підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.11.1999р. №664 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна"  (т.6 а.с.106-110), на яке посилається Укоопспілка, як на підставу свого права власності на спірний дитсадок, Центральній спілці споживчих товариств України Кримспоживспілки обласних споживчих спілок було видане свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: м.Житомир, майдан Станішівський, 7 (т.1 а.с.40).

Рішенням виконавчого комітету  Житомирської   міської  ради   від  29.01.2004р. №48 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" (т.1 а.с.41) право власності на майновий комплекс Житомирської паперової фабрики за адресою: м.Житомир, майдан Станішівський,7 оформлено за Центральною спілкою споживчих товариств України (т.1 а.с.41,158,159,  т.5 а.с.52-53).

Однак, вказане рішення не є належним та допустимим доказом права власності Центральної спілки споживчих товариств України на спірне майно, оскільки воно підтверджує право власності на цілісний майновий комплекс, розташований в м.Житомирі по майдану Станишівському,7 без зазначення переліку об'єктів нерухомості та іншого майна, яке входить до його складу.

У свідоцтві про право власності (додаток №1), виданому на підставі зазначеного рішення, також не оговорено, що приміщення дошкільного закладу №3, яке розташоване в м.Житомирі по вул.Слобідській,7, входить до складу цілісного  майнового комплексу за адресою: м.Житомир, майдан Станішівський, 7.

Не вказують на приналежність на праві власності відповідачам будівлі дошкільного закладу і надані до справи витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації від 30.04.2004р. та 18.05.2004р. (т.1 а.с.148-149, т.5 а.с.53-54), оскільки вони засвідчують реєстрацію права власності на майновий комплекс, де дитячий садок не згадується.

05.05.2004р. Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорді" уклали договір купівлі-продажу підприємства (єдиного майнового комплексу) Укоопспілки “Житомирська паперова фабрика”, згідно якого предметом продажу, зокрема, є об'єкти нерухомого майна, зазначені в п.п.1-29 додатку №1 до цього договору, та інше майно згідно додатку №1 до цього договору, який є невід’ємною частиною договору, що розташоване за адресою: м.Житомир,   майдан   Станішівський, 7 (т.9 а.с.86-98).

В п.п.70-74 додатку №1 до вищевказаного договору зазначено наступне майно: овочесховище з сараєм, дитяча площадка, двоповерхова будова дитячого садка, зовнішній водопровід, благоустрій території дитячого садка. Вказаний додаток сторони договору доповнили рукописним текстом (дата та підстави внесення доповнень не зазначені), зокрема: в п.70 (овочесховище з сараєм) та в п.72 (двоповерхова будова дитячого садка) зазначили адресу: м.Житомир, вул.Слобідській, 7 (т.3 а.с.148, т.5 а.с.41, т.9 а.с.89 на звороті). Наявна у матеріалах справи копія цього договору (т.1 а.с.11-18) таких доповнень не містить.

Таким чином, Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка), не будучи власником дитячого садка-ясел №3, сараю з овочесховищем по вул.Слобідській, 7 у м.Житомирі, не мало право відчужувати це майно.

Твердження відповідачів про те, що спірне майно входить до цілісного майнового комплексу паперової фабрики по майдану Станишівському,7 у м.Житомирі, на яке Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) набула право власності згідно рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.11.1999р. №664 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", від  29.01.2004р. №48 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", свідоцтв про право власності  від 26.11.1999р., 03.02.2004р.  (т.1 а.с.40,41, т.5 а.с.52-54, т.6 а.с.106-110), не беруться до уваги, враховуючи наступне.

Цивільний  кодекс  України визначає підприємство як єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності (ч.1 ст.191 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.191 ЦК України підприємство, як об’єкт цивільного обороту являє собою не просто річ чи сукупність речей, а саме єдиний майновий комплекс, що включає до свого складу поряд з нерухомістю – земельними ділянками, будівлями, спорудами і рухоме майно – устаткування, інвентар, сировину, продукцію, а також зобов’язальні права вимоги, борги і деякі виключні права - торговельну  марку чи інше позначення.

Складна річ є роздільною, тому, ст.191 Цивільного кодексу передбачає можливість частини підприємства, як майнового комплексу бути об’єктом договорів купівлі продажу, оренди, застави та інше. Саме в цьому і проявляється така властивість підприємства, як оборотоздатність (ч.1 ст.178 ЦК України), тобто здатність вільно відчужуватись або переходити до іншої особи в порядку правонаступництва. Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України передбачені тільки такі відокремлені підрозділи юридичної особи, як філії та представництва. Вони розглядаються як її складові. Так і майно, яке призначене для виконання останніми своїх функцій, розглядається, як складова підприємства – єдиного майнового комплексу. Це ж стосується й таких відокремлених підрозділів внутрішньої побудови юридичної особи, як цехів, відділів тощо, майно яких теж слід розглядати, як складові єдиного майнового комплексу. Отже, майнові комплекси – це  сукупність майна відокремлених підрозділів, з яких і складається підприємство – єдиний майновий комплекс. Таку ж позицію підтримав і Закон України “Про приватизацію державного майна” (ч.1 ст.5), який визначає, що до об’єктів державної власності, котрі підлягають приватизації належить майно підприємств (цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх  діяльності, що визначені Цивільним кодексом України.

Аналіз статті 191 ЦК України свідчить, що всі елементи, які становлять майно підприємства, повинні бути об’єднані між собою і підпорядковані єдиній меті використання. Саме така цілісність елементів майнового комплексу є основною ознакою, що відрізняє підприємство, як об’єкт цивільних прав.

Чинне законодавство, а саме ч.1 ст.5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ч.1 ст.4 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, п.1.3 "`Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об`єктів приватизації віднесені до груп В, Г"` розглядають поняття “єдиного майнового комплексу” і “цілісного майнового комплексу”, як однорідні. Зокрема, цілісний майновий комплекс є господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. Сукупність активів цілісного майнового комплексу повинна забезпечити ведення ним окремої підприємницької діяльності на постійній та регулярній основі. Тобто, цілісний майновий комплекс ототожнюється із усім підприємством., яке повинно безперервно функціонувати.

Використання ж дитячого садка не пов'язано з діяльністю паперової фабрики, який знаходиться за іншою адресою, ніж майновий комплекс, та на іншій земельній ділянці.

Посилання відповідачів на рішення господарського суду Житомирської області від 08.04.2004р. у справі №6/91"НМ", яким за Центральною спілкою споживчих товариств України (Укоопспілкою) визнано право власності на цілісний майновий комплекс по майдану Станишівському,7 у м.Житомирі (т.9 а.с.79-81) є безпідставним, оскільки вказане рішення було скасоване залишеною в силі Верховним Судом України постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2007р. (т.9 а.с.82-84) з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. Ухвалою господарського суду Житомирської  області від 13.12.2007р. позов Центральної спілки споживчих товариств (Укоопспілка) у зазначеній справі залишено без розгляду (т.9 а.с.85).

Враховуючи викладене, Укоопспілка не довела свого права власності на спірне майно - дитячий садок №3, сарай з овочесховищем по вул.Слобідській,7 у м.Житомирі та не підтвердила свої доводи належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

В даному випадку заінтересованою особою є Житомирська міська рада, яка не позбавлена права ставити поряд з вимогою про визнання права власності вимогу про визнання недійсним договору, за яким її майно без законних підстав перейшло до іншої особи.

В порушення ст.41 Конституції України, ст.ст.317,319,321 Цивільного кодексу України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, Укоопспілка, не будучи власником будівлі дитячого садка та овочесховища з сараєм, що знаходяться за адресою: м.Житомир, вул.Слобідська,7, незаконно продала їх ТОВ “Сорді”.

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки будівля дитячого садка та овочесховище з сараєм зазначені в п.п.70 та 72 додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною цього договору, - господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання договору купівлі-продажу від 05.05.2004р., укладеного між відповідачами, недійсним в частині продажу цих об’єктів нерухомості. Визнання договору частково недійсним не є наслідком його недійсності в цілому.

Судова колегія вважає правильним висновок суду про відмову в позові в частині  визнання права власності позивача на дитячу площадку, зовнішній водопровід та благоустрій території дитячого садка по вул.Слобідській,7 у м.Житомирі, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження права власності на вказані об'єкти. В інвентарній справі №18569 (т.3 а.с.76-84) вони також не значаться.

Відповідно, не підлягає задоволенню й вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. недійсним в частині продажу дитячої площадки, зовнішнього водопроводу та благоустрію території дитячого садка по вул.Слобідській,7 у м.Житомирі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання права власності територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради на овочесховище з сараєм та двоповерхову будівлю дитячого садка, що знаходяться за адресою: м.Житомир, вул.Слобідська,7, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.05.2004р., укладеного між відповідачами, в частині продажу вказаних об'єктів.

В частині визнання права власності на дитячу площадку, зовнішній водопровід та благоустрій території дитячого садка, та визнання недійсним договору від 05.05.2004р. в частині їх продажу суд правомірно відмовив за недоведеністю.

Колегія суддів погоджується також з висновком місцевого господарського суду про розподіл судових витрат.

Доводи Укоопспілки про те, що, з враховуванням того, що свідоцтво про право власності на спірне майно видане позивачу у червні 2007 року, -  на момент укладення договору купівлі-продажу від 05.05.2004р. право власності на спірне майно позивач не набув, є безпідставними, оскільки право власності на спірний дитячий садок позивач набув відповідно до рішення Житомирської міської Ради народних депутатів від 22.10.1992р. "Про формування комунальної власності міської Ради народних депутатів та передачу в управління виконкому майна міської Ради". Свідоцтвом від 14.06.2007р. лише оформлене таке право власності.

Твердження відповідача про те, що рішення Житомирської міської Ради народних депутатів від 22.10.1992р. "Про формування комунальної власності міської Ради народних депутатів та передачу в управління виконкому майна міської Ради                прийняте з порушенням компетенції органу місцевого самоврядування, визначеної Законом України від 07.12.1990р. №553-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", є непереконливими.

Докази ж скасування зазначеного рішення в матеріалах даної справи відсутні.

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не являються підставою для скасування оскарженого рішення.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Житомирської області у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Укоопспілки – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                              

 

ПОСТАНОВИВ:  

1. Рішення господарського суду Житомирської області від "08" липня 2009р. у справі №12/40-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка), м.Київ - без задоволення.

 2. Справу № 12/40-Д повернути до  господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

Пасічник С.С.

Щепанська Г.А.

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3,4 - відповідачам,

5 - третій особі,

6 - прокурору

7 - в наряд

  • Номер:
  • Опис: визнання частково недійсним договору від 05.05.2004р. та визнання права власності
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 12/40-Д
  • Суд: Господарський суд Житомирської області
  • Суддя: Гулова А.Г.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.04.2007
  • Дата етапу: 06.07.2010
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація