ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року № 4649/09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Носа С.П., Попка Я.С.,
при секретарі судового засідання Золотому Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії , -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні місяці 2006 року позивач звертався до суду з позовом до Закарпатського обласного військового комісаріату на бездіяльність військового комісаріату щодо проведення перерахунку підвищення пенсій, як інваліду війни і виплату недоплаченої суми за минулий час. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2007 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано право на перерахунок щомісячного підвищення пенсії, як інваліду війни 3-ї і другої групи, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком і зобов’язано виплатити йому недоплачену суму пенсії за минулий час. Визнано право на отримання щорічної грошової допомоги відповідно до законодавства України, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком і зобов’язано виплатити недоплачену суму за минулий час. Зобов’язано військовий комісаріат провести перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії з 01 липня 2000 року по 01 липня 2006 року, як інваліду війни третьої та другої групи і виплатити різницю за минулий час між підвищенням пенсії, обчисленням, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком і реально отриманими коштами. Зобов’язано військовий комісаріат перерахувати розмір щорічної грошової допомоги за 2000-2006 роки, як інваліду війни другої та третьої груп і виплатити різницю між виплаченою допомогою, обчисленою з врахуванням 7 і 8-ми розмірів мінімальної пенсії і реально отриманих коштів. Зобов’язано військовий комісаріат в подальшому виплачувати підвищення до пенсії, як інваліду 3-ї та 2-ї груп, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком.
06 квітня 2007 року ОСОБА_1Г звертався до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про постановлення додаткового рішення про стягнення із Закарпатського ОВК на його користь 29 027,25 гривень - недовиплаченої пенсії за період з 01 липня 2000 року по 01 липня 2006 року як інваліду війни 3-ї та 2-ї групи на 350% мінімальної пенсії за віком.; стягнути з ОВК на його користь 5666,50 гривень недовиплаченої щорічної грошової допомоги за період 2000-2006 років.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2007 року в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відстрочку виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 січня 2007 року відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2008 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено. Поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2007 року в справі № 2-а-42/07 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про бездіяльність щодо проведення перерахунку пенсії.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2008 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2007 року в справі № 2-а-42/07 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльності щодо проведення перерахунку пенсії. Роз’яснено ГУ ПФ України в Закарпатській області його право на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2007 року відповідно до вимог ЦПК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 22 квітня 2008 року заяву головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено. Поновлено ГУПФУ в Закарпатської області процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 січня 2007 року в справі за скаргою ОСОБА_1 до Закарпатського ОВК про визнання неправомірною бездіяльності щодо проведення перерахунку пенсії.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2008 року апеляційну скаргу ГУПФ України в Закарпатській області задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 січня 2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Справа була розглянута за нормами ЦПК України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.Визнано відмову ГУПФ України в Закарпатській області у підвищенні пенсії ОСОБА_1 як інваліду війни 3-ї, 2-ї групи в розмірі 350% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з липня 1999 року – неправомірною. Зобов’язано ГУПФ України в Закарпатській області провести перерахунок підвищення пенсії, як інваліду 3-ї,2-ї групи на 350% від мінімальної пенсії за віком та нараховувати і виплачувати пенсію в майбутньому з урахуванням 350% мінімальної пенсії за віком, як інваліду 3-ї та 2-ї групи, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України», з подальшими змінами, що уточнюються відповідними показниками Державного бюджету України на 2008 рік. Вирішено стягнути з ГУПФ України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму підвищення до пенсії як інваліду війни 3-ї та 2-ї групи із урахуванням підвищення цієї пенсії на 350% мінімальної пенсії за віком, починаючи з липня 1999 року по червень 2008 року в розмірі 58 623,10 гривень.
Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку Головним Управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області. Апелянт звертає увагу на неправильне застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як , щодо мінімального розміру пенсії не застосовується для визначення розмірів підвищення до пенсії, передбаченого ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено, поновлено строк для апеляційного оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2008 року.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального права та незаконність рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...».10 липня 2000 року йому була встановлена третя група інвалідності (інваліда війни).З 05 травня 2004 року позивачу була встановлена друга група інвалідності (інваліда війни). Відповідно до п. «б» ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» - пенсія інвалідам війни 3-ї та 2-ї груп підвищується, відповідно, на 200% та на 350% мінімальної пенсії.
Рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року №20рп/2004 визнано таким, що суперечить Конституції, ст.44 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Ця стаття встановила конкретну суму виплати разової щорічної допомоги ветеранам війни і прирівняних до них осіб.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував зміни і доповнення до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З послужного списку ОСОБА_1 вбачається, що він дійсно приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у період з 05 серпня 1982 року до 25 вересня 1984 року і має право на пільги .
На підставі ст.7 вищевказаного Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах.
Суд першої інстанції не врахував, що згідно із Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ- інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам першої групи- у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ІІ групи- 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ІІІ групи- 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дія даного Закону набрала чинності з 01 січня 2006 року.
Крім того, стягнення з ГУПФ України в Закарпатській області виплачувати суму 58 623,10 гривень не є мотивованою, оскільки не враховані зміни і доповнення до Законодавства, в тому числі набрання чинності статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» з 01 січня 2006 року, із змінами та доповненнями Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ.
Вимоги нараховувати необхідну пенсію в майбутньому не ґрунтується на Законі і тому в цій частині позову потрібно відмовити повністю.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.
Постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196. 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2008 року скасувати повністю і прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у підвищенні пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни другої групи, починаючи з липня 1999 року – неправомірною.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, починаючи з 14 липня 1999 року до 04 травня 2004 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни третьої групи, у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком та другої групи ( з 05 травня 2004 року) на підставі та у відповідністю з ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту « в розмірі – 350 % мінімальної пенсії за віком, до 31 грудня 2005 року та, з врахуванням внесених змін до згаданого Закону від 20 грудня 2005 року №3235-ІУ, – сорок процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 січня 2006 року по 30 червня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді С.П. Нос
Я.С. Попко
Повний текст постанови
виготовлено та підписано
01.12.2009р.