Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

Справа № 2-516/2010

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва ускладі: головуючого-судді - Разумовської O.Г. при секретарях - Колісніченко В.М., Лазаревій Д.В., Бабаєвій X.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в праві користування та відшкодування матеріальної шкоди, по зустрічному позову ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_12, третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2008р. ОСОБА_14 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в праві користування та відшкодування матеріальної шкоди.

18.02.2008р. ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись з зустрічним позовом до ОСОБА_14, ОСОБА_12, третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_13 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення.

В судовому засіданні ОСОБА_14 та її представник підтримали свої позовні вимоги, уточнили їх розмір. Пояснили, що 29.03.2007 р. ОСОБА_14 придбала у ОСОБА_12 приміщення бойлерної № 12 у літ. A-З, розташованій по вул. 6 Поперечній, 17/1 м. Миколаєва. Договір був оформлений нотаріально та зареєстрован в БТІ. Але, мешканці цього будинку лагодять їй перешкоди в користуванні приміщенням - не впускають її туда. В результаті, вона була змушена найняти під офіс інше приміщення та сплачувати орендну платню за весь час, а саме: с березня 2007 року по лютий 2008 року в розмірі 4626.29 грн та з березня 2008 року по вересень 2010 року - 19645,5 грн, а всього - 24271,79 грн. Крім того, вона сплатила 5000 грн в якості оплати послуг адвоката та судові витрати - держмито в розмірі 312 грн та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн. Нанесений їй відповідачами матеріальний збиток в загальній сумі 29703,79 грн просить стягнути з них та усунути перешкоди у користуванні належним їй приміщенням - бойлерною шляхом зобов язання їх звільнити це приміщення. Зустрічний позов не визнає, оскільки вона є законним власником цього приміщення і немає підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним. Просить суд задовольнити її позов, а в зустрічному позові відмовити.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_16, представник ОСОБА_9 не визнали позов ОСОБА_14. Пояснили, що вони не створювали перешкод ОСОБА_14 в користуванні приміщенням. Від свого зустрічного позову до ОСОБА_14 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на приміщення відмовились.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_7 визнала позов ОСОБА_14 в повному обсязі. Пояснила, що всі відповідачі створювали перешкоди позивачці в користуванні приміщенням. Від свого зустрічного позову до ОСОБА_14 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на приміщення відмовилась.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 і вона же по позивач по зустрічном позову не з явилась неодноразово, хоча була повідомлена належним чином про час слухання справи, тому суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності. Раніше, до зупинення провадження по справі, ОСОБА_6 поясняла, що не визнає позов ОСОБА_14, а просить суд задовольнити свій позов, оскільки приміщення бойлерної є технічним та таким, що має належати власникам квартир на праві спільної сумісної власності, а договір, спрямований на відчуження такого приміщення, є нікчемним.

В судове засідання відповідач ОСОБА_8 не з явилась, надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу у її відсутності. Раніше, до зупинення провадження по справі, ОСОБА_8 поясняла, що не визнає позов ОСОБА_14, а просить суд задовольнити свій позов, оскільки приміщення бойлерної є технічним та таким, що має належати власникам квартир на праві спільної сумісної власності, а договір, спрямований на віджуження такого приміщення, є нікчемним.

В судовому засіданні відповідач по зустрічному позову - ОСОБА_12І, не визнав зустрічний позов і пояснив, що не має підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на приміщення, оскільки договор був укладений згідно закону. Просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні третя особа — приватний нотаріус ОСОБА_13 не визнала зустрічний позов. Пояснила, що вона укладала договор купівлі-продажу цього нежитлового приміщення. їй був надан витяг з реєстру, згідно якого власником цбого приміщення був ОСОБА_12, і вона оформила договір купівлі-продажу. Просить суд відмовити в позові, так як договір був укладений згідно закону.

В судовому засіданні представник ОСОБА_15 - ОСОБА_2 відмовився від зустрічного позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на приміщення.

Заслухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_14 підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на приміщення треба відмовити по наступним підставам.

Встановлено, що 29.03.2007 р. ОСОБА_17 придбала у ОСОБА_12І, приміщення бойлерної № 12 (11) в літ. A-З, яка розташована в місті Миколаєві, вулиця 6-а Поперечна, 17/1. Договір купівлі-продажу був оформлений нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_13 Договір був зареєстрований в МБТІ за реєстровим номером 3759274.

Цей договір був посвідчений на підставі документів на нерухоме майно, які були надані ОСОБА_12: витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно, виданий ММБТІ 23.03.2007 р. за № 13991950, в якому зазначалося, що вказане нежиле приміщення бойлерної належить на праві приватної власності ОСОБА_12, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 08.06.2006 з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ММБТІ 08.06.2006 за № 10890836.

Вказані вище документи свідчать, що власником нежилого приміщення бойлерної на час посвідчення цього договору був ОСОБА_12, який, як власник вищевказаного нерухомого майна, мав право розпоряджатися ним.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2010 p., яке ступило в законну силу, в позові ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_12, ТОВ ВКФ „Естмар". третіх осіб - приватного нотаріуса ОСОБА_18, ОСОБА_19 про визнання недійсний договору дарування вказаного нежитлового приміщення бойлерної, укладеного між ТOB ВКФ „Естмар” та ОСОБА_12, було відмовлено.

Тому доводи ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про те, що договор купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення бойлерної порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення прав громадян і незаконне заволодіння майном, і є нікчемним правочином, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Також вони не надали суду доказів того, що вказане приміщення бойлерної є технічним і має належати власникам квартир на праві спільної сумісної власності. Тому в зустрічному позові ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення треба відмовити.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 лагодять позивачці перешкоди в користуванні приміщенням - не впускають її туда. В результаті, вона була змушена найняти під офіс інше приміщення та сплачувати орендну платню за весь час, а саме: с березня 2007 року по лютий 2008 року в розмірі 4626,29 грн та з березня 2008 року по вересень 2010 року - 19645,5 грн, а всього - 24271,79 грн. Крім того, вона сплатила 5000 грн в якості оплати послуг адвоката та судові витрати - держмито в розмірі 312 грн та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн. Суд вважає, що відшкодування матеріальних збитків підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 25703,79 грн ( арендна платня за вказаний період в сумі 24271,79 грн, послуги адвоката - 1000 грн, сплата судових зборів - 312 грн та 120 грн). А вимога про усунення перешкоди у користуванні належним їй приміщенням - бойлерною шляхом зобовязання відповідачів звільнити це приміщення підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в праві користування та відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_1 нежитловим приміщенням - бойлерною по вул. 6-а Поперечна, 17 м. Миколаєва шляхом зобов язання ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7) Григорівну, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звільнити це приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди по 3212.97 гривен з кожного.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_12, третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_13 про визнання договору купівлі- продажу недійсним та визнання права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст. ст. 294-296 ЦПК України.

ОСОБА_20 Разумовська