ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року № 22-а-8891/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Богаченка С.І., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Гром В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову господарського суду Волинської області від 09 квітня 2008 року у справі за позовом підприємця ОСОБА_1 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати нечинними прийняті відповідачем 30.07.2007 року податкові повідомлення-рішення № 0000181701/0, № 0000161701/0, № 0000171701/0, № 0000102800/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій «С» № 000025333/0, а також першу та другу податкові вимоги № 1/139 від 15.08.2007 року та № 2/179 від 08.10.2007 року відповідно, якими визначено податковий борг в сумі 12837,36 грн.
Постановою господарського суду Волинської області від 09 квітня 2008 року позов задоволено частково, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 30.07.2007 року: № 0000171701/0 частково – на суму 340,00 грн., № 0000181701/0 на суму 1364,20 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 10915,00 грн.
У скарзі на постанову відповідач, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вважає законними прийняті податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та надіслані податкові вимоги. Просить постанову скасувати, відмовивши в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.
Встановлено, що прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та надіслання першої та другої податкових вимог вчинені на підставі акта перевірки від 18.07.2007 року № 8/17-2566906433, складеного за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 11.11.2005 року по 05.04.2007 року.
У зазначеному акті перевірки встановлено наступні порушення: ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. №1264-ХІІ, з наступними змінами і доповненнями, та пункту 4 постанови КМУ від 01.03.1999 р. № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", з наступними змінами і доповненнями, а саме - не сплачено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 4,20 грн., в тому числі за Ікв. 2006 р.-1,05 грн., за II кв.2006 р. -1,05 грн., за III кв.2006 р.-1,05 грн., за IV кв. 2006 р. -1,05 грн. В порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III, з наступними змінами і доповненнями, підприємцем не подавались розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. Терміни подачі розрахунку відповідно до вищезазначеної норми: 09.05.2006 р., 09.08.2006 р., 09.11.2006р., 09.02.2007р. відповідно; ст. 14 Закону України „Про плату за землю" від 03.07.1992р. № 2535-ХП, з наступними змінами і доповненнями: підприємцем не подано до податкового органу податкові декларації по орендній платі за земельні ділянки, зокрема, не подано загальну декларацію, строк подання – до 01.02.2007р., а також не подано декларацію за нововідведені земельні ділянки, строк подання – протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку; ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992р. щодо здійснення підприємницької діяльності на загальній системі. Донараховано податок з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності за ставкою 15 % відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" в сумі 246,00 грн.; пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, з наступними змінами і доповненнями, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена відповідальність платника податку у вигляді стягнення додаткової суми штрафу в сумі 15, 00 грн. п.1 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р. № 1776 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з наступними змінами і доповненнями, підприємцем ОСОБА_1 не забезпечено проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 01.01.2007 року по 21.03.2007 року на загальну суму 2183 грн. згідно даних книги обліку доходів і витрат, зареєстрованою Турійським відділенням Ковельської МДПІ 23.11.2005 року за вхідним № 1086.
Вирішуючи питання про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000181701/0, судом першої інстанції правильно встановлено невиконання позивачем обов’язку, передбаченого частиною 1 статті 14 Закону України «Про плату за землю» щодо подання декларації з орендної плати за земельну ділянку, а тому застосування штрафної санкції у цій частині є законним.
Оскільки надана в оренду земельна ділянка входить в річний розрахунок 2007 року згідно з договором оренди від 22.01.2007 року, та те, що згідно з положеннями частини 2 зазначеної статті цього Закону визначено право платників податків (крім громадян) подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним, застосування штрафної санкції в решті частини цього податкового повідомлення-рішення є безпідставним.
Висновок відповідача про порушення позивачем ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» не заслуговує на увагу, так як позивачем в поясненні від 09.07.2007 року вказано кількість пального, використаного за 2006 рік та проведено розрахунок суми збору за забруднення навколишнього природного середовища з 01.12.2005 року по 31.12.2006 року.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування рестраторів розрахунквих операцій у сфері торгівлі шромадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування щодо позивача штрафної (фінансової) санкції за порушення п. 1 ст. 3 Закону про РРО стали дані виручки за період з 01.01 по 31.03.2007 року, зазначені у книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованої в Турійському відділенні Ковельської МДПІ 23.11.2005 року.
При цьому встановлено, що з 01.12.2005 року по 31.12.2006 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, а у період з 01.01 по 31.03.2007 року – на загальній системі оподаткування.
Законодавчими актами з питань оподаткування не передбачено обов’язку платників податків, які перебувають на загальній системі оподаткування, щодо ведення книги обліку доходів і витрат. Остання не може бути офіційним джерелом даних, на підставі яких податковий орган може робити висновок про продаж позивачем певних товарів.
За таких обставин рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій «С» № 000025333/0 є незаконним, а тому судом правильно задоволено позов у цій частині.
Позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000161701/0 та № 0000102800/0 задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем доведено несплату визначених сум по податку з доходів фізичних осіб та несвоєчасну сплату орендної плати.
Правомірність надіслання відповідачем податкових вимог № 1/139 від 15.08.2007 року та № 2/179 від 08.10.2007 року підтверджується постановою господарського суду Волинської області у справі № 2/30-54А від 06.02.2008 року, що набрала законної сили, та є преюдиційним фактом для суду, що розглядає справу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, постанову господарського суду Волинської області від 09 квітня 2008 року у справі № 02/73-2А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.І. Богаченко
І.О. Яворський
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2009 року.