ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року № 22-а-8887/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Богаченка С.І., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Гром В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області на постанову господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2008 року у справі за позовом Рівненської районної санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним рішення відповідача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 11 від 06 лютого 2007 року про вилучення в доход державного бюджету 7495,85 грн. необґрунтовано одержаної виручки та застосування штрафу в сумі 14991,70 грн.
Постановою господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2008 року позов задоволено частково: визнано протиправним застосування економічних санкцій та штрафу на загальну суму 12846,33 грн., скасовано рішення відповідача № 11 від 06 лютого 2007 року в частині вилучення у позивача 4282,11 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 8564,22 грн. штрафу.
У скарзі на постанову відповідач просить постанову скасувати. При цьому покликається на збільшення позивачем тарифів на 20 % ПДВ при наданні послуг, що є порушенням ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ст. 35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
В поданому запереченні позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.
Спірне рішення прийнято відповідачем за результатами проведеної відповідачем перевірки позивача, якою встановлено необґрунтоване завищення тарифів при наданні послуг за період з 28.11.2005 року по 14.12.2005 року внаслідок нарахування непередбаченої законодавством націнки у розмірі 20 % до тарифів затверджених з врахуванням податку на додану вартість. Також відповідач прийшов до висновку, що у період з 11.05.2006 року по 08.06.2006 року позивачем застосовувались: тарифи на послуги в розмірах, що вищі від встановлених граничних; ціни (тарифи) на види послуг, які не передбачені переліком робіт і послуг, що можуть надаватися за плату.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» оплата послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що тарифи на роботи (послуги), що виконуються та надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за своєю природою є звичайними цінами.
Згідно з положеннями п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
Таким чином, податок на додану вартість не включається до бази оподаткування, згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону про ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем на доведено включення суми податку на додану вартість в суму тарифів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, за послуги, що надаються позивачем.
Щодо висновку відповідача про завищення позивачем тарифів на послуги та застосування цін (тарифів) на види послуг, які не передбачені переліком робіт і послуг, що можуть надаватися за плату, у період з 11.05.2006 року по 08.06.2006 року, колегією суддів враховано наступне.
Відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»№ 503/97 від 10.06.1997 року акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Оскільки постанову Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 року № 662 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 року № 1544 і від 27.08.2003 року № 1351» опубліковано в офіційному друкованому виданні 31.05.2006 року – дата набрання чинності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність застосування позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 року № 662 саме з дати офіційного опублікування.
У зв’язку з наведеним спірне рішення підлягає скасуванню в частині вилучення у позивача 4282,11 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 8564,22 грн. штрафу, а в решті його частини – правомірне.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області залишити без задоволення, постанову господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2008 року у справі № 7/139 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.І. Богаченко
І.О. Яворський
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2009 року.