ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

22 травня 2007 р.

№ 7/579

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.

судді                                        Васищака І.М.

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши  касаційну скаргу Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі

                            відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС"

на                         рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2006р. та

                            постанову Київського апеляційного господарського суду

                            від 14.02.2007р.

у справі               №7/579

за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготрейдінг"

до                           Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"

про                            стягнення 1 467 657,71 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Воробйова Н.О. (доручення від 21.05.07),

від відповідача: Ткачук А.С. (довіреність у справі),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерготрейдінг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"  і просило суд стягнути з останнього 1 467 657,71 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.05.2005р. між ТОВ "Укренергосервіс" та позивачем була укладена угода про уступку права вимоги, відповідно до якої останній набув право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язань, а саме погашення заборгованості у сумі 1 467 657,71 грн.

5 червня 2006 року позивач направив лист відповідачу, яким повідомив про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на те, що станом на 01.06.2006р. по бухгалтерському обліку відповідача не рахується заборгованість перед "Укренергосервіс", оскільки ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.09.2004р. у справі №18/3060 (а.с.14), залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанціями, провадження у справі за позовом ТОВ "Укренергосервіс" до відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Також, до ухвалення рішення у справі, відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2006р. (суддя Якименко М.М..), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2007р. (головуючий, суддя Кондес Л.О., судді Бондар С.В., Куровський С.В.), позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача 1 467 657,71 грн. боргу.

Рішення та постанова мотивовані тим, що право вимоги позивачем отримано на законних підставах, ґрунтується на первинних документах, зокрема, накладних, а також актах звірки розрахунків, доказів погашення відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу №214-126/208 від 04.10.1999р. у сумі 1 467 657,71 грн. будь-якому з кредиторів за попередніми договорами цесій або позивачу не надано.

При цьому, судами двох інстанцій відхилено посилання відповідача на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 03.09.2004р. у справі №18/3060, оскільки припинення провадження у справі №18/3060, в якій ТОВ "Укренергосервіс" (попередній кредитор) звернулося з позовом до відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", яке не є юридичною особою, не може бути підставою вважати, що зобов'язання за договором купівлі-продажу №214-126/208 від 04.10.1999р. не існує або припинено.

Одночасно, суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 01.04.2004р. перебіг строку позовної давності було перервано визнанням відповідачем своєї заборгованості перед "Укренергосервіс" у сумі 1 467 657,71 грн., тому на час звернення позивача у вересні 2006р. з даним позовом строк позовної давності не закінчився.

Не погоджуючись з  рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами двох інстанцій норм матеріального права щодо застосування строку позовної давності, а також  норм процесуального права щодо повноти встановлення обставин виникнення боргу.

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових  актів, знаходить касаційну скаргу такою, що  не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Так, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами двох інстанцій встановлено, що заборгованість у відповідача виникла у зв'язку з  неналежним виконанням договору купівлі-продажу №214-126/208 від 04.10.1999р., укладеним між ним та ПП "Хімпром", яке передало, а відповідач прийняв обумовлені цим договором товарно-матеріальні цінності (контейнери для зберігання радіоактивних відходів) на суму 3 426 715,70 грн. (а.с.45-47). Претензій по кількості, комплектності та якості до продавця відповідачем не висувалися.

У подальшому, на підставі договору цесії від 12.04.2001р. (а.с.43)  ПП "Хімпром" переуступило своє право вимоги ТОВ "Стройтехмонтаж", яке, в свою чергу, 29.11.2001р. переуступило це право ВКФ "Стройіндустрія" у розмірі 3 047 537,95 грн. (а.с.48).

05.09.2002 року ТОВ ВКФ "Стройіндустрія" уклало договір цесії з ТОВ "РСК", якому передало право вимоги, отримане за договором 29.11.2001р., на суму 1 867 657,71 грн. (а.с.50)

26.03.2003р. ТОВ "РСК" уклало договір цесії з ТОВ "Укренергосервіс" у сумі 1 467 657,71 грн. (а.с.51), а останнє, шляхом укладення угоди про уступку права вимоги від 06.05.2005р. (а.с.7), переуступило це право позивачу. За умовами угоди від 06.05.2005р. позивач набув право вимогами від відповідача належного виконання зобов'язань, а саме погашення заборгованості у сумі 1 467 657,71 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про отримання позивачем права вимоги від відповідача на законних підставах.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач надіслав відповідачу лист від 05.06.2006р., яким повідомив останнього про заміну кредитора у зобов'язанні.

Листом від 19.06.2006р. відповідач заперечив проти вимог нового кредитора (позивача), обґрунтовуючи це тим, що станом на 01.06.2006р. заборгованість відповідача по бухгалтерському обліку не рахується у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.09.2004р. у справі №18/3060 (а.с.14) провадження у справі за позовом ТОВ "Укренергосервіс" (попередній кредитор) до відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Колегія суддів вважає правомірним неприйняття судами двох інстанцій до уваги вказаної ухвали суду, оскільки вона не свідчить про припинення зобов'язання відповідача, яке винило в силу договору купівлі-продажу №214-126/208 від 04.10.1999р., щодо погашення боргу.

Безпідставними також є посилання скаржника на пропуск позивачем строку позовної давності  з огляду на таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на 01.01.2004р. строк позовної давності, який обраховувався відповідно до вимог ЦК УРСР 1963р., за договором купівлі-продажу №214-126/208 від 04.10.1999р. не сплив, оскільки відповідач та ТОВ "Стройтехмонтаж" (кредитор відповідача до 29.11.2001р.) узгодили графік платежів за товар, відповідно до якого строк оплати наступав в період з липня 2001р. по квітень 2002р. (а.с.123-124).

Відповідно до ст.264 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004р., перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між відповідачем та ТОВ "Укренергосервіс" (попередній кредитор) було складено та підписано обома сторонами акт №24 звіряння взаєморозрахунків, який є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін за цим актом, і яким, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Цим актом встановлено, що заборгованість, яка залишилася не погашеною станом на 01.04.2004р. становить 1 467 657,71 грн. (а.с.10). З огляду на абзац шостий Листа Міністерства фінансів України №31053-2-4/4390 від 03.12.2001р. акт звірки розрахунків може служити підставою для перерахування коштів.

Як вірно визнано судом апеляційної інстанції, підписання відповідачем вказаного акта свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед попереднім кредитором на вказану в акті суму, а тому станом на 01.04.2004р. перебіг строку позовної давності було перервано.

В силу ст.262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що на час звернення позивача у вересні 2006 року до суду з даним позовом строк позовної давності не закінчився.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого у ПП "Хімпром" товару, правомірності набуття позивачем права вимоги до відповідача, відсутності пропуску строку позовної давності, суди дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості позову.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі всебічного, повного і обёєктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС"  залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2007р. у справі №7/579 –без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій