Октябрський районний суд м.Полтави
м. Полтава, вул. Навроцького, 5, 36002, (05322) 53-25-10
РІШЕННЯ Іменем України
05 лютого 2014 року.
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючої судді Сороки K.M.
При секретарі Ігнатенко С.Ю.
За участю адвоката ОСОБА_1
Представника відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного територіально- галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" про стягнення індексації, заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
Встановив:
05 лютого 2010 року Октябрським районим судом м. Полтава по справі № 2- 504/10 винесено рішення за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», третьої особи ОСОБА_4 про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, належних сум при звільненні та моральної шкоди, яким вирішено стягнути з Державного територіально- галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21 921, грн.
Рішення суду набрало законної сили 09 червня 2011 р., але Відповідач сплатив 21
921,76грн. лише в лютому місяці 2012 році, шляхом примусового стягнення.
18 листопада 2010 р. Октябрським райсудом м. Полтави по справі №2-9270/10 винесе заочне рішення та задоволено позов ОСОБА_3 до Відповідача про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до чинного законодавства України, було зроблено розрахунок індексації на суму заборгованості в розмірі - 21 921,76 грн., яка за період з 05.02.2010 р. по 31.01.2012 р., складає:101,9* 100,9*99,7*99,4*99,6*99,8* 101,2* 102,9* 100,5* 100,3 * 100,8* 101*100,9* 101,4* 101,3* 100,8* 100,4*98,7*99,6* 100,1 * 100* 100,1 * 100,2* 100,2=1,0%*21 921,76=219,22 грн.
Розмір індексації складає - 219,22 грн.
Згідно до ст. 15 ЗУ «Про індексацію грошових коштів населення», за порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягуються до відповідальності відповідно закону.
До цього часу заробітна плата за вимушений прогул з 01.07.2010 р. по 30.03.2011
року (Наказ № 446/ос від 30.03.2011 р.) позивачу не виплачена.
Згідно довідки №2705 від 21.11.2013 р., яка була надана відповідачем на вимогу суду середньомісячна заробітна плата позивача за травень - червень 2010 року складає З 201,73 грн.
Отже, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. становить: 3 201,73*9 = 28 815,57 грн.
У відповідності до чинного законодавства України, було зроблено розрахунок індексації, що складає:
З 01.07.2010р. по 05.12.2013 р. -28 815,57 грн.
(99,8* 101,2* 102,9* 100,5* 100,3* 100,8* 101*100,9* 101,4* 101,3* 100,8*
100,4*98,7*99,6* 100,1*100* 100,1 * 100,2* 100,2* 100,2* 100,3,
100*99,7*99,7*99,8*99,7* 100,1 * 100*99,9* 100,2* 100,2*99,9* 100 * 100* 100,1 * 100*99,9*99,3* 100* 100,4 ,100 = 1 %*28 815,57 =288,16 грн.
Сума індексації складає 288,16 грн.
Загальна сума боргу з урахуванням індексації та заробітної плати за вимушений прогул із розрахунку середньомісячної заробітної плати складає:
28 815,57+288,16+219,22 = 29 322,95 грн.
Позивач вважає, що йому була заподіяна моральна шкода, в результаті порушення його конституційних прав ( в зв'язку з невиплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу - в період з 01.07.2010 р. по 30.03.2011 р. він залишився без засобів до існування), що призвело до душевних та психологічних страждань, до порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського способу життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, Відповідач, порушуючи його права, порушив також його життєві плани і перспективи, в зв'язку з чим він змушений був докласти додаткових зусиль для організації свого життя без коштів. Як знущання можливо розглядати затримку відповідачем надання довідки про середньомісячну зарплатню майже на 3 роки.
Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 10 000,0 (десять тисяч) грн.
Таким чином заявлена моральна шкода - 10 000,0 грн., загальний розмір боргу - 29 322,95 грн., а саме: заробітна плата за вимушений прогул - 28 815,57 грн., індексація - 507,38 грн.
Позивач просив стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі - 29 322,95 грн., а саме: заробітна плата за вимушений прогул - 28 815,57 грн., індексація - 507,38 грн.
Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000,0 грн
Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь ОСОБА_3 кошти за надання адвокатських послуг в розмірі - 3 000,0 грн.
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_5 підтримала позов та просила його задовольнити в повному об»ємі.
Представник відповідача ОСОБА_6 з позовом не погодилася та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач зробив розрахунок індексації заробітної плати за період з 05.02.2010р. по 01.01.2012 р проте він у цей час працював на підприємстві, отримував заробітну плату, яка бухгалтерією була проіндексована.
Також позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2010 року по 30.03.201 1 року.
Проте згідно з рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18 листопада вимушений прогул у ОСОБА_3 тривав 4 місяці і 18 днів. Звільнений позивач був
01.07.2010року, поновлений рішенням суду 18.11. 2010р., а поновлений на підприємстві наказом від 30.03.2011 року №446/ос.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
Тобто з 01.07.2010 року, по 18.11.2010р. це період за який має бути виплачена ОСОБА_3В заробітна плата за час вимушеного прогулу;
Далі представник відповідача зазначила, що якщо ОСОБА_3В вважає, що йому з вини підприємства не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2010р., по 30.03.2011 року то йому необхідно звернутися з позовною заявою про стягнення коштів за даний період за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду.
Відповідно до статті 236 КЗпП України. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Позивач зазначає, що у нього заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2010 по 30.03.2011 року (хоча поновлений судом 18.11.2010р. ) складає 18 215 гри. проте розрахунок робить аж по 01.03.2012р.
Також незрозуміло за якою формулою проведений розрахунок і яким нормативно-правовим актом вона (формула) затверджена.
Відповідно до підпункту л) пункту 1 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України віл 08.02.2005р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплат провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу II Порядку якщо протягом останніх 2-х календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня. середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 розділу III Порядку в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи з середньої заробітної плати, працівник не мав робітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячної о) окладу.
Тобто середня заробітна плата мала б розраховуватися за попередні два місці роботи тобто за травень та червень 2010 року.
Щодо моральної шкоди, то представник відповідача зазначає, що позивач з письмовою чи усною заявою про виплату йому середньої заробітної плати з 01.07.2010 по 30.03.2011 року до відповідача не звертався, крім того ОСОБА_3В було двічі виплачено моральну шкоду за рішеннями судів.
Зокрема-Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2010 року у справі за позовом ОСОБА_3В до ДТГО «Південно-Західна залізниця » про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позивачу присуджено та виплачено 8000 гри, та рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.11. 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3В до ДТГО «Південно-Західна залізниця » про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позивачу присуджено та виплачено 3000 грн.
Відповідно до п.2, ч.І, ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
Тобто питання про відшкодування моральної шкоди позивачем взагалі не повинно ставитись у позовній заяві, а суду слід закрити провадження в частині відшкодування моральної шкоди.
Окрім того представник відповідача звернулася до суду з заявою про закриття провадження по справі в зв»язку з перебігом терміну звернення до суду.
Представник відповідача вважає, що відповідачем пропущено тримісячний термін, оскільки у відповідності до п.2 ч.І ст.232 КЗПП України оплата за час вимушеного прогулу являється трудовим спором . Згідно з ч.І ст.233 КЗПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в
тримісячний термін з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином представник відповідача просила закрити провадження по справі.
В судовому засіданні представник відповідач а свою заяву підтримала.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення вимог позивача .
Судом встановлено, що 05 лютого 2010 року Октябрським районим судом м. Полтава по справі № 2-504/10 винесено рішення за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», третьої особи ОСОБА_4 про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, належних сум при звільненні та моральної шкоди, яким вирішено стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21 921, грн.
Рішення суду набрало законної сили 09 червня 2011 р., але Відповідач сплатив 21
921,76грн. лише в лютому місяці 2012 році, шляхом примусового стягнення.
18 листопада 2010 р. Октябрським райсудом м. Полтави по справі №2-9270/10 винесе заочне рішення та задоволено позов ОСОБА_3 до відповідача про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
До цього часу заробітна плата за вимушений прогул з 01.07.2010 р. по 30.03.2011 року (Наказ № 446/ос від 30.03.2011 р.) позивачу не виплачена.
Згідно довідки №2705 від 21.11.2013 р., яка була надана відповідачем на вимогу суду , середньомісячна заробітна плата позивача за травень - червень 2010 року складає З 201,73 грн.
Отже, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.07.2010 р. по
31.03.2011р. становить: 3 201,73*9 = 28 815,57 грн.
Позивачу, діями відповідача, була заподіяна моральна шкода, в результаті порушення його конституційних прав ( в зв'язку з невиплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу - в період з 01.07.2010 р. по 30.03.2011 р. він залишився без засобів до існування), що призвело до душевних та психологічних страждань, до порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського способу життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, відповідач, порушуючи права позивача , порушив також його життєві плани і перспективи, в зв'язку з чим позивач змушений був докласти додаткових зусиль для організації свого життя без коштів. Як знущання можливо розглядати затримку відповідачем надання довідки про середньомісячну зарплатню майже на 3 роки і лише на неодноразову вимогу суду, було надано таку довідку.
Спричинену моральну шкоду позивачу можливо оцінити в 3 000,0 ( три тисячі ) грн.
Таким чином заявлена моральна шкода - 3000,0 грн., загальний розмір боргу становить 31 815 грн.57 коп.а саме: заробітна плата за вимушений прогул - 28 815,57 грн., моральна шкода -3000 грн.
Суд вважає також за можливе стягнути витрати на правову допомогу за період з березня 2012 року по даний час в сумі 3000 грн.
Суд вважає , що не підлягають стягненню з відповідача витрати індексації заробітної плати, оскільки остання нараховується і виплачується при нарахуванні заробітної плати, а тому при повному розрахунку х позивачем, відповідач повинен нарахувати та виплатити йому суму індексації доходів.
Суд вважає, що вимоги представника відповідача в частині закриття провадження по справі з ознак пропуску терміну звернення до суду не підлягають до задоволення, оскільки позивач своєчасно звернувся до суду з позовом про стягнення невиплаченої зарплати, яка йому на день звернення не була виплачена, а довідку про середній заробіток було отримано на вимогу суду лише в жовтні 2013 року (а.с.173), але і в даній довідці зазначено зарплату провідника пасажирських вагонів.
Таким чином діями відповідача тривалий час не виконувалися вимоги позивача а в послідуючому суду з приводу надання довідки про отримувану заробітну плату позивачем.
При таких обставинах підстав для закриття провадження по справі за перебігом терміну звернення до суду не вбачається.
Зібрані по справі докази дають підстави суду для задоволення вимог позивача частково.
V V
Викладене підтверджується матеріалами справи.
Керуючись ст.5,10.60,212-215,218 ЦПК України, ст.235, 237-2 КЗПП України, суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28 815 грн.57 коп., моральну шкоду в сумі 3 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн. а всього стягнути 34 815 грн.57 коп.
Стягнути з державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця судові витрати на користь держави в сумі 348 грн.15 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави.
Суддя К.М. Сорока.