Справа № 487/337/13-к

провадження № 1-кп/487/29/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2013 року Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.,

при секретарі -Клименко Т.О.,

з участю прокурора -Прохорчук І.М.,

потерпілої -ОСОБА_1,

та обвинувачених -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження №12012160030000254 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Привільне, Баштанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого охоронцем супермаркету «АТБ», раніше не засудженого, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Привільне, Баштанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого експедитором ПП «Білава», раніше не засудженого, зареєстрованого АДРЕСА_3, проживаючого АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, суд -

встановив:

Під час досудового розслідування встановлено, що 08.11.2012 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою в групі осіб, з ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вул. Чигрина і вул. Садовій в м. Миколаєві, маючи корисливий намір, направлений на відкрите викрадання чужого майна, скоїв злочин при наступних обставинах.

Знаходячись в указаний час, у вказаному місці ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, підійшли до раніше їм незнайомої ОСОБА_1 та відкрито викрали майно що належить останній, а саме:

•мобільний телефон «Nокіа 6600», вартістю 800 гривень, в якому знаходилася сім карта «МТС», матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на рахунку даної сім карти грошові кошти були відсутні, карту пам'яті на 2 Гб. вартістю 200 гривень.

Потім, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, заподіяли потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 1000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 08.11.2012 року о 21.30 год., він разом з ОСОБА_3 побачили потерпілу, яка розмовляла по мобільному телефону і вирішили викрасти її майно, а саме мобільний телефон. Коли підійшли до потерпілої то сказав, щоб вона віддала свій мобільний телефон. Після того як потерпіла віддала телефон, вони з ОСОБА_3 пішли. Свою вину визнає в повному обсязі та просить суд його суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 08.11.2012 року о 21.30 год., він, разом з ОСОБА_2, побачили потерпілу, яка розмовляла по мобільному телефону і вирішили викрасти її майно. Після чого підійшли до потерпілої і ОСОБА_2 сказав потерпілій, щоб вона віддала свій мобільний телефон. Потерпіла передала йому мобільний телефон і вони пішли. У момент передачі ОСОБА_2 мобільного телефону він стояв поряд з потерпілою. Свою вину визнає в повному обсязі та просить суд його суворо не карати.

Крім власного визнання своєї винуватості винуватість обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному порушені доводиться перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 08.11.2012 року, вона біля 21.30 год. сиділа на лавці на перехресті вул. Скороходова і Чигрина, коли до неї підішли двоє незнайомих молодих людей, пізніше вона взнала їх прізвища, це були ОСОБА_3 і ОСОБА_2, останній нагнувся над нею і запропонував віддати мобільний телефон, вона злякалася і віддала телефон. Оскільки мобільний телефон їй повернули, то на даний час претензій до обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вона не має та просить суворо їх не карати.

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 суду показав, що 08.11.2012 року ввечері біля 21.30 год. розмовляв по телефону з потерпілою, як потів почув чоловічі голоси і розмова прервалася.

За згодою обвинувачених та інших учасників судового провадження, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхніх позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується також матеріалами, зібраними під час досудового розслідування справи, які не були об'єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинувачених та кваліфікація їх дій учасниками процесу не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадання чужого майна (грабіж), здійснений за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особи винних та обставини справи, у відповідності зі ст. 65 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_2, скоїв тяжкий злочин, має постійне місце проживання, на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному, раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин, має постійне місце проживання, на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному, раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що їх перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон «Nокіа 6600», який залишено під письмову розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили залишити потерпілій.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покласти наступні обов'язки:

· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

· повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання ;

· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки:

· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

· повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання ;

· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме мобільний телефон «Nokia 6600», який залишено під письмову розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили залишити потерпілій.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Агєєва Л.І.