ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р. | № 5/645 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого у засіданні (доповідач)
Плахотнюк С.О., Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
фірми “Енергостар”
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 13.04.2006 р.
у справі № 5/645 господарського суду Полтавської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Решетилівка-Будкомплекс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
фірми “Енергостар”
третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна
по Полтавській області
про визнання дійсними договорів суборенди № 1/04 та
№ 2/04 від 26.11.2004 р., № 3/04 і № 4/04 від
29.11.2004 р.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
фірми “Енергостар”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Решетилівка-Будкомплекс”
про визнання недійсними договорів суборенди № 1/04
та № 2/04 від 26.11.2004 р., № 3/04 та № 4/04 від
29.11.2004 р.
За участю представників:
від позивача –не з’явилися;
від відповідача –Баканов І.Г.;
третьої особи –не з’явилися;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Гетя Н.Г.) від 15.02.2006 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ “Решетилівка-Будкомплекс” до ТОВ фірма “Енергостар” про визнання дійсними договорів суборенди майна № 1/04 та № 2/04 від 26.11.2004 року, № 3/04 і № 4/04 від 29.11.2004 року; зустрічний позов ТОВ фірма “Енергостар” до ТОВ “Решетилівка-Будкомплекс” про визнання недійсними договорів суборенди майна № 1/04 та № 2/04 від 26.11.2004 року, № 3/04 і № 4/04 від 29.11.2004 року задоволений повністю, зобов`язано ТОВ “Решетилівка-Будкомплекс” повернути ТОВ фірма “Енергостар” суборендоване майно за визнаними недійсними договорами, стягнуто понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів: Федорова М.О., Міщенко П.К., Яковлєва М.Л.) від 13.04.2006 року із покладанням на відповідача суми державного мита задоволена апеляційна скарга ТОВ “Решетилівка-Будкомплекс”: рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2006 року скасовано, первісні позовні вимоги задоволені, у вимогах по зустрічному позову відмовлено.
З постановою апеляційного суду не погодився відповідач, який у поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким його зустрічні позовні вимоги були задоволені. При цьому, відповідач посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним та місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасуванню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції і вбачається з матеріалів справи, між сторонами, 26.11.2004 р. і 29.11.2004 р. було укладено договори суборенди державного нерухомого майна.
Відповідно до п. 10. договорів суборенди передбачається, що останні набирають чинності з моменту їх підписання та актів прийому-передачі строком на 10 років.
Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренду. Ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України передбачається, що договори суборенди не можуть укладатися на термін, який перевищує термін дії відповідної дії договорів оренди.
Як свідчать матеріали справи, дія договорів оренди почалася раніше, ніж договорів суборенди. Таким чином, договори суборенди укладені на терміни, що перевищують терміни дії відповідних договорів оренди, що є порушенням приписів ч. 2 ст. 774 ЦК України, ч. 2 ст. 22 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що РВ ФДМУ по Полтавській області в момент укладення договорів в суборенду не надавало згоди на їх укладення на зазначений в них строк користування, а отже передача в суборенду майна відбулася в порушення наведених вище вимог Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України передбачається, що договір найму будівлі (нерухомості) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню, а у відповідності до ст. 794 цього ж Кодексу і державній реєстрації.
Як встановлено при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції предметом договорів суборенди є надання у користування нерухомого майна, проте строк такого користування перевищує один рік, а отже відповідні договори потребують нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
В матеріалах справи відсутні відповідні дані, які б вказували на те, що відповідач ухилився в момент укладення договорів суборенди від їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Позивач звернувся до відповідача щодо нотаріального засвідчення договорів, лише після їх укладання.
За таких обставин справи, спірні договори не відповідають за своєю формою вимогам, які встановлені Законом, а отже є нікчемними.
Таким чином, правильним є рішення суду першої інстанції, який не знайшов законних підстав для задоволення первісних позовних вимог про визнання дійсними договорів суборенди та задовольнив зустрічні позовні вимоги.
За наведених вище обставин, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства України, з огляду на що підлягає скасуванню. Рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін як законне та обґрунтоване.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ТОВ фірма “Енергостар” задовольнити.
2.Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року зі справи № 5/645 скасувати.
3.Рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2006 року зі справи № 5/645 залишити без змін.
Суддя, головуючий у засідання І. Плюшко
Судді С. Плахотнюк
С. Самусенко