Справа № 2-4642/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

(заочне)

 30 листопада 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.,

при секретарі:                                       Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» про виконання обов’язків за договором, -

  В С Т А Н О В И В:  

 Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 23 вересня 2008 року між сторонами даної справи було укладено договір банківського вкладу № 1001/0305257000399001, згідно умов якого відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 21200, 00 доларів США строком на 122 дні з 23 вересня 2008 року по 22 січня 2009 року, процентна ставка за вкладом складає 12 % річних, та зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору. Після настання строку виконання відповідачем зобов’язань за договором позивач звернулася з вимогою про повернення банківського вкладу, проте, відповідач у поверненні грошових коштів відмовив, обґрунтовуючи свою відмову недостатністю коштів на кореспондентському рахунку. За таких обставин, позивач просить суд задовольнити заявлені вимоги та стягнути на її користь грошові кошти в розмірі 21200, 00 доларів США, що за курсом НБУ складає 163 842, 08 грн.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23 вересня 2008 року між сторонами даної справи був укладений договір банківського вкладу, згідно умов якого позивач передав відповідачеві  21200, 00 доларів США строком на 122 дні з 23 вересня 2008 року по 22 січня 2009 року та зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору.

Згідно п. 1.2 договору, процентна ставка за вкладом складає 12 % процентів річних, яка залишається незмінною протягом строку вкладу, крім випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи позивача.

Відповідно до п. 2.4.3 договору банківського № 1001/0305257000399001 від 23 вересня 2008 року, укладеного між сторонами даної справи, вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти у дату повернення, визначену даним договором. П.1.1 договору передбачає, що датою повернення  вкладу є 22 січня 2009. Разом з тим, як було встановлено судом, сума вкладу позивачу після настання вказаної дати повернута не була.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.  

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договорами зобов’язання щодо повернення позивачеві вищевказаної суми в обумовлені договорами строки, позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 21200, 00 доларів США, що за курсом НБУ складає 163 842, 08 грн.  

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати судові витрати по справі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

   Позов задовольнити в повному обсязі.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу в розмірі 21200, 00 доларів США, що за курсом НБУ складає 163 842, 08 грн.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1820, 00 грн.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

  Суддя                                                                                    Г.В. Макаренко