Номер провадження: 22-ц/785/4152/14
Номер справи місцевого суду: 2-2451/10
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Коротков В. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.06.2014 року м. Одеса
ОКРЕМА ДУМКА
судді Комаровської Н.В. по справі №22-ц/785/4152/14 за позовом
ОСОБА_2 до ТОВ «Берег-Будгруп» про розірвання
договору,стягнення коштів та збитків
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03062014р. скасовано заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.03.2010р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Берег-Будгруп» про розірвання договору,стягнення коштів та збитків в частині стягнення збитків та ухвалено нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
Вважаю,що рішення судової колегії ухвалено без дотримання норм матеріального права,зокрема ст.ст.22, 611,623 ЦК України,з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з приписами частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Отже, порушення зобов'язання є підставою виникнення цивільних правовідносин, у межах яких реалізується цивільно-правова відповідальність.
Перелік правових наслідків, визначених у ст. 611 ЦК України, не є вичерпним. Договором або законом можуть бути передбачені й інші наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов'язань.
Зазначені у ст. 611 ЦК України правові наслідки порушення зобов'язання є способами захисту судом цивільних прав та інтересів сторін у зобов'язанні відповідно до ст. 16 ЦК України.
Порушення зобов'язань може мати правовим наслідком поєднання мір цивільно-правової відповідальності з мірами захисту цивільних прав.
Системний аналіз положень ст. 611 ЦК України дає підстави для висновку про те, що правові наслідки порушення зобов'язання настають тільки у випадках, коли це передбачено законом або договором.
Пунктом 8.1 договору про дольову участь у будівництві житла ,укладеного між ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_2 06.01.2006р.,передбачено,що за невиконання або неналежне виконання забов*язань за договором сторони відповідають у відповідності до чинного законодавства України.
П.8.2.3 вказаного договору передбачає сплату пайовику штрафу в розмірі 0,5% від суми договору,що звільняє підприємство від відшкодування збитків.
Таким чином,і цивільним законодавством ,і умовами договору передбачений такий вид відповідальності як стягнення збитків.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Юридичні збитки як правило є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи. Закон не містить вичерпного переліку такої поведінки, згадуються лише деякі з них: порушення зобов'язання (яке розглядається як його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) цивільне правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів, заподіяння шкоди тощо.
Як додаткові витрати можуть розглядатися відсотки, сплачені банку за користування кредитом, отриманим від банку під відсотки для перерахування за договором, якщо інша сторона не виконала свої забов*язання за цим договором.
Таким чином, як загальне правило законодавець передбачає можливість відшкодування всіх збитків, які знаходяться в причинному зв'язку з порушенням зобов'язання другою стороною, щоб жодний несприятливий майновий наслідок порушення договору не опинився поза меж збитків, що підлягають відшкодуванню.
Відшкодуванню підлягають не будь-які витрати сторони, які складають реальну шкоду, а лише так звані вимушені, необхідні, тобто витрати, які є дійсно необхідними, мінімальними за даних умов, в даній конкретній ситуації, щоб усунути наслідки невиконання або неналежного виконання зобов'язання. До таких витрат відносять також витрати, які були понесені з метою запобігти збиткам або зменшити їх розмір.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорювалось сторонами,що з вини ТОВ ««Берег-Будгруп» не виконано забов*язання вищезазначеного договору щодо будівництва та здачі в експулаутацію будинку по вул..Педагогічній,21 ,секція «Г» в 1 кварталі 2008 року та передачі ОСОБА_2 у власність квартири №89 у вказаному будинку.
ОСОБА_2,виконюючи свої забов*язання за договором по своєчасному внесенню коштів і розраховуючи на належне виконання своїх забов*язань контрагентом,одержав кредит в АКБ «Укрсоцбанк»,сплачував проценти за користування кредитними коштами та комісію ( а.с.52-83).
Вказані вимушені витрати позивача є збитками,заподіяними йому невиконанням товариством «Берег-Будгруп» своїх забов*язань за договором від 06.01.2006р.,оскільки намагаючись належним чином виконати свої забов*язання та уникнути наслідків невиконання або неналежного виконання забов*язання по своєчасному внесенню коштів,ОСОБА_2 в конкретній ситуації,пов*язаної з недостатньою кількістю наявних коштів,вимушений був укласти договір кредиту та сплачувати за ним проценти та комісію.
На 2014р. відповідач не виконав свої забов*язання,а ОСОБА_2 залишився і без квартири,яка повинна була бути передана йому у власність ще в 1 кв. 2008р.,в без грошей,внесених ним за договором від 06.01.2006р.
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.
Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя,суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб,права та інтереси юридичних осіб,державні та суспільні інтереси у спосіб,визначений законами України.
Вважаю,що висновок судової колегії про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення збитків в сумі 712158,39 грн. не відповідає нормам матеріального права,які регулюють питання наслідків порушення забов*язань та стягнення збитків,а позивач ОСОБА_2 не отримав належного судового захисту його прав відповідно до ст.ст.1 та 4 ЦПК України.
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_3