Справа№2-а-1247/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року м.Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
• - головуючого – Жилки О.М.,
• - при секретарі Погребній Л.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Полтавського міського центру зайнятості про визнання рішення протиправним, виплату допомоги по безробіттю та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним рішення Полтавського міського центру зайнятості щодо відмови у виплаті їй допомоги по безробіттю, зобов’язаня виплатити їй зазначену допомогу та стягнення моральної шкоди.
В своїй заяві та в судовому засіданні позивачка вказала, що 19.01.2009 року, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпПУкраїни, була звільнена з останнього місця роботи у ВАТ „Полтавакондитер” за угодою сторін, в зв’язку з чим, 20.01.2009 року була зареєстрована в державній службі зайнятості, як особа шукаюча роботу, а з 27.01.2009 року їй було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю. Посилаючись на те, що виплату допомоги по безробіттю їй безпідставно було скорочено на 90 календарних днів а саме, з 27.01.2009 року по 26.04.2009 року, позивачка просила суд визнати неправомірним рішення Полтавського міського центру зайнятості від 16.06.2009 року №5214 про відмову у виплаті їй зазначеної допомоги за вказаний період у розмірі 75% від її середньомісячного заробітку на останньому місці роботи, починаючи з 8-го дня після її реєстрації в державній службі зайнятості, а також, зобов’язати відповідача виплатити їй допомогу по безробіттю за вказаний період у зазначеному розмірі та стягнути на її користь 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю посилаючись на те, що рішення відповідача щодо скорочення виплати позивачу допомоги по безробіттю на 90 календарних днів є протиправним, так як Рішенням Конституційного суду від 28.04.2009 року було визнано неконституційним положення закону України, яким вносились зміни до п. 9 ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала повністю посилаючись на те, що вказане вище рішення було прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.
-2-
Судом встановлено, що 19.01.2009 року, позивач була звільнена з роботи у ВАТ „Полтавакондитер”, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпПУкраїни, за угодою сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.01.2009 року ОСОБА_1 була зареєстрована в державній службі зайнятості, як особа шукаюча роботу, з 27.01.2009 року їй було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю, разом з тим, відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті допомоги по безробіттю за період з 27.01.2009 року по 26.04.2009 року.
Відповідно до п.п. 13 п. 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25.12.2008 року, були внесені зміни до п. 9 ст. 1 та ч. 3 ст. 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» а саме, допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, виплачується з 91-го календарного дня.
Рішенням Конституційного суду України від 28 квітня 2009 року №9-рп/2009, зазначені вище положення Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25.12.2008 року були визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що вказані вище положення Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25.12.2008 року неконституційним визнані не були та діяли в період з 27.01.2009 року по 26.04.2009 року, а зазначене Рішення Конституційного суду України від 28 квітня 2009 року не має зворотної дії у часі, суд вважає, що відповідач протягом зазначеного періоду діяв у відповідності з діючим законодавством, а тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 13 п. 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25.12.2008 року, ст.ст. 158 – 163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавського міського центру зайнятості про визнання рішення протиправним, виплату допомоги по безробіттю та стягнення моральної шкоди – відмовити за безпідставністю.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Полтави, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_4 и л к а
ВІРНО: СУДДЯ О.М. ЖИЛКА