Справа №2-1047/2009  

  ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  01 грудня 2009 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:  

головуючого судді – Бобровської І.В.  

при секретарі – Яценюк О.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось внаслідок відсутності взаємоповаги один до одного та взаєморозуміння, шлюбні відносини між ними припинились три роки тому і поновляти їх позивачка не бажає. Від спільного життя мають доньку ОСОБА_3, 28.01.2002р.н., яка проживає разом з нею.   Просить позов задовольнити  

Відповідач до суду не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомив.    

Позивачка надала суду заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність.    

В порядку ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та згоди позивачки.  

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з  таких підстав.  

Судом встановлено, що 02 липня 1998 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом РАГС Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 64.  

Від шлюбу мають малолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом РАГС Роздільнянського РУЮ Одеської області 06 лютого 2002р. на підставі актового запису №20. Дитина проживає разом із матір’ю.  

Майнові суперечки між сторонами – відсутні. Спору про місце проживання дитини немає.  

Спільне життя з відповідачем не склалось внаслідок відсутності взаємоповаги один до одного та взаєморозуміння. Подружні стосунки сторони припинили. Позивачка на примирення не погоджується, вважає, що сім’я розпалась остаточно.  

Враховуючи те, що сторони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, між ними відсутні суперечки відносно проживання малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що шлюб між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально і підлягає розірванню.  

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст. ст. 104 п.2, 110 п.1, 112 СК України, суд –  

 ВИРІШИВ:  

  Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Савчук) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 липня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського  стану  Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 64 – розірвати.  

Дитину ОСОБА_3, 28 січня 2002 року, залишити  проживати з матір’ю.  

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 гривень стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Суддя: