Копія:  Справа № 2-331, 2009 рік  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  05 червня 2009 року Первомайський міськрайонний  суд Миколаївської області у складі:  

головуючого –   судді Маржиної Т.В.  

при секретарі – Мирошниченко Р.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства санаторій «Україна» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздровниця», порушення немайнового права фізичної особи і відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 5500 грн. 00 коп., -  

  В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до путівки, наданої Первомайським Управлінням праці та соціального захисту населення та оплаченої Міністерством політики та соціального захисту населення, він в с.м.т. Ворзель Київської області в санаторії «Україна», мав пройти курс лікування гіпертонічної хвороби ІІ стадії з терміном лікування з 24 листопада 2008 року по 14 грудня 2008 року включно. Однак курс лікування позивач не пройшов, оскільки по прибуттю до санаторію захворів грипом та гострим респіраторним захворюванням.  Позивач вважає, що зазначеними інфекційними хворобами заразився від сусіда по кімнаті. На неодноразові прохання позивача переселити його в іншу кімнату санаторію, адміністрація закладу йому відмовляла в цьому. Через хворобу на грип, позивачу лікарем були відмінені всі процедури по лікуванню хвороби серця. В результаті цих подій позивач залишив санаторій 12 грудня 2008 року. Позивач зазначає, що через наведені обставини не отримав довгоочікуваного лікування хвороби серця та пережив сильні емоційні страждання. Завдану  моральну шкоду він оцінив в сумі 5500 грн.  

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги уточнив та збільшив, просив зобов’язати відповідача з метою його подальшого лікування відшкодувати матеріальні та моральні збитки в сумі  6500 грн., зокрема з яких: 5500 грн. – вартість путівки, 1000 грн. – моральна шкода, пов’язана з порушенням честі та гідності і моральними стражданнями внаслідок нервування. Просив також покласти на відповідача всі судові витрати.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, але від ДП «Санаторій Україна» ЗАТ «Укпрофоздоровниця» надійшли письмові заперечення на позов, із яких вбачається, що відповідач позов не визнає, мотивуючи тим, що позивач не навів належних доказів на підтвердження того, що відповідач у справі вчинив дії, якими порушив немайнове право позивача, яке на його думку підлягає захисту шляхом відшкодування заподіяних моральних збитків. Відповідач просить розглянути справу за його відсутності. Просить відмовити в задоволенні позову.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами  докази, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до «Зворотного талону до путівки № 003337» виданого на ім’я ОСОБА_1, останній перебував з 24 листопада 2008 року по 14 грудня 2008 року в ДП «Санаторій Україна» ЗАТ «Укпрофоздоровниця», що розташований в с.м.т. Ворзель Київської області.  

Відповідно до Санаторно-курортної книжки виданої на ім’я ОСОБА_1, останній прибув в ДП «Санаторій Україна» ЗАТ «Укпрофоздоровниця» з осносвним діагнозом – гіпертрофічна хвороба ІІ ступеню та супутнім діагнозом – остеохондроз хребта, дюпигетрекс обох кистей. Крім того, із зазначеної книжки та «Виписки із історії хвороби амбулаторного, стаціонарного хворого» від 12.12.2008 року вбачається, що ОСОБА_1, відповідно до спеціалізації закладу, проходив наступні лікувальні процедури:  з 25.11.2008 року по 29.11.2008 року – бімофітні ванни; з 26.11.2008 року по 01.12.2008 року  - гідропатія;  з 09.12.2008 року по 11.12.2008 року – інгаляції із збором трав; 02.12.2008 року та з 09.12.2008 року по 11.12.2009 року – масаж воротнікової зони; 26.11.2008 року, 28.11.2008 року, 01.12.2008 року та з 09.12.2008 року по 11.12.2008 року – озокеріт на область колених суглобів; з 27.11.2008 року по 29.11.2008 року та 11.12.2008 року – фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія воротнікової зони); з 27.11.2008 року по 29.11.2008 року та 01,02,09,11 грудня 2008 року – фізіотерапевтичні процедури (тубус-кварцевання); з 25.11.2008 року по 28.11.2008 року та 02,06,10,11 грудня 2008 року – аромофітотеріпію. Позивачу також призначався прийом мінеральної води у теплому вигляді три рази протягом дня на весь період санаторно-курортного лікування. Таким чином, суд не може прийняти до уваги твердження позивача, що він взагалі не проходив курс лікування за основним захворюванням.  

Також встановлено, що «Виписка із історії хвороби амбулаторного, стаціонарного хворого» відносно ОСОБА_1 була здійснена лікарем 12 грудня 2008 року. Тобто за 2 до закінчення терміну перебування в санаторії. Такі обставини відповідачем не заперечуються. Однак санаторно-курортний заклад, де перебував позивач, за своїм змістом не є режимним об’єктом, в який слід прибувати та залишати в тільки обумовлений час. Тому бажання певної особи залишити заклад до закінчення терміну путівки є допустимим випадком.  

Судом встановлено, що позивач в період перебування в санаторно-курортному закладі приймав лікарські препарати. Зокрема із зазначеної санаторної  книжки вбачається, що лікарем  позивачу виписувалися «Макрофен», «Амброксол», «Септефріл», «Капротекс». Ці лікарські препарати за своїми фармакологічними властивостями мають протизапальну та антимікробну дію, застосовуються переважним чином для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів та горла.  

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що його адміністрація закладу поселила в занадто малу кімнату, розмір якої складав 5 кв.м.. Відповідно до «Державних будівельних норм України» (   ДБН В.2.2-10-2001)   , що вступили в дію 01.04.2001 року, додаток С таблиця С.1 розмір житлової кімнати (палати) на два місця в складі житлової кімнати (12 кв.м.), санвузла та тамбура (6 кв.м) повинен складати на менше 18 кв.м. Із копії поетажного плану, що наданий відповідачем вбачається, що розмір кімнати № 27 в корпусі № 5 де перебував позивач, разом із тамбуром та санвузлом складає 19.6 кв.м. (11.9 кв.м. +2.8 кв.м. +1.9 кв.м.).  

Позивачем не доведені обставини порушення відповідачем норм Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Зокрема із довідки № 05/02-04-02 від 30.01.2009 року Ірпніської міської санітарно-епідеміологічної станції в Київській області слідує, що випадків грипу в санаторно-оздоровчих закладах в Ірпінському регіоні в період листопад – грудень 2008 року не реєструвались. Тобто, факт захворювання сусіда по кімнаті позивача та його самого на грип та гострим респіраторним захворюванням, ОСОБА_1 не доведений. Більш того, прізвище, адресу або якісь інші дані сусіда по кімнаті, із яким ОСОБА_1 мешкав деякий час, останній не назвав, що виключило можливість викликати його в суд.  

Підстави звернення позивача до адміністрації із проханням про переселення в іншу кімнату, суд піддає сумніву, оскільки відповідачем наводяться зовсім інші причини цього звернення. Позивач належним чином не довів достовірність наведених ним обставин. Більш того, позивач наполягав на тому, що весь час перебування в санаторії він мешкав із сусідом, однак відповідачем ці обставини спростовуються, зокрема відповідачем зазначається, що позивач з 27 листопада 2008 року по 12 грудня 2008 року мешкав в кімнаті один. Протилежного позивач також не довів.  

Статтею 23 ЦК та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода визначена як втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній особі чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.  

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.  

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Таким чином, виходячи із обставин справи, можна дійти до висновку, що у відповідача дійсно в період його перебування в санаторно-курортному закладі «Україна» мав місце запальний процес верхніх дихальних шляхів та горла, внаслідок якого він погано себе почував та хвилювався, приймав лікарські препарати. Однак причинний зв’язок між захворюванням позивача та будь-якими протиправними відповідача судом не встановлені, а також не встановлено вчиненням відповідачем будь-яких протиправних дій відносно позивача. Причиною захворювання позивача могли бути  і інші обставини: умови, в яких він перебував, адже таке захворювання може виникнути як внаслідок зараження так і переохолодження. Тобто порушень особистих немайнових прав позивача, визначених ст.ст. 269 -272  ЦК України, зі сторони відповідача, протиправних посягань відповідача на ці права,  в судовому засіданні ОСОБА_1 не доведено.  

Слід також зазначити, що обставини справи, обтяжені суб’єктивним емоційним сприйняттям позивачем подій, що з ним відбулися під час його перебування санаторно-курортному закладі. До такого висновку можна дійти виходячи із особистих виступів позивача в судових засіданнях, численних його письмових пояснень, що приєднані до матеріалів справи, а також письмовими поясненнями відповідача.  

Судом встановлено, що дії відповідача, протягом всього терміну перебування ОСОБА_1 в санаторії,  не мали протиправного змісту та відсутній причинний зв’язок між хвилюваннями позивача та діями санаторного-курортного закладу. За цих обставин відсутні підстави, передбачені ст.1167 ЦК України, для відшкодування моральної шкоди.  

Оскільки не встановлено порушення прав позивача з боку відповідача, вимога про відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з вартості путівки, також в силу ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», не підлягає задоволенню. Тому в задоволенні позову слід відмовити. Позовні вимоги позивачем не доведені.  

Також суд вважає, що порушення честі та гідності позивача з боку відповідача в суді не знайшло свого підтвердження.  

На підставі ст. 88 ЦПК України, ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» слід компенсувати за рахунок держави.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-  

  В И Р І Ш И В:  

  В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства санаторій «Україна» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздровниця», порушення немайнового права фізичної особи і відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 6500 грн. 00 коп. – відмовити повністю.  

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  С У Д Д Я:  підпис  

Копія вірна: С У Д Д Я:  

  Рішення не набрало законної сили. Видане для ознайомлення. Оригінал рішення знаходиться в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області в цивільній справі № 2-331, 2009 року.  

  С У Д Д Я                                                                                         ОСОБА_2          

  Рішення набрало законної сили      “_____________”____________200 року. Оригінал рішення знаходиться в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області в цивільній справі № 2-331, 2009 року.  

С У Д Д Я                                                                                         ОСОБА_2          

Справа № 2-331, 2009 рік

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

(вступна та резолютивна частини)

   05 червня 2009 року Первомайський міськрайонний  суд Миколаївської області у складі:  

головуючого –   судді Маржиної Т.В.

при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства санаторій «Україна» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздровниця», порушення немайнового права фізичної особи і відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 5500 грн. 00 коп., -

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-  

 В И Р І Ш И В:

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства санаторій «Україна» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздровниця», порушення немайнового права фізичної особи і відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 6500 грн. 00 коп. – відмовити повністю.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 С У Д Д Я:  

            ДП Санаторій «Україна» ЗАТ лікувально-оздоровчих  

закладів профспілок України «Укпрпрофоздоровниця»  

с.м.т. Ворзель, вул. Карла Лібкнехта, 26  

Київська область  

    Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області надсилає копію рішення від 05.06.2009 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства санаторій «Україна» ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздровниця», порушення немайнового права фізичної особи і відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 5500 грн. 00 коп. – для відома.  

  Крім того, повідомляємо, що зазначене рішення не набрало законної сили, оскільки позивачем надано заяву про апеляційне оскарження.  

  ДОДАТОК: копія рішення  

  СУДДЯ                                                                                                                                Т.В. МАРЖИНА