КОПІЯ: Справа № 2-1915, 2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Маржиної Т.В.
при секретарі – Мирошниченко Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Кам’яномостовський ХПП», про стягнення заробітку за час вимушеного простою, стягнення суми відпустки, стягнення суми а оздоровлення за 2008 рік та стягнення моральної шкоди, ціна позову 6275 грн. 33 коп., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом мотивуючи тим, що він, рішенням Первомайського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року, був поновлений на роботі на посаді апаратника по обробці зерна ВАТ «Кам’яномостівське хлібоприймальне підприємство». Крім того, 24 грудня 2008 року наказом № 140 директора ВАТ «Кам’яномостовський ХПП» його було поновлено на посаді апаратника по обробці зерна з 03 листопада 2008 року. Однак з початку січня 2009 року і до часу звернення з цим позовом до суду, роботодавець не допускає його до роботи, яка передбачена посадою, не пропонує іншої роботи. Вважає, що оскільки має місце вимушений простій протягом 5 місяців, тому відповідно до ст. 113 КЗпП України, він має право на оплату цього простою в розмірі не менше 2/3 тарифної ставки – 2845 грн. 33 коп. (із розрахунку 569 грн. 06 коп. в місяць).
Також вважає, що має право на чергову відпустку за 2008 рік, яка підприємством не оплачена. Розмір виплат у зв’язку з відпусткою становить 750 грн.. Розмір одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наявності прибутку за 2008 рік становить 680 грн., за 2009 рік – 680 грн., яку відповідач також не виплатив.
Оскільки зазначені порушення прав на працю призвели до моральних страждань, хвилювань за майбутнє своє та своєї сім’ї, страху втратити здоров’я, ОСОБА_1 просить стягнути з підприємства 2000 грн. на відшкодування моральних страждань.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив його задовольнити та стягнути з ВАТ «Кам’яномостівське ХПП» на його користь: заробіток за час вимушеного простою за період з 01 січня 2009 року по 01 червня 2009 року в сумі 2845 грн. 33 коп.; виплату у зв’язку з відпусткою за 2008 рік, у червні 2009 року в сумі 750 грн.; одноразову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 680 грн.; на відшкодування завданої моральної шкоди 200 грн.. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на юридичну допомогу.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивач необґрунтовано посилається на недопущення підприємством його до роботи. Навпаки, позивач з власної ініціативи не з’являвся на роботу, тому адміністрацією підприємства відмічалися прогули. Ніяких протидій щодо виходу на роботу позивачу, не чинилось. Позивач не довів факт недопущення його на роботу. Крім того, підприємство працює в звичайному режимі. Підстав не допускати працівників до роботи не має. Вважає, що факт моральних страждань позивача не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, такі обставини позивачем не доведені. Тому вважав позов ОСОБА_1 необґрунтованим, просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити повністю за таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення № 2-3573,2008 року від 24 грудня 2008 року Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 поновлено на посаді апаратника по обробці зерна ВАТ «Кам’яномостівське хлібоприймальне підприємство» з 03 листопада 2008 року. В цій частині рішення суду було допущено до негайного виконання.
Із наказу № 140 від 24 грудня 2008 року «Про скасування наказу № 300-К від 03.11.2008 року по ВАТ «Кам’яномостоівське ХПП» ОСОБА_1 поновлено на посаді апаратника по обробці зерна з 3 листопада 2008 року. В наказі відсутній підпис ОСОБА_1 про його ознайомлення з цим документом. Відповідно до Акту від 25 грудня 2008 року, підписаного директором підприємства ОСОБА_3, заступником директора по виробництву ОСОБА_4 та бухгалтером ОСОБА_5, ОСОБА_6 був ознайомлений із наказом № 140 від 24.12.2008 року, але від підпису відмовився. Даний наказ зареєстровано у відповідному Журналі реєстрації виробничих наказів підприємства.
В трудовій книжці ОСОБА_6 серія БТ-І № 2814020 міститься відповідний запис про його поновлення на роботі.
Із довідки № 253 від 29 липня 2009 року ВАТ «Кам’яномостовське ХПП» слідує, що на підприємстві ведеться облік робочого часу згідно нарядів на виконання робіт. При виході працівника на роботу кожному доводиться завдання керівником підрозділу. В кінці робочого дня закривається наряд про фактично виконану роботу. Ці наряди здаються в бухгалтерію підприємства для нарахування заробітної плати і ведення підсумкового обліку робочого часу. В разі відсутності працівника на робочому місці завдання йому відповідно не доводиться, облік часу не ведеться.
Наведене підтверджується відповідними нарядами з грудня 2008 року по червень 2009 року та Книгою особових рахунків підприємства (робочих). Зокрема, із цих документів слідує, що ОСОБА_1 на роботу протягом зазначеного періоду не виходив, йому завдання керівником підрозділу не доводилося, тому логічно він його не виконував. Також 19 січня 2009 року комісією, у складі працівників підприємства, за фактом відсутності тривалого часу (з 25 грудня 2008 року по день складання акту) на робочому місця без поважних причин працівника ОСОБА_1, було складено відповідний акт.
Посилання позивача на вчинення перешкод зі сторони підприємства щодо виконання ним своїх трудових обов’язків цілком спростовуються наявними в справі доказами. Так, із дослідженої в судовому засіданні цивільної справи № 2-3573,08 Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області слідує, що 09 квітня 2009 року старшим помічником ОСОБА_7 міжрайонного прокурора Миколаївської області Якимлюк В.В., за результатами проведеної прокурорської перевірки було відмовлено в порушення кримінальної справи, відносно директора ВАТ «Кам’яномостовське ХПП» ОСОБА_3 по факту умисного невиконання службовою особою рішення суду, що набрало законної сили, на підставі с.6 п.2 КПК України за відсутності в його діях складу злочину передбаченого ст. 382 КК України.
ОСОБА_7 міжрайонної прокуратури Миколаївської області № 1589-09 від 23 квітня 2009 року, що міститься в даній справі, аналогічний за змістом.
Відповідно до ч.1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третіх тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Як простій можуть бути кваліфіковані тільки такі випадки, коли працівник приходить на роботу, але не працює із причин відсутності матеріально-технічного забезпечення виробництва, незабезпечення технологічною документацією, несправності устаткування, тощо.
Таким чином, виходячи із обставин справи, можна дійти до висновку, що позивач з власної ініціативи не приходив на роботу, не приступав до виконання своїх трудових обов’язків. Ніяких перешкод щодо доступу до роботи підприємство позивачу не чинило, більш того, підприємство здійснило всі необхідні заходи щодо належного працевлаштування позивача. За період відсутності позивача на роботі, підприємство не простоювало, продовжувало функціонувати у звичному режимі. Таке слідує із нарядів на виконані роботи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не було надано жодного належного доказу порушення відповідачем відносно нього трудового законодавства. Такі обставини ним не доведені.
Також слід відзначити, що відповідно до ст.ст. 74, 75 КЗпП України громадянам, як перебувають у трудових відносинах з підприємством надаються щорічні відпустки тривалістю не менш як 24 дні за відпрацьований робочий рік. Оскільки встановлено, що позивач, хоча юридично і перебував в трудових відносинах із відповідачем, однак фактично не працював протягом передбаченого законом для відпустки часу, тому відсутні підстави для стягнення оплати за час відпустки та одноразової допомоги на оздоровлення.
За таких обставин вимоги позивача щодо виплати йому заробітку за час вимушеного простою, стягнення виплат у зв’язку з відпусткою необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Оскільки не встановлено порушення законних трудових прав позивача з боку відповідача, тому в задоволенні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, в силу ст. 237-1 ЦК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Кам’яномостовський ХПП», про стягнення заробітку за час вимушеного простою, стягнення суми відпустки, стягнення суми на оздоровлення за 2008 рік та стягнення моральної шкоди, ціна позову 6275 грн. 33 коп. – відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: підпис
КОПІЯ ВІРНА: СУДДЯ:
Рішення набрало законної сили «_________»_____________ 2009 року. Оригінал рішення знаходиться в ОСОБА_7 міськрайонному суді миколаївської області в цивільній справі № 2-1915,09 року.
СУДДЯ: Т.В. МАРЖИНА
Справа № 2-1915, 2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
30 липня 2009 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Маржиної Т.В.
при секретарі – Мирошниченко Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Кам’яномостовський ХПП», про стягнення заробітку за час вимушеного простою, стягнення суми відпустки, стягнення суми а оздоровлення за 2008 рік та стягнення моральної шкоди, ціна позову 6275 грн. 33 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Кам’яномостовський ХПП», про стягнення заробітку за час вимушеного простою, стягнення суми відпустки, стягнення суми а оздоровлення за 2008 рік та стягнення моральної шкоди, ціна позову 6275 грн. 33 коп. – відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: