Копія

Справа № 2-2132/09

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем  України  

         22 жовтня  2009  року  Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

 головуючого  судді -    Крючко Н.І.,

при секретарі:         -     ОСОБА_1,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги -

  ВСТАНОВИВ:  

               В  серпні  2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства « Тепловозремонтний завод» про стягнення   нарахованої, але не виплаченої  заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги, в якому зазначив, що наказом № 908 від 30.06.2009 року  на підставі  ч. 3 ст. 38 КЗпП України його було звільнено з ВАТ «Тепловозремонтний завод», проте відповідного розрахунку при звільненні з ним проведено не було.

У судовому засіданні позивач свої уточнені позовні вимоги  підтримав та просив стягнути з ВАТ «Тепловозоремонтний завод» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період роботи з березня 2009 року по червень 2009 року в сумі 5444,99 грн. включаючи вихідну допомогу; середній заробіток за період затримки  розрахунку за період 01 липня 2009 року по 22 жовтня 2009 року – 4501,98 грн.

   Представник відповідача в судове засідання не з»явилася, але від неї надійшла письмова заява, в якій вона просить справу розглянути без її участі, позов визнає в повному обсязі.  

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 26 грудня 2008 року працював на посаді токара Відкритого акціонерного товариства « Тепловозремонтний завод»,   наказом №  908 від 30.06.2009 року  на підставі  ч. 3 ст. 38 КЗпП України останній був звільнений, проте при звільненні роботодавцем відповідного розрахунку з ним проведено не було.  

Як пояснив  у судовому засіданні позивач, 30.06.2009 року  він  був звільнений із займаної посади з ВАТ « Тепловозремонтний завод», за власним бажанням, але відповідні розрахунки з ним проведені не були, а тому він був змушений звернутися до суду про стягнення з відповідача нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період  з березня 2009 року по червень 2009 року в сумі 5444 грн. 99 коп., середнього заробітку за період затримки виплати належної йому заробітної плати в сумі 4501 грн. 98 коп. із наступного розрахунку:

 •   1167,15 грн. ( середню заробітну плату із розрахунку двох попередніх місяців перед звільненням) :  21 ( середню кількість робочих днів за місяць) = 55,58 ( середня заробітна плата за один робочий день).

 •   55,58( середню заробітну плату за один робочий день) х 81  ( робочих днів, на які було затримано розрахунок по виплаті всіх  сум, що належить працівникові від підприємства, установи, організації, які проводиться в день звільнення) = 4501, 98 грн.( середній заробіток за час затримки заробітної плати при звільненні).

           Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх  сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Крім того, згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у передбачені чинним законодавством строки, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Також, відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 « Про практику  застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець доведе, що в цьому немає його вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин  суд, приходить  до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 про стягнення  нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116-117 КЗпП України, Законом України  «Про оплату праці», постановою Кабінету Міністрів України  « Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 213-215, 218, ч. 2 ст. 367 ЦПК України ,суд -

ВИРІШИВ:  

            Позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Тепловозремонтний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з березня 2009 року по червень 2009 року в сумі 5444 грн. ( п»ять тисяч чотириста сорок чотири ) 99 коп.

 Стягнути з Відкритого акціонерного товариства « Теповозремонтний завод»  на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки виплати належної йому суми при звільненні з  01 липня 2009 року по 22 жовтня 2009 року в розмірі 4501 грн. ( чотири тисячі п’ятсот одна ) грн. 98 коп.

  Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць на користь ОСОБА_2  допустити до негайного виконання.

  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства « Теповозремонтний завод» на користь держави судовий збір в розмірі 100 гр.

  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства « Теповозремонтний завод» витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в розмірі 120 грн.

  Заяву про  апеляційне  оскарження рішення суду першої інстанції  може бути подано  до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд  м. Полтави  протягом десяти  днів з дня  проголошення рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом  двадцяти  днів  після подання  заяви про  апеляційне оскарження або шляхом  подачі  у строк  встановлений  для  подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги  без попереднього  подання  заяви про  апеляційне оскарження.

  Суддя:                                                          /підпис/           ОСОБА_3    

ВІРНО: Суддя Ленінського районного  

суду м. Полтави                   Н.І.ОСОБА_3