Справа № 2о-9/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2009 року Радехівський районний суд Львівської області
в складі, головуючого- судді Кондратіва І.Ф.
при секретарі- Харків Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радехові справу за заявою:
ОСОБА_1
про
встановлення факту реєстрації шлюбу
ВСТАНОВИВ:
Заявник просить суд, встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, який мав місце в лютому 1944 року в церкві с. Миколаїв Радехівського р-ну, Львівської області, оскільки ОСОБА_3 є її бабою, яка померла 11.07.2000 року в с. Миколаїв Радехівського р-ну, Львіської області.
22.02.1995 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким все майно заповіла воїй внучці ОСОБА_1 а саме: ? будинковолодіння № 9 по вул. Польовій в с. Стирківці Радехівського р-ну, Львівської області, земельну частку (пай) в розмірі 1,02 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в колективній власності товариства «Україна» та ? будинковолодіння № 9 по вул. Польовій в с. Стирківці Радехівського р-ну, Львівської області і земельну частку (пай) в розмірі 1,94 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в колективній власності товариства «Україна», яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, так як на день смерті проживала разом з ним.
Заявник являється єдинною спадкоємницею після смерті баби, так як інших спадкоємців які б мали право на спадщину по закону не має.
Як пояснила заявник, при оформленні спадщини виявилося, що свідоцтво про одруження діда з бабою не збереглося, а отримати повторний актовий запис про їх одруження, яке мало місце в лютому 1944 року в с. Миколаїв Радехівського р-ну неможливо із за відсутності архіву, а з довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Радехівського РУЮ № 1094 від 04.11.2008 року видно, що актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не виявлено, архів зберігся частково і актовий запис між ними не поновлювався.
Суд вважає, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено з пояснень заявника, що стверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5Г серії 1-СГ № 227098 від 14.07.2000року, актовий запис № 20; свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії 1-СГ № 270713 від 16.02.1995 року, актовий запис № 3, свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії 11 СГ № 475148 від 28.05.1981 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 є бабою ОСОБА_1 та в усіх документах її прізвище значиться як ОСОБА_3.
Згідно заповіту від 22.02.1995 року посвідченого Миколаївською сільською радою Радехівськорго р-ну Львівської області, і зареєстрованого в реєстрі під № 10 ОСОБА_3 усе належне їй майно заповіла своїй внучці ОСОБА_5.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ствердили в судовому засіданні що факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мав місце в лютому 1944 року, недовіряти яким суд не має підстав.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, на думку суду заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,215 ст .256 ЦПК Украіни Суд –
Вирішив:
Заяву задоволити. Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки та жительки с. Стирківці, Радехівського р-ну, Львівської області, який мав місце в лютому 1944 року в церкві с. Миколаїв Радехівського р-ну, Львівської області.
Зобов’язати відділ реєстрації актів цивільного стану Радехівське РУЮ у Львівській області видати свідоцтво про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки та жительки с. Стирківці, Радехівського р-ну, Львівської області, який мав місце в лютому 1944 року в церкві с. Миколаїв Радехівського р-ну, Львівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: З оригіналом згідно. Рішення набрало заканної сили 30.03.2009 року. Оригінал рішення знаходиться в справі за № 2о-9/09.
Р ІШ Е Н Н Я
І М ‘ЯМ УКРАЇНИ
27.11.2003 року місцевий Радехівський районний суд
Львівської області
В складі, головуючого- судді Кондратіва І.Ф.
при секретарІ- Харків Г.М.
.розглянувши у вІдкрито у судовому засІданнІ в м.РадеховІ справу за скаргою :
ОСОБА_9
Про неправомірне рішення державної комісії по розгляду питань про надання статусу учасника війни
ВСТАНОВИВ:
Скаржник просить суд, визнати рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни протокол від 01.03.2002 року ,неправомірним ,та зобов’язати названу комісію встановити статус учасника війни.,оскільки в 1946 році його разом з батьками було примусово переселено з Польщі на Україну.А відповідно до п.2 абзац 2 ст.9 Закону України’’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту’’від 22 жовтня 1993 року із змінами внесеними законом від 22 грудня 1995 року ,до усїчасників війни належать також особи ,які після 1945 року були переселені на територію України з інших країн.
Суб’єкт оскарження в судове засідання не з’явився ,будь яких заперечень проти скаргт суду не представила.
Суд вважає ,що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено з пояснень скаржника ,що стверджується випискою з рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни, протоколом від 01.03.2002 року ,довідкою державного архіву,копією свідоцтва про народження ,скаржник звернувся із заявою в комісію з вимогою про надання йому статусу учасника війни у відповідності до закону України ‘’Про надання статусу ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту ‘’,де листом від 01.03.2002 року йому було відмовлено.
Суд вважає ,що відмова в наданні статусу учасника війни не грунтується на законі ,оскільки у відповідності абзацу 2 ст.9 Закону ,до учасників війни належать також особи ,які після 1945 року були були переселені на територію України з території інших країн . Є самостійною підставою для встановлення статусу учасника війни і вимога для такої категорії не передбачено.
Керуючись ст.ст.15,15-1,30,62 ЦПК Украіни ст.248-1,248-7,248-10 ЦПК України ,Законом України ‘’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року Суд –
Вирішив:
Скаргу задоволити .Визнати неправомірним дії управління праці та соціального захисту населення Радехівської держадміністрації про відмову у наданні статусу учасника війни ОСОБА_10 .Зобов’язати Управління праці та соціульного захисту населення Радехівської Держадміністрації надати гр.ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 жительки с.Миколаїв Радехівського району статус учасника Великої Відчизняної Війни.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду в місячний строк з дня його оголошення.
Суддя:
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ЯМ УКРАЇНИ
27.11.2003 року місцевий Радехівський районний суд
Львівської області
В складі, головуючого- судді Кондратіва І.Ф.
при секретарІ- Харків Г.М.
.розглянувши у вІдкрито у судовому засІданнІ в м.РадеховІ справу за скаргою :
ОСОБА_11
Про неправомірне рішення державної комісії про відмову надання статусу учасника війни
ВСТАНОВИВ:
Скаржниця просить суд, визнати рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни протокол від 01.03.2002 року ,неправомірним ,та зобов’язати названу комісію встановити статус учасника війни.,оскільки в 1946 році її разом з батьками було примусово переселено з Польщі на Україну.А відповідно до п.2 абзац 2 ст.9 Закону України’’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту’’від 22 жовтня 1993 року із змінами внесеними законом від 22 грудня 1995 року ,до усїчасників війни належать також особи ,які після 1945 року були переселені на територію України з інших країн. Суб’єкт оскарження в судове засідання не з’явився ,будь яких заперечень проти скарги суду не представив.
Суд вважає ,що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено з пояснень скаржниці ,що стверджується випискою з рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни, протоколом від 01.03.2002 року ,довідкою державного архіву,копією свідоцтва про народження ,скаржниця звернулася із заявою в комісію з вимогою про надання їй статусу учасника війни у відповідності до закону України ‘’Про надання статусу ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту ‘’,де листом від 01.03.2002 року їй було відмовлено.
Суд вважає ,що відмова в наданні статусу учасника війни не грунтується на законі ,оскільки у відповідності добзацу 2 ст.9 Закону ,до учасників війни належать також особи ,які після 1945 року були були переселені на територію України з території інших країн ,є самостійною підставою для встановлення статусу учасника війни і вимога для такої категорії не передбачено.
Керуючись ст.ст.15,15-1,30,62 ЦПК Украіни ст.248-1,248-7,248-10 ЦПК України ,Законом України ‘’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року Суд –
Вирішив:
Скаргу задоволити .Визнати неправомірним дії управління праці та соціального захисту населення Радехівської держадміністрації про відмову у наданні статусу учасника війни ОСОБА_11 Петрівни.Зобов’язати Управління праці та соціульного захисту населення Радехівської Держадміністрації надати гр.ОСОБА_11 емілії Петрівній ІНФОРМАЦІЯ_5 ,жительки с.Поздимир Радехівського району статус учасника Великої Відчизняної Війни.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду в місячний строк з дня його оголошення.
Суддя: