Справа № 2о-23/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2009 року Радехівський районний суд Львівської області
В складі, головуючого- судді Кондратіва І.Ф.
при секретарі- Харків Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радехові справу за заявою:
ОСОБА_1
про
встановлення факту прийняття спадщини
ВСТАНОВИВ:
Заявник просить суд, встановити факт прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 11.04.2000 року в с. Стремільче Радехівського р-ну, Львівської області та спадщину, яку вона прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, який помер 17.02.1997 року, оскільки на день смерті проживала разом з ним і фактично прийняля спадщину а саме: ? будинковолодіння № 7 по вул. Загатка в с. Загатка, Радехівського р-ну, Львівської області, земельна ділянка в розмірі 2,9229 га., на території Стремільченської сільської Ради, вклад в ощадній касі № 6332/025 в с. Стремільче на рахунку № 1300 та майно, яке належало її батькові ОСОБА_3 а саме: ? будинковолодіння № 7 по вул. Загатка в с. Загатка, Радехівського р-ну, Львівської області, земельну ділянку в розмірі 1,95 га, яка перебуває в колективній власності товариства «Стремільче», та вклад в філіалі № 6332/025 в с. Стремільче на рахунку № 339.
Як показала заявник, у Державній нотаріальній конторі їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки вона у встановлений законодавством термін не звернулася із заявою про прийняття спадщини.
Заявник являється єдиною спадкоємницею по закону майна померлої, після смерті якої, вона фактично прийняла спадщину, тобто, вступила в управління спадковим майном, а саме: зробила ремонт будинку, щорічно обробляє город, сплачує в бюджет необхідні платежі за будинок і землю, підтримує в належному стані все господарство.
Встановлення факту прийняття спадщини заявнику неохідне для оформлення свідоцтва про право на спадщину.
Вислухавши пояснення заявника, покази свідків та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заяву слід задоволити із таких підстав:
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії !-СГ № 227476 від 15.12.2000 року –ОСОБА_2 померла 11.04.2000 року, про що зроблено запис в книзі реєстрації актів про смерть за № 5; та свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, який помер 17.02.1997 року, серії 1-СГ № 227475 від 15.12.2000 року, актовий запис №3
Згідно довідки № 321 від 24.06.2008р., виданої виконкомом Стремільченської сільської ради, Радехівського р-ну, після смерті ОСОБА_2, спадщину фактично прийняла її дочка ОСОБА_1.
Ту обставину, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, у судовому засіданні ствердили свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, недовіряти яким суд не має підстав.
Таким чином, суд вважає, що є достатньо підстав для задоволення заяви про встановлення факту прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст.10,11,60,209, 212,215 ЦПК України Суд –
Вирішив:
Заяву задоволити. Встановити факт прийняття спадщини, ОСОБА_1, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 11.04.2000 року в с. Стремільче, Радехівського р-ну, Львівської області, а саме: ? будинковолодіння № 7 по вул. Загатка в с. Загатка, Радехівського р-ну, Львівської області, земельну ділянку в розмірі 2,9229 га., на території Стремільченської сільської Ради, вклад в ощадній касі № 6332/025 в с. Стремільче на рахунку № 1300, та спадщину яку вона прийняла після смерті її чоловіка ОСОБА_3, який помер 17.02.1997 року, а саме: ? будинковолодіння № 7 по вул. Загатка в с. Загатка, Радехівського р-ну, Львівської області, земельну ділянку в розмірі 1,95 га, яка перебуває в колективній власності товариства «Стремільче», та вклад в філіалі № 6332/025 в с. Стремільче на рахунку № 339.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: З оригіналом згідно.
Рішення набрало заканної сили 24.03.2008 року. Оригінал рішення знаходиться в справі за № 2о-23/09.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ЯМ УКРАЇНИ
27.11.2003 року місцевий Радехівський районний суд
Львівської області
В складі, головуючого- судді Кондратіва І.Ф.
при секретарІ- Харків Г.М.
.розглянувши у вІдкрито у судовому засІданнІ в м.РадеховІ справу за скаргою :
ОСОБА_6
Про неправомірне рішення державної комісії по розгляду питань про надання статусу учасника війни
ВСТАНОВИВ:
Скаржник просить суд, визнати рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни протокол від 01.03.2002 року ,неправомірним ,та зобов’язати названу комісію встановити статус учасника війни.,оскільки в 1946 році його разом з батьками було примусово переселено з Польщі на Україну.А відповідно до п.2 абзац 2 ст.9 Закону України’’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту’’від 22 жовтня 1993 року із змінами внесеними законом від 22 грудня 1995 року ,до усїчасників війни належать також особи ,які після 1945 року були переселені на територію України з інших країн.
Суб’єкт оскарження в судове засідання не з’явився ,будь яких заперечень проти скаргт суду не представила.
Суд вважає ,що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено з пояснень скаржника ,що стверджується випискою з рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни, протоколом від 01.03.2002 року ,довідкою державного архіву,копією свідоцтва про народження ,скаржник звернувся із заявою в комісію з вимогою про надання йому статусу учасника війни у відповідності до закону України ‘’Про надання статусу ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту ‘’,де листом від 01.03.2002 року йому було відмовлено.
Суд вважає ,що відмова в наданні статусу учасника війни не грунтується на законі ,оскільки у відповідності абзацу 2 ст.9 Закону ,до учасників війни належать також особи ,які після 1945 року були були переселені на територію України з території інших країн . Є самостійною підставою для встановлення статусу учасника війни і вимога для такої категорії не передбачено.
Керуючись ст.ст.15,15-1,30,62 ЦПК Украіни ст.248-1,248-7,248-10 ЦПК України ,Законом України ‘’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року Суд –
Вирішив:
Скаргу задоволити .Визнати неправомірним дії управління праці та соціального захисту населення Радехівської держадміністрації про відмову у наданні статусу учасника війни ОСОБА_7 .Зобов’язати Управління праці та соціульного захисту населення Радехівської Держадміністрації надати гр.ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 жительки с.Миколаїв Радехівського району статус учасника Великої Відчизняної Війни.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду в місячний строк з дня його оголошення.
Суддя:
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ЯМ УКРАЇНИ
27.11.2003 року місцевий Радехівський районний суд
Львівської області
В складі, головуючого- судді Кондратіва І.Ф.
при секретарІ- Харків Г.М.
.розглянувши у вІдкрито у судовому засІданнІ в м.РадеховІ справу за скаргою :
ОСОБА_8
Про неправомірне рішення державної комісії про відмову надання статусу учасника війни
ВСТАНОВИВ:
Скаржниця просить суд, визнати рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни протокол від 01.03.2002 року ,неправомірним ,та зобов’язати названу комісію встановити статус учасника війни.,оскільки в 1946 році її разом з батьками було примусово переселено з Польщі на Україну.А відповідно до п.2 абзац 2 ст.9 Закону України’’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту’’від 22 жовтня 1993 року із змінами внесеними законом від 22 грудня 1995 року ,до усїчасників війни належать також особи ,які після 1945 року були переселені на територію України з інших країн. Суб’єкт оскарження в судове засідання не з’явився ,будь яких заперечень проти скарги суду не представив.
Суд вважає ,що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено з пояснень скаржниці ,що стверджується випискою з рішення Радехівської державної комісії по розгляду питань пов’язаних із встановленням статусу учасника війни, протоколом від 01.03.2002 року ,довідкою державного архіву,копією свідоцтва про народження ,скаржниця звернулася із заявою в комісію з вимогою про надання їй статусу учасника війни у відповідності до закону України ‘’Про надання статусу ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту ‘’,де листом від 01.03.2002 року їй було відмовлено.
Суд вважає ,що відмова в наданні статусу учасника війни не грунтується на законі ,оскільки у відповідності добзацу 2 ст.9 Закону ,до учасників війни належать також особи ,які після 1945 року були були переселені на територію України з території інших країн ,є самостійною підставою для встановлення статусу учасника війни і вимога для такої категорії не передбачено.
Керуючись ст.ст.15,15-1,30,62 ЦПК Украіни ст.248-1,248-7,248-10 ЦПК України ,Законом України ‘’Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року Суд –
Вирішив:
Скаргу задоволити .Визнати неправомірним дії управління праці та соціального захисту населення Радехівської держадміністрації про відмову у наданні статусу учасника війни ОСОБА_8 Петрівни.Зобов’язати Управління праці та соціульного захисту населення Радехівської Держадміністрації надати гр.ОСОБА_8 емілії Петрівній ІНФОРМАЦІЯ_2 ,жительки с.Поздимир Радехівського району статус учасника Великої Відчизняної Війни.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду в місячний строк з дня його оголошення.
Суддя: